Новини :: Чемпіонат ААФУ
«Мотор» (Запоріжжя): гідно представляє велике підприємство
Одна із візитівок України на міжнародному рівні – підприємство «Мотор-Січ», флагман машинобудівної, газо-нафтової, навіть космічної галузі. А спортивну честь об’єднання заводів у Запоріжжі традиційно відстоює футбольна команда. Яка нині стартувала у чемпіонаті України серед аматорських команд, відразу ж проявивши себе гідним та конкурентним учасником турніру.
А головним тренером ФК «Мотор» є Анатолій Чанцев – відомий запорізький фахівець, який очолював «Металург» (Запоріжжя), «Зорю» (Луганськ), «Карпати» (Львів) та низку інших українських та зарубіжних команд. Ясна річ, ми постаралися розпитати Анатолія Дмитровича про нинішній етап його тренерської кар’єри, а також поцікавилися, а яка ж команда представляє гіганта української промисловості.
– Анатолію Дмитровичу, коли вперше почули назву – «Мотор», чи перетиналися раніше з цією аматорською командою, коли працювали у провідних клубах України?
– Ясна річ! Я ж запоріжець! Ще коли я сам був маленьким хлопцем та займався у дитячій школі «Металурга», нам доводилось проводити матчі з цією командою. До речі, стадіон футбольного клубу «Мотор» також зведений дуже давно – пам’ятаю, що сам маленький ще грав тут.Прекрасно пам’ятаю цей стадіон та тренерів, що тут працювали. Більше того, раніше цей клуб називався «Стріла», також неодноразово здобував призи міських та обласних турнірів. Акціонерне товариство «Мотор-Січ» утримує нашу футбольну команду, а ми усвідомлюємо всю відповідальність – представляти такого гіганта промисловості.
– Немає такого, як було за Радянського Союзу? Футболісти зараз не працюють на підприємстві?
– Так, у нас є хлопці, які працюють в цехах на «Мотор-Січі».
– Але загалом люди, які у вас зібралися, з великим професійним досвідом. Є футболісти, які пограли на різному рівні, але все ж колектив аматорський. У зв’язку з цим вам, як тренеру, важко формувати тренувальний процес? Чи у вас все проводиться за стандартами більш високого рівня ніж аматорський?
– У мене немає взагалі ніяких проблем – працювати з цими хлопцями. Одні пройшли Прем’єр-лігу, інші – Першу чи Другу ліги, хтось взагалі не грав на професійному рівні. Всі футболісти добросовісні: слухають та тренуються з величезним бажанням. Хочу відзначити, що хлопці додають у всіх аспектах – порівняно навіть з тими, якими вони були рік назад. Ніякого напруження в мене немає – навпаки, працювати з таким колективом дуже цікаво.
– При переході на більш високий рівень багато команд інколи повністю перебудовують склади. А от про «Мотор» я чув, що у вас стабільний старий склад. Скільки років з ним працюєте і які зміни проводили влітку перед стартом у аматорському чемпіонаті?
– Мені довелося працювати з цим складом третій рік. Особливих змін справді не було: ми запрошували нових хлопців точково. Кістяк команди, яка була, зберігся – за виключенням, мабуть, двох-трьох хлопців, яких ми додали. Говорю зараз про Павелька з «Інгульця», Іздебського з горностаївського «Миру». Але хочу звернути увагу, що Павелько – доморощений запорізький хлопець. Він пройшов футбольну школу «Металурга». Я його пам’ятаю, ще коли працював у цьому клубі – він і тоді був на виду, у нього були великі перспективи. Так вийшло, що потім він грав в Охтирці та Петровому. Коли повернувся до Запоріжжя – зателефонував та сказав, що хоче залишитися у місті. Ми з задоволенням прийняли його у команду та анітрохи про це не жалкуємо. Іздебський також був у нас у «Металурзі», грав за U-21. Коли я був у клубі – пам’ятаю, що поставив його в состав на якийсь із матчів Прем’єр-ліги. Іздебський також зателефонував та попросився до нашої команди, і ми теж ні жалкуємо, що запросили його. Наше третє придбання – Ігор Порубльов із «Таврії-Скіф», знову ж таки, добре знаний у нашій області.
– Не було труднощів у формуванні складу у зв’язку з тим, що все-таки є муніципальна команда у Другій лізі? Час від часу й аматорські колективи області, як, наприклад, «Таврія-Скіф» та інші, збирають кращих футболістів. У вас формування відбувалось за остаточним принципом чи, навпаки, могли вибирати?
– Звичайно, ми вибирали – по остаточному принципу не працювали. На певному етапі те, про що ви говорите, відчувалось: хлопці з найбільшим досвідом йшли або в «Металург», або в «Таврію-Скіф». Але ми все одно підбирали людей, які могли би посилити команду по позиціям, та щоб у них обов’язково були на високому рівні людські якості. Завжди відштовхувалися від того, щоб взяти тих, хто б нам підходив.
– Зрозуміло, що ви дуже добре знаєте цих гравців, більшість із них займалася під вашою орудою. А чи є в вашої команди самородки, тобто гравці, які з’явилися нізвідки або десь із глибинного аматорського футболу чи довгий час не грали у професіоналах?
