ЛНЗ (Лебедин): 4 місце Групи 2 на проміжному етапі

Футбольний клуб «ЛНЗ-Лебедин» вигравши, здається, все, що тільки можна, на місцевому рівні, у всеукраїнський футбол увірвався стрімко. Виграв Кубок України від ААФУ, потім два роки поспіль ставав призером Чемпіонату України серед аматорських команд. Проте це – не межа амбіцій гранда аматорського футболу з Черкащини. Провівши ребрендинг і перейменування клубу (від 2020 року це ФК ЛНЗ), запросивши на посаду досвідченого фахівця з великим досвідом роботи аж до Favbet Ліги, ФК ЛНЗ (Лебедин) ставить максимальні завдання в аматорських змаганнях і прагне підвищитися в класі, здобувши професіональний статус.

Про те, як ЛНЗ готується до відповідальної весняної частини сезону, нам розповів головний тренер команди Юрій Бакалов. Півфіналіст Кубка України з черкаським «Славутичем», учасник змагань Прем’єр-Ліги України зі столичним «Арсеналом», тренер, причетний до підвищення в класі низки команд з різних регіонів України, від літа минулого року він очолює лебединську команду.

- ЛНЗ – це дуже цікавий футбольний клуб, який завжди ставить перед собою максимальні завдання та прагне прогресувати, – розпочав бесіду Юрій Михайлович. – Ми наполегливо працюємо, щоб якнайкраще підготуватися до весняної частини сезону. Наш клуб продовжує боротьбу на всіх фронтах – і в Чемпіонаті, і в Кубку України серед аматорських команд.

- Першим етапом підготовки став окремий міні-збір, потім була участь у Меморіалі Макарова – на Київщині ЛНЗ завоював срібні медалі традиційного зимового турніру. А як з'явилася ідея поїхати на західну Україну на виїзні збори?

- Ідея була сформована ще до нового року, плани були погоджені з керівництвом, адже щоб це організувати, треба виділяти кошти на тренувальні збори. Тому все було заплановано заздалегідь. Ви правильно сказали, що перший етап зборів був до нового року, але це був тижневий цикл, щоб трішки футболістів витягнути з відпустки, бо ми дуже рано закінчили чемпіонат. Ви знаєте ситуацію з коронавірусом, ми не дограли два тури і пауза затягнулася.

А потім вже все було планово: 15 січня ми зібралися на перший збір, який проводили в Черкасах - під час двотижневої роботи заклали певний фундамент. Може, не в повному обсязі, адже погодні умови далися взнаки. І, звичайно, участь у Меморіалі Макарова дала багато інформації мені як головному тренеру. Хороші були ігри, команди, та й сам турнір досить пристойний, на хорошому рівні проведений. Дуже дякую організаторам.

Зараз ми знаходимося в Моршині. Спершу ми планували збір на базі ФК «Полтава», але були деякі моменти не на нашу користь, і ми вирішили змінити дислокацію. Той варіант, який нам запропонували, ми на нього погодилися, подивилися що до чого, і вирішили це питання таким чином.

- На західній Україні проводиться найбільш масовий зимовий турнір – Меморіал Юста. У зв'язку з цим, чи немає проблем зі спаринг-партнерами, якщо всі там задіяні?

- Немає проблем – це точно, бо в спарингах зацікавлені і ми, і інші команди. Приїхавши сюди, ми запланували низку контрольних матчів. Мені приємно – зустрітися з ЛНЗ бажає чимало команд. Мешкаємо на базі «Скали» (Стрий), і організатори нам заздалегідь дали дати, була домовленість з командами. Може, паралельно вони й грають на турнірі пам’яті Ернеста Юста, я не цікавлюся, але спаринги з ними були погоджені заздалегідь і вони хочуть встигнути з нами зіграти. Тому проблем немає – навпаки, хороші умови та чимало нових для нас суперників, з якими цікаво зустрітися й перевірити і їхню, і нашу силу.

- ЛНЗ набрав дуже непоганий хід під кінець осінньої частини сезону. Свідчення цьому – три поспіль перемоги із загальним рахунком 21:0. І тим прикріше, що спалах хвороби застав команду у розпалі сил і емоцій. У зв'язку з цим чи не додасться труднощів навесні, коли і так буде складний графік, а ще й доведеться зіграти певні перенесені матчі?

- Звичайно, ми самі були трішки не те щоб шоковані, але дуже засмучені. Думали, що мине, але зараза нас не минула. Під кінець кола ми збирали команду "з миру по нитці", задіювали молодь. Розуміли футболісти, що від них треба, як рухатися, і показували пристойну гру... Дуже жаль, що ми так закінчили заздалегідь осінню частину сезону, не відігравши всієї запланованої ігрової проблеми.

Певні проблеми навесні, звичайно, будуть. Ми раніше стартуємо, вже в кінці березня, адже ті дві пропущені гри треба кудись вмістити. Не забувайте, що ми також вийшли в півфінал аматорського Кубку України - це також додає навантаження, ми це знаємо. Тому й запланована у нас більш рання підготовка, щоб підняти певні фундаментальні та функціональні моменти на більш пристойний рівень, щоб команда змогла витримати ті навантаження, що чекають на нас навесні.

Хоча я впевнений, що друге коло аматорського чемпіонату і без цих ігор буде дуже складним, тому що команди в нашій підгрупі змінюються на краще. Є і суттєві підсилення, є й внутрішній прогрес суперників. Зверніть увагу: той же АФСК Київ дійшов до півфіналу Меморіалу Макарова, хоча за середнім віком це зовсім молодий колектив. Непроста команда, вона мені дуже-дуже подобається. І інші – підсилилися, причому, я говорю не лише про грандів. Які люди зібралися в такій команді, як «Лівий Берег»! Уже команди Льва Яшина не буде, з якою багато суперників набрало очки, користуючись молодістю. Тому чим складніше – тим цікавіше, напевно так.

- Віддаємо належне тренерській сміливості, адже простим шляхом було б поставити на досвідчених футболістів, а при цьому ЛНЗ продовжує вводити в гру гравців молодих, зате підвищеної спортивної перспективності. Як вирішили почати цей процес, чи дозволяє продовжувати цей шлях те, що клуб практично у всіх турнірах має максимальне завдання?

- Це філософія клубу, все було заздалегідь погоджено з керівництвом. Ми всі разом сіли: президент, віце-президент, директори, тренери – і вирішили, що філософія клубу буде саме такою. Є певні завдання та можливості, можна було б запрошувати і досвідчених гравців, що принесло б якийсь результат на певному етапі, але що робити потім? Хочеш – не хочеш, але через рік чи півтора все одно треба буде омолоджувати склад і знову шукати молодь.

Ми пішли іншим шляхом: переглянули багато молодих футболістів, і зараз граємо з акцентом на, в основному, юних талантів, яких ми переглядаємо. І таланти не тільки Черкас і області, а й інших областей. У нас багато молодих футболістів і з західного регіону. Вони можуть комусь у чомусь не підходити, десь їхня молодість не дозволяла ще заграти на професіональному рівні. Але ми беремо їх, і я думаю, що в цьому напрямку цікаво розвиватися і їм, і нам. Потрібен певний час, щоб їх вивести на якийсь рівень, але ми цього не боїмося. Це філософія не тільки моя, як тренера, а й клубу.

- Причому, вона не йде врозріз із турнірним результатом, адже ЛНЗ – у групі тих, хто бореться за вихід у плей-офф, продовжує боротьбу за кубок і за підсумками минулого чемпіонату має свої нагороди. Як вдається при таких перебудовах зберігати результат?

- Ми запрошуємо і переглядаємо гравців, знаючи їх можливості. Перед тим, як запросити футболіста до себе в команду, щоб він приїхав і показав свої можливості, ми ретельно вивчаємо кожного з них. Беремо не тільки футбольні характеристики, але і людські. Це для нас обов’язково, це і моя філософія як тренера. Якщо пам'ятаєте, у всіх командах, де я працював, була злагодженість у колективі. Атмосфера повинна бути сімейною. Якщо молоді хлопці приїжджають – тренувальний процес ми підбираємо, зазвичай, простіший. Ті напрацювання, що були в мене з командами вищого рангу – і УПЛ, і Першої ліги, – ми застосовуємо і тут. Якщо у хлопців є бажання, то вони будуть зростати. І ті результати, про які ви казали, вони є взірцем, що наша робота не проходить "вхолосту".

- Які джерела пошуку футболістів? Адже є і місцеві, і невідомі гравці на дорослому рівні, та й ті, хто певний час не грав в Україні.

- У мене є свої напрацювання. І багато тих футболістів, яких я знав, з якими працював в різних командах, я залишаю в нотатнику. Добре пам’ятаю молодь, що там була задіяна. У багатьох напрацюваннях мені суттєво допомагає Василь Гречаний – він вже давно також працює у клубі, створив тут надійний фундамент для розвитку, це професійна людина, гарний був гравець і тренер, а зараз у нас спортивний директор. Тож і його допомога сприяє кадровій роботі.

З нового року ми організували свою селекційну службу ЛНЗ, запросили досвідченого Євгена Тарасенка, який займався і агентською діяльністю. Він очолює цю службу. Поки вона не така широка, але на ній усі зв'язки, телефонні розмови, рекомендації – обсяг робіт великий. І ця база розширюється. На сьогодні щодо потенційного посилення ЛНЗ у цій базі є близько 25 футболістів, яких ми відслідковуємо, за якими пильно стежимо й зберігаємо всю інформацію. Після цього вже будемо запрошувати і переглядати.

- ЛНЗ (Лебедин) публічно оголосив про бажання перейти на професіональний рівень. Це і є ваші плани на найближчий рік?

- Про найближчий рік ви знаєте, і клуб це не приховує, ми хочемо вийти на професіональний рівень. Все для цього робиться: почали ще з того року, запустили процес омолодження. Команда дивиться вперед на перспективу. Все робиться для того, щоб команда стартувала вже в цьому році в Другій лізі. Я в цьому впевнений на 100%. Збирається документація, пішла вже атестаційна процедура, а більш конкретніше про це краще розкажуть відповідальні працівники нашого клубу. Ви знаєте, я тренер, і моя перша та найголовніша робота - це тренувати команду. А про далекосяжні плани та стратегію клубу треба поспілкуватися з Василем Гречаним чи з нашим президентом. Вони б більше розказали, що і як на даному етапі.

- На сьогоднішній день хто входить у тренерський штаб під вашим керівництвом?

- Мій перший помічник - це відомий футболіст. Хотів сказати, що в минулому, але Сашко Ковпак в інтерв'ю сказав, що він ще не закінчив. Дійсно, ми хотіли в минулому сезоні провести для Олександра прощальний матч, щоб він вийшов на поле в заключній грі під оплески. Це попереду. Але він вже перейшов на тренерську діяльність, хоча прощальний матч, звичайно, буде, Олександр Ковпак зіграє для шанувальників його таланту. Відома та прекрасна людина, чудовий футболіст. Відкритий, щирий, і дуже талановитий. Така доля в нього буде і тренерська.

Також Тарас Ільницький – добре знайомий мені по спільній роботі в Прем’єр-Лізі, останнім часом він очолював клуб Другої ліги ПФЛ, «Чайку» з Київської області. Невелика рокіровка відбулася перед моршинським збором - ми змінили тренера воротарів. Зараз ми запросили до себе теж відомого фахівця, футболіста, воротаря - Володимира Марчука. Чудовий у минулому голкіпер, грав на найвищому рівні, ветеран «Вереса» (Рівне), «Торпедо» (Запоріжжя), «Карпат» (Львів), «Волині» (Луцьк) і низки інших вітчизняних клубів. Він буде працювати в нашому тренерському штабі.

Артур Валерко, SportArena.com

ЛНЗ (Лебедин, Черкаська обл.)

• Рік заснування: 2006

• Кольори: біло-блакитні

• Стадіон: «ЛНЗ-Арена» (вміщує 850 глядачів)

• Керівництво та тренерський штаб

Президент: Полтавець Андрій В’ячеславович

Спортивний директор: Гречаний Василь Володимирович

Головний тренер: Бакалов Юрій Михайлович

Тренери: Ковпак Олександр Олександрович, Ільницький Тарас Іванович, Марчук Володимир Володимирович

Адміністратор: Калинич Андрій Борисович

• Досягнення:

Володар Кубка України з футболу серед аматорів 2018 року.

Бронзовий призер Чемпіонату України з футболу серед аматорів 2019 та 2020 років.

Фіналіст Меморіалу Макарова 2021 року.

Чемпіон Черкаської області 2009, 2011, 2016 та 2017 років.

Срібний призер 2007 та 2012 років.

Бронзовий призер 2008 та 2014 років.

Володар Кубка Черкаської області 2017 року, фіналіст 2009 та 2012 років.

Переможець Першої ліги Черкаської області 2013 року.

• ЛНЗ (Лебедин) у інтернеті:

Офіційний сайт: http://fc-lnz.com/

Facebook: https://www.facebook.com/fclnz/

Instagram: https://www.instagram.com/fclnz/

YouTube: https://www.youtube.com/channel/FC LNZ/

• Статистика виступів клубу в ААФУ: