Тріумф Дружби, прогрес Штурму, майбутнє Скали 1911: 33 найкращих гравців Чемпіонату та Кубка ААФУ сезону 2022/23

Sport Arena системно висвітлює аматорські змагання всеукраїнського рівня, тож не перший лік укладає свою символічну збірну – рейтинг 33 найкращих гравців сезону в ААФУ. Пригадати символічну збірну першого півріччя можна тут. Прочитати звіт про фінальний матч – тут. Згадати наші списки найкращих по інших лігах сезону 2022/23: УПЛ; Перша ліга; Друга ліга.

Воротарі

1. Максим Бабійчук • Мотор (Запоріжжя)/Дружба (Мирівка)

ЧУ: 13 матчів ‒ 4 пропущених м’ячі, 9 «сухих» матчів; КУ: 4 матчі, 0 пропущених м’ячів, 4 «сухих» матчів

Колишній воротар запорізького Металурга та Вереса відважився перезавантажитися в аматорському футболі – і це вийшло в нього чудово. Бабійчук класно відіграв ще за Мотор (коли, зокрема, запоріжці переграли Дружбу), а після переходу до складу мирівчан в умовах серйозної конкуренції зі сторони Татаренка та Романова зробив свій вклад у чемпіонство.

2. Дмитро Міхєєв • Локомотив (Київ)/Штурм (Іванків)

ЧУ: 16 матчів ‒ 9 пропущених м’ячів, 9 «сухих» матчів; КУ: 4 матчі, 2 пропущених м’ячі, 2 «сухих» матчів

У першому колі сильно відіграв за «залізничників», пропустивши тільки чотири м’ячі – на рівні зі Штурмом. Саме іванківський клуб перехопив взимку екс-воротаря Полісся Міхєєва, який і на новому місці встиг провести немало матчів у конкуренції з досвідченими новими одноклубниками. У кінці сезону поступився місцем в основі Погорілому.

3. Денис Завгородній • Скала 1911 (Стрий)

ЧУ: 11 матчів ‒ 9 пропущених м’ячів, 6 «сухих» матчів; КУ: 4 матчі, 7 пропущених м’ячів, 1 «сухий» матч

Один із старожилів стрийського футболу, який грав за Скалу ще серед професіоналів. Зараз Завгородній виявився найбільш досвідченим гравцем Скали 1911. Досить стабільно відіграв сезон, допустивши кілька грубих помилок в окремих зустрічах. Те, що стрияни в скороченому складі та з низкою травмованих дійшли до півфіналу, стало можливим, зокрема, завдяки воротареві-ветерану.

Праві захисники

1. Роман Николишин • Скала 1911 (Стрий)

ЧУ: 15 матчів ‒ 3 голи, 2 асисти; КУ: 3 матчі, 2 голи, 2 асисти

Ще один із тих, хто за стриян грав ще на професіональному рівні. Намагався пробитися в великий футбол через ФК Луцьк, ФК Калуш, зорянські Балкани, львівські Карпати, чернівецьку Буковину. Цього року приєднався до прогресуючого проекту Скала 1911 і відзначився результативністю та стрімкістю на своєму фланзі. Навіть більше: після травми Єдинака та приходу Василинця Роман вдало займав місце в центрі захисту в окремих матчах.

2. Максим Куба • Дружба (Мирівка)

ЧУ: 16 матчів; КУ: 7 матчів, 1 асист

У чемпіона фланги збереглися ще з часів виступів у регіональних змагань, і капітан команди Куба – один із найбільш стабільних їхніх гравців. Максим меншою мірою відзначається в фазі підіграшу та завершення, проте корисно (й жорстко) грає на всій протяжності правого флангу. Один із лідерів колективу, який вирізняється вольовими якостями та спортивним характером.

3. Юрій Соколовський • Агрон (Великогаївська ОТГ)

ЧУ: 13 матчів ‒ 2 асисти; КУ: 2 матчі

Екс-оборонець ФК Тернопіль уже не перший сезон грає за Агрон. Діючи під швидкими фланговими півзахисниками (здебільшого, це технічний Черновецький), Соколовський покриває велику протяжність поля та встигає підчищати за атакувальними товаришами. Сам також непогано підключається до атак, корисно діє щодо проходів з подачами та прострілами. Це встигли оцінити як нападники на чолі з Проциком, так і гравці з протилежного флангу, які часто загострюють якраз після таких дій Юрія.

Центральні захисники

1. Вадим Счастливцев • Штурм (Іванків)

ЧУ: 15 матчів ‒ 3 голи; КУ: не грав

У нас складний вибір, тому що під час поточного сезону за Штурм грали такі досвідчені, зіркові захисники, як Іщенко, Васянович, Васильєв і Пилявський, взимку прибув Ічанський – на секундочку, провідний гравець першолігового Діназу. Проте найчастіше грав саме Счастливцев. Причому, в інтересах команди універсал міг закрити будь-яку точку в захисті. Часто (та результативно) підключався на стандарти. Штурму в цілому не вистачало кадрової стабільності, клуб розподіляв свій великий склад між чотирма змаганнями на два фронти. Вадим на тлі одноклубників, які грали менше, безсумнівно, виявився системним гравцем віце-чемпіонів України саме в змаганнях ААФУ.

2. Ігор Юречко • Дружба (Мирівка)

ЧУ: 9 матчів ‒ 1 гол; КУ: 4 матчі ‒ 1 гол

Колись Юречко успішно грав за професіональні клуби Одещини, зокрема, за Балкани. Повернувшись на аматорський рівень, з перших матчів довів, що може посилити Дружбу. Забив у дебютному матчі в ворота Фазенди на кубок, потім – у ворота Атлета в чемпіонаті. Створив хороший тандем з Юзефовичем – навіть якщо думати про перспективи вищого змагального рівня. Завоював місце в основі.

3. Олександр Жданов • Колос (Полонне)

ЧУ: 13 матчів ‒ 1 гол

Екс-професіонал зі значним всеукраїнським досвідом став лідером оборони Колоса, в парі з Носарєвим даючи своїй новій команді вагому перевагу в Групі 1. Те, що один із найкращих клубів Хмельниччини вийшов у плей-офф і добрався до чвертьфіналу, багато в чому заслуга досвіду Жданова та його якостям як оборонця.

Центральні захисники

1. Владислав Юзефович • Дружба (Мирівка)

ЧУ: 16 матчів ‒ 1 гол; КУ: 8 матчів ‒ 1 гол

Колись подавав надії в Динамо та Оболоні, пробував сили в Єдності (Плиски) та Енергії (Нова Каховка) в Другій лізі ПФЛ. Багато років вважається одним із найкращих захисників Київської області. За два роки в Дружбі заслужив реноме непоступливого, вмілого в єдиноборствах гравця, який може й сам підключитися на стандарти. До плюсів Владислава відносимо й уміння зіграти в різних конфігураціях оборони, яка у мирівчан оновлюється вже під Другу лігу.

2. Едуард Богомаз • Олімпія (Савинці)

ЧУ: 17 матчів ‒ 2 голи, 1 асист; КУ: 6 матчів ‒ 1 асист

Капітан і лідер захисту своєї команди. Харизматичний і різноплановий гравець з хорошим баченням поля, пасом і ударом. Після спроб закріпитися на всеукраїнському професіональному рівні в складі ФК Полтава, кам’янської сталі та ФК Карлівка в останнє десятиліття грає на обласному рівні, останніх сім років – капітан і лідер Олімпії, з якою вигравав Кубок України серед аматорів. 33-річний Богомаз – як місток між різними поколіннями своєї команди.

3. Ігор Носарєв • Колос (Полонне)

ЧУ: 11 матчів ‒ 2 голи, 1 асист

Верес, Шахтар (Свердловськ), ФК Карлівка, Буковина (Чернівці), Гірник-Спорт (Горішні Плавні)… Носарєв немало пограв серед професіоналів, а на аматорському рівні давно відомий у клубах Житомирщини, Рівненщини, Хмельниччини. Ігор – досить жорсткий, непоступливий гравець, який поєднує фізичну міць із сильним ударом. На пару зі Ждановим створив досить надійну захисну ланку для Колоса.

Ліві захисники

1. Роман Помазан • Штурм (Іванків)

ЧУ: 9 матчів ‒ 1 гол, 4 асисти; КУ: 5 матчів ‒ 1 гол

Один із найкращих на цьому рівні виконавців стандартів, майстер штрафних і кутових, володар сильного удару та подачі. Помазан міг без проблем закрити будь-яку флангову точку на полі, знаходив взаєморозуміння з різними напарниками на фланзі (навіть при стрімкій ротації в Штурму), а також витягнув відразу кілька матчів на своєму високому класі. Незважаючи на зайнятість у головній команді країни, Роман допомагав іванківцям, навіть якщо мав час зіграти тільки один тайм.

2. Андрій Скакун • Агрон (Великогаївська ОТГ)

ЧУ: 14 матчів ‒ 5 асистів; КУ: 2 матчі

Легенда волочиського Агробізнесу, колишній півзахисник тернопільської Ниви. Після повернення на аматорський рівень допомагає Агрону, діючи, переважно, на місці лівого захисника. Як фулбек, Скакун стрімкий, наполегливий, нестримний. Хороша подача та удар. Багато відпрацьовує на початкових фазах атак через свій фланг. Створив хороший і гармонійний тандем зі своїм напарником – інвертованим вінгером Гром’яком.

3. Андрій Дедяєв • Мотор (Запоріжжя)/Дружба (Мирівка)

ЧУ: 16 матчів ‒ 3 голи, 1 асист; КУ: 7 матчів ‒ 3 асисти

Колишній оборонець новокаховської Енергії не побоявся опуститися з Другої ліги на аматорський рівень і тут довів свій клас. Здорово виглядав у Моторі з його класичною схемою 4-4-2 (причому, часто виходив і вище за флангом), а в Дружбі проявив себе як здібний асистент, майстер сольних проходів з подачами, прострілами та елегантними пасами. Також часто пожвавлював гру як джокер. Золоті медалі та кубок – гідна винагорода для Андрія в новому етапі його кар’єри.

Центральні півзахисники

1. Тимофій Листопад • Дружба (Мирівка)

ЧУ: 15 матчів ‒ 3 голи; КУ: 8 матчів – 2 голи

Свого часу зовсім юним переходив із Борисфена в донецький Металург як висхідна зірка. Мав значну кар’єру серед професіоналів. На аматорському рівні, здається, виграв усе в складі ЛНЗ. Повернення на Київщину здійснив легендарне – лідер Дружби, провідний гравець, на якому тримається стрункість усіх ліній. Харизматичний ветеран відіграв велику роль у здобутті Дружбою перемог у всіх п’яти турнірах сезону на обласному та всеукраїнському рівні. Листопад завдяки жорсткості, фізичній силі та досвіду налагодив хорошу роботу середньої лінії, впевнено підключався на стандарти та бив пенальті.

2. Максим Мацієвський • ФК Куликів

ЧУ: 12 матчів ‒ 4 голи, 4 асисти

18-річний Мацієвський створив із земляком Мальським хороший дует у центрі поля – їхній доробок у цьому чемпіонаті 10 голів і 9 асистів на двох. Граючи з глибини, виступав організатором атак і багатоходових комбінацій ФК Куликів. Має хороше бачення поля та є активним учасником комбінаційної гри ФК Куликів. Належить до числа найбільш перспективних гравців сезону 2022/23 в ААФУ.

3. Олег Манастирний • Зірка (Кропивницький)

ЧУ: 7 матчів ‒ 4 голи; КУ: 1 матч

20-річний центрхав був лідером середньої лінії кропивничан. Хороший удар, бачення поля, вміння підтримати та розвинути комбінації своєї команди – Манастирний, здавалося, встигав скрізь і умів усе. Особливо сильно виступив у травні – в заключному місяці регулярного чемпіонату Зірка піднесла кілька гучних сенсацій, а Олег в останніх трьох турах регулярного чемпіонату відзначився чотирма голами. Не дивно, що заслужив інтерес клубів із ПФЛ.

Праві півзахисники

1. Андрій Порохня • Дружба (Мирівка)

ЧУ: 17 матчів ‒ 3 голи, 3 асисти; КУ: 8 матчів – 2 голи

Пробував сили в Оболоні, білоцерківському Арсеналі та Інгульці-2. Має вже значний аматорський досвід. У поточному сезоні Порохня – один із дизелів найуспішнішої любительської команди Київщини та всієї України. Сильний і сміливий у грі один в один, винахідливий при багатоходівках, швидкий і наполегливий футболіст. Порохня не лише сам немало забивав, а й взяв участь у багатьох гольових комбінаціях на правах асистента й учасника більш ранніх стадій атаки.

2. Микита Фомін • Скала 1911 (Стрий)

ЧУ: 13 матчів ‒ 5 голів, 3 асисти; КУ: 4 матчі ‒ 1 асист

Пройшов хорошу школу Скали та Волині, виступав не лише на юнацькому рівні – із ФК Нікополь пробував сили в Другій лізі. Повернувшись у Стрий, зробив значний внесок в успішний виступ Скали 1911 (нагадаємо, команда стала півфіналістом чемпіонату України та чвертьфіналістом Кубка України). Зважаючи на численні кадрові втрати стриян, особливо під кінець сезону, Фомін дуже пригодився зі своїм умінням зіграти як інсайда, так і вінгера. До того ж, на всеукраїнському рівні Микита виявився одним із найбільш корисних гравців Скали 1911 в атаці.

3. Дмитро Березка • Штурм (Іванків)

ЧУ: 16 матчів ‒ 5 голів

19-літній вихованець ДЮСШ-15 – одне із відкриттів сезону. Березка – різносторонній футболіст, основну позицію якого визначити абсолютно неможливо. Допомагаючи досвідченим одноклубникам, встигав і зліва, і справа. На вибуховій швидкості та техніці забив 5 м’ячів, може суттєво додавати в комбінаційності, маючи таких майстерних одноклубників, як ветерани Штурму Старгородський, Бондаренко, Сікорський, Волков і Купрій.

Атакувальні півзахисники

1. Руслан Мальський • ФК Куликів

ЧУ: 12 матчів ‒ 6 голів, 5 асистів

Технічний гравець – представник “діаспори” Тернопільщини в складі ФК Куликів. Другий рік грає під керівництвом Хоптового. Продовжує стрімко прогресувати. 19-річний Мальський – центральний півзахисник широкого профілю з хорошим ударом і пасом. Може зіграти як «вісімку», так і під нападником. За ігровим інтелектом, вмінням пробити й подати стандарт, це один із найперспективніших гравців центру поля в наших змаганнях.

2. Данило Волков • Скала 1911 (Стрий)

ЧУ: 14 матчів ‒ 6 голів, 2 асисти; КУ: 4 матчі ‒ 2 голи

Технічний півзахисник із широким діапазоном дій і вмінням підлаштуватися під різні тактичні схеми. Волков пройшов непогану школу в Волині, МФА Мункачі, львівських Карпатах часів відродження. Витягнувши кілька матчів стриян, досягнувши хорошої результативності, Данило отримав запрошення в Першу лігу ПФЛ і навіть дещо достроково покинув Скалу 1911.

3. Микола Коляда • Колос (Полонне)

ЧУ: 14 матчів ‒ 4 голи, 3 асисти

Свого часу подавав великі надії в Інгульці та Вересі, багато сезонів провів у грандах Рівненщини на чолі з ОДЕКом. Останніми роками грає не на основній позиції атакувального півзахисника – але якщо на малій батьківщині часто закривав місце форварда, то в Колосі діє або з лівого флангу, або з місця лівого інсайда, що позитивно вплинуло на його участь у результативних комбінаціях.

Окремо відзначимо, що дуже сильний сезон проводив Артем Недоля (Дружба), але через травму пропустив вирішальну половину сезону.

Ліві півзахисники

1. Роман Мачуленко • Дружба (Мирівка)

ЧУ: 14 матчів ‒ 2 голи, 2 асисти; КУ: 8 матчів ‒ 5 голів, 2 асисти

Колись подавав величезні надії в ФК Львів, ФК Севастополь, Десні (Чернігів). Пробував сили за кордоном. Не побоявся почати все спочатку з глибинного аматорського рівня після тяжкої травми. Зараз із Шевчуком і Порохнею робить різницю на флангах Дружби. Справжній герой вирішальних матчів для Дружби – зі Штурмом у регулярному чемпіонаті, в вирішальних півфіналах Кубка України з Олімпією. Загалом 11 результативних дій від досвідченого вінгера.

2. Олександр Васильченко • Нафтовик (Охтирка)

ЧУ: 12 матчі ‒ 5 голів, 2 асисти

Охтирський клуб не залишив цілісного враження, бо деякі матчі було перенесено, склад залишався під ротацією, взимку багатьох гравців запросили професіональні клуби. А той же Васильченко був вилучений у матчі зі Штурмом, тому пропустив ще певний термін відсторонення. Загалом, «сімка» Нафтовика – гравець із хорошими даними. Колись ще в Першій лізі грав за класичний Нафтовик-Укрнафту. З того часу зберіг швидкість, вміння обіграти й вирватися на ударну позицію з глибини та флангу.

3. Тарас Гром’як • Агрон (Великогаївська ОТГ)

ЧУ: 12 матчів ‒ 4 голи, 1 асист; КУ: не грав

Ще з часів ФК Тернопіль Гром’як заслужив реноме цікавого та різностороннього атакувального гравця. Повернувшись із ФК Козова, продовжує виступати в Агроні. З лівого флангу забив правою ногою кілька майстерних за виконанням м’ячів. Добре налагодив взаєморозуміння з Проциком, Червонецьким, Біликом, Кохманом і іншими провідними гравцями великогаївців.

Нападники

1. Тарас Кабанов • Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк)

ЧУ: 14 матчів ‒ 7 голів, 3 асисти

Легенда Карпат, екс-гравець збірних України з футболу від юнацьких до національної. В 41 рік є граючим головним тренером луцького клубу, причому, не просто виходить побігати. Кабанов – ключовий гравець ЛСТМ, який виграє безліч боротьби і не лише забиває сам, і допомагає одноклубникам скидками й передачами. Гулівер на полі. Той гравець, який задає темп і стиль гри своєї команди.

2. Богдан Скоцький • Колос (Полонне)

ЧУ: 14 матчів ‒ 7 голів, 2 асисти

30-річний Скоцький чимало пограв серед професіоналів ‒ за Верес, Скалу (Стрий), Мир (Горностаївка), Енергію (Нова Каховка), Інгулець (Петрове), Кремінь (Кременчук). Багато грав в ААФУ за різні клуби, включаючи ОДЕК, ФК Малинськ і Вотранс. Заслужив повагу своїм універсалізмом і швидкістю в атаці. За це винагороджений у Колосі можливістю грати саме в нападі, і своєю результативністю не підводить команду.

3. Назар Процик • Агрон (Великогаївська ОТГ)

ЧУ: 13 матчів ‒ 7 голів, 1 асист; КУ: 2 матчі

Після повернення з Епіцентру Процик не відразу, проте впевнено повернув собі роль основного нападника Агрону та його найвлучнішого бомбардира. Забив сім м’ячів у різній стилістиці – як після передач на хід на просторі, так і в подвійному оточенні, де для успіху був потрібен лише один влучний і своєчасний дотик.

Нападники

1. Юрій Черепущак • Скала 1911 (Стрий)

ЧУ: 16 матчів ‒ 8 голів, 4 асисти

Свого часу Черепущак вважався одним із топових вихованців академії футболу Скала (Стрий-Моршин). Навіть запрошувався у львівські Карпати, щоправда, в період, коли їм було не до талантів. Також пробував сили в першоліговому МФК Миколаїв у змаганнях ПФЛ. Різноплановий нападник, який у свої 23 роки все ще нереалізований і спраглий до перемог. Відзначимо, що першу половину сезону він провів яскравіше та результативніше – можливо, дався взнаки достроковий відхід у інші клуби кількох «підносників снарядів».

2. Вадим Шаврін • Нафтовик (Охтирка)

ЧУ: 14 матчів ‒ 7 голів

Зірковий ветеран із фундаментальною школою Шахтаря був лідером атак охтирського клубу й найвлучнішим бомбардиром відродженого Нафтовика. Особливо сильно Шаврін виступив саме навесні, посприявши виходу своєї команди в чвертьфінал чемпіонату України. Не дивно, що після такого сезону знову затребуваний на професіональному рівні.

3. Дмитро Бороденко • Дружба (Мирівка)

ЧУ: 10 матчі ‒ 5 голів, 2 асисти; КУ: 3 матчі ‒ 1 гол

У друголіговому Рубіконі грав не лише нападника – інсайда, центрального півзахисника, з флангів, але коли після зняття киян зі змагань ПФЛ опинився в Дружбі – отримав шанс грати саме в амплуа форварда. Тренерський штаб мирівчан повністю вгадав із таким рішенням: Бороденко забив шість м’ячів, більшість із них – особливо вагомі, вирішальні, підсумкові. Також він зігрався із групою атаки своєї нової команди так, ніби грав тут завжди.