– Стосовно самородків, у нас зараз є Олександр Крук. Сам він з Мелітополя. Ми бачили ще два роки тому, що він грає за «Мелітопольську Черешню», потом на Чемпіонаті ААФУ грав за новотроїцьку «Таврію». Переговорили з ним та запросили в команду – це місцевий самородок, який ніде не грав, і зараз розкривається. Весь наш тренерський штаб вважає, що у нього величезний потенціал.
– Середній вік команди складає 28-29 років. Які завдання цей колектив вирішує в аматорському чемпіонаті?
– Не замислювався над цим, бо не дивлюсь у паспорти гравців. Якщо в Прем’єр-лізі, дійсно, нам треба було, щоб на підході була молодь, щоб відбувалася ротація, то тут старші хлопці показують своїм ставленням до тренувань та ігор – те, як треба ставитися до футболу. А щодо завдань, у нас є гандбольний клуб «Мотор», який грає в єврокубках. Будемо прагнути до того, щоб теж кудись виходити. Але першочергове завдання – щоб на стадіон приходили вболівальники. Хочеться, щоб ми зацікавили вболівальників своєю грою. Хочу відзначити, що в цьому напрямку є зрушення: люди йдуть на стадіон, підтримають, вболівають – це приємно!
– У яких турнірах бере участь «Мотор», окрім аматорського чемпіонату України?
– Чемпіонат області, чемпіонат та Кубок міста.
– І як там ідете?
– У місті та області – перші. В чемпіонаті Запорізької області випереджаємо «Таврію-Скіф», недавнього віце-чемпіона країни серед аматорів. У кубку міста дійшли до півфіналу.
– Як витримуєте такий темп? Знову ж таки, хоч у паспорт не заглядаєте, але є і вікові футболісти…
– Звичайно, певна ротація є. Слава Богу, у нас 24 польових гравця, тому намагаємось розділяти навантаження таким чином, щоб хлопці встигали відновлюватися до кожної наступної зустрічі. Не завжди це вдається: є матчі, у яких хлопцям важко, але нічого – витримуємо. Зіграли півфінал Кубка міста, а фінал буде пізніше, матчі чемпіонату міста поновлюються – по суті, спершу влітку ми брали участь в аматорському чемпіонаті та чемпіонаті області, звісно, бувають періоди з величезним, повним завантаженням. Був тиждень, за який ми зіграли три матчі – рівномірно навантажили хлопців та теж витримали. Намагаємось робити все розумно.
– Визнання в футболі буває різне. Визнання результатом у вас – в процесі, визнання вболівальників – також, хоча бачимо, що порівняно з попередніми матчами на трибунах стає трішки більше людей. А ще один вид визнання – від суперників. Після трьох перемог поспіль, мені здається, суперники почали налаштовуватися на «Мотор» серйозніше, почали ставити, як-то кажуть, «автобус». Готові до такого?
– Звичайно, це цікавіше. Мені – стовідсотково, і хлопцям я завжди про це говорю. Коли ми грали у чемпіонаті області – рівень футболу був трішки нижчим. Тут все набагато цікавіше: приїжджають команди, укомплектовані хорошими гравцями, у яких є досвід у професійному футболі. Нещодавно була гра з маріупольським «Ярудом»: у них якраз сплав молоді та досвіду. Вийшов цікавий матч, бойовий – гра закінчилась з рахунком 0:0. Думаю, що з кожною грою ми додаємо та отримаємо той досвід, який нам необхідний для всеукраїнського аматорського рівня.
– Ви – фахівець, який закладав підґрунтя успіхів багатьох українських клубів. Доходили до найвищих стадій, в українському футболі для вас секретів нема – вам цікаво працювати в аматорському чемпіонаті чи це, скажімо так, необхідність заповнити паузу?
– Звичайно, коли я повернувся додому зі Львова – був певний період, коли хотілося відпочити. Але до мене звернулися, щоб я допоміг попрацювати з заводською командою. Поспілкувавшись з президентом клубу, протягом, мабуть, трьох хвилин, я погодився. Тому що я бачу, що у чоловіка горять очі – він дуже любить футбол та дуже хоче, щоб у підприємства була команда та щоб заводчани ходили на матчі та підтримували її, адже багато хто там любить футбол. З часом зрозумів, що мені дійсно цікаво працювати з моїм тренерським штабом та командою – анітрохи не жалкую, що погодився очолити «Мотор».
Для довідки:
ФК «Мотор» (Запоріжжя)
Рік заснування: 1907 року засновано завод, а 1950 – футбольну команду.
Президент: Лунін Віктор Олексійович
Начальник команди: Чистяков Кирило Володимирович
Головний тренер: Чанцев Анатолій Дмитрович
Тренер: Цупро Валерій Валерійович
Стадіон: СК «Мотор-Січ» (Запоріжжя)
Досягнення:
Чемпіон Запорізької області 1951, 1963, 1964, 1965, 1966, 2010, 2012 років, неодноразовий срібний та бронзовий призер.
Володар Кубка Запорізької області 1963, 1967, 1974, 1975 років, неодноразовий фіналіст.
Неодноразовий чемпіон та володар кубка міста Запоріжжя.
ФК «Мотор» в інтернеті:
