Атлет (Київ) - 5 місце на проміжному етапі Групи 2

«Атлет» представляє уславлену столичну ДЮСШ, яка підготувала для вітчизняного футболу таких майстрів, як Олександр Кучер, Олександр Андрієвський і Богдан Леднєв, Андрій Пилявський, Сергій Ченбай і багато інших. Звісно, більшість власних вихованців складає основу й першої клубної команди, де грають більш дорослі футболісти. І при цьому досить молода за середнім віком гравців команда – в п’ятірці кращих своєї групи на проміжному етапі!

Ми розпитали головного тренера Дмитра Мурашенка, як їм це вдалося.

- Для таких молодих колективів, як «Атлет», часто характерна певна мінливість кадрів. Вашій команді вдалося за це півріччя награти оновлені ігрові зв'язки, чи виправдало себе літнє посилення і загалом кадрові зміни?

- За цей час вийшло ввести в гру молодих футболістів, випуск 2004 року народження. Вони зміцнили і підсилили нашу команду наприкінці осінньої частини сезону, прогресуючи тур за туром. Але календар у нас був не зовсім збалансованим, тому що на початку випали всі лідери, а пізніше грали з командами своєї «вагової категорії». Тому важко так оцінювати, чи це хлопці так виросли, чи це пов'язано з силою суперників. Хотілося б оцінити підопічних на прикладі тієї ж Бузової, «Олімпії»... Але, якщо залишимося на плаву, то зможемо оцінити свій виступ повною мірою.

- Відразу уточнення — а є ризик, що команда не залишиться на плаву?

- Є фінансові труднощі, хоча бюджет у нашої команди не дуже великий. Навіть із ним виникли труднощі. Ми в пошуках спонсорів і інвесторів...

- Це стосується ДЮСШ в цілому чи тільки представницької команди?

- ДЮСШ в цілому на гарному фінансуванні, вона допомагає першій клубній команді з оплатою тренерів, екіпіровкою, базою. Але є такі статті витрат, які ДЮСШ не може покривати з державного бюджету. Наша перша клубна команда та клуб створені для того, щоб підтримувати доросліших випускників ДЮСШ. Але для того, щоб їх підтримувати, потрібне додаткове фінансування з боку інвесторів. Минулого року це вдавалося, Хлопці мали фінансування на участь у Чемпіонаті України серед аматорів, виїзди — це додаткові витрати, приймання у себе вдома суперників теж виходить в копієчку, тому треба шукати додаткові кошти.

- Чи не з цим пов'язана втрата тих же Сухомлинова, Коровікова, ще когось із числа досвідчених гравців? Яковенко пішов у вас...

- Втрати насправді є. Але моя тренерська філософія — гроші грошима, але, в першу чергу, для футболіста повинна бути спортивна мотивація. Підбір кадрів на цьому складається. Фінансова сторона не має стосунку до цих переходів.

Фланговий захисник Сухомлинов пішов на підвищення, повернувся в професіональний футбол. Коровіков зіткнувся з навантаженнями, які не хотів переносити. У Яковенка сімейне становище, він живе на зовсім іншому кінці Києва, у нього пріоритет ‒ робота, сім'я, тому така історія. У Крістофера закінчилася віза, він повернувся додому. Мкпасі був одним із нечисленних наших легіонерів.

Тому фінансово це ні на кого не позначилося, ми можемо втратити гравців цієї зими, якщо не вийде залишитися на тому фінансуванні, яке було у нас до нового року.

- На сьогодні є ціла група молодих футболістів, які встигли пройти обкатку в команді ‒ говоримо про Тищенка, Яценка, Кавуна, Карася, Козачка, багатьох інших. Немає остраху, що ви втратите їх під час зимової перерви? Не звертався хтось із них, що будуть іти на перегляд в інші клуби?

- Ні, поки ніхто не звертався. Ми відкриті перед хлопцями, вони знають про непросте становище. Якщо буде пропозиція від команд більш високого рівня, то ми відпустимо з задоволенням, навпаки ‒ це наша мета. Ми готуємо футболістів для більш високого рівня, якщо вони підросли і дійсно є зацікавленість, то ми будемо допомагати гравцям відбутися в футболі.

Поки немає ніяких конкретних пропозицій. Остраху втрати провідних гравців точно немає, ми багато років працюємо над цим проектом, за цей час навчилися вдало заміняти недавніх лідерів. От якщо «Атлет» перестане існувати, то це набагато більше викликає в мене остраху. У нас ДЮСШ працює і ми надалі будемо підсилюватись.

Зараз навпаки багато дзвінків від футболістів різного рівня, з-за кордону, пропонують приїхати на перегляд. Ми тільки за літо переглянули чоловік 60, але по суті нікого не залишили. Зараз на ринку багато футболістів, але свої дорожчі, вони грають не за щось, а за прапор клубу, за свій рідний клуб.

- Чемпіонат України серед аматорів дуже суттєво оновився: 12 клубів пішли в Другу лігу, зайшло 14 новачків. Як ці зміни торкнулися Групи 2 чемпіонату України серед аматорів, чи зберіглася боєздатність і конкурентність цього змагання?

- Зберіглася. Коли дізнався, що підуть ЛНЗ, «Вікторія», «Лівий берег» із нашої групи, то думав, що нам буде легше в плані суперників. Якщо відверто, то все залишилося на тому ж рівні: у центральній групі є п'ятірка дуже міцних клубів, із новачків проявила себе «Нива» (Бузова), яка не поступається тим командам, які пішли на підвищення, «Олімпія» (Савинці) і ФК «Кудрівка» на рівні, з'явився «Нафтовик» (Охтирка), який грає на високому рівні. Ось ця четвірка – фаворити, ну, і ми трошки підпираємо, намагаємося створити їм конкуренцію. Нижче прохідних суперників майже немає, хоча є певні тимчасові проблеми у «Єдності», Білої Церкви, з ними трохи легше, спортивна академія ЮКСА — хоч і молода, проте цікава команда. Тому, по суті, як було в минулому році, коли була трійка-четвірка лідерів і інші гідні суперники, то й зараз десь схоже становище.

- А яке місце «Атлета» поруч із цими суперниками, адже ви робите благородну, але, з іншого боку, невдячну роботу, готуючи молодь. Чи не важко весь час награвати нових гравців, весь час по колу комплектувати команду наново? Чи можна від цих гравців вимагати стабільніших результатів?

- Якщо збережемо склад, то зможемо. У нас постійно йде оновлення. Якщо говорити відверто, то у нас гравці 2002 року народження вважаються досвідченими, тому що вони вже два роки грають в аматорських змаганнях всеукраїнського рівня, а поруч грають пацани вже 2004 року народження.

Тому все можливо. Треба зберегти Гребенюка, Липового — вони наші лідери, хотілося б додати ще двох досвідчених гравців, щоб інші хлопці швидше зростали. Але вони й так ростуть, головне терпіння, щоб ми могли далі з ними працювати. А результат треба показувати на полі. Якщо ми програли Бузовій з рахунком 1:5, було видно, шо хлопці «попливли», то усім іншим лідерам ми поступалися в один м'яч. З «Нафтовиком» — 2:3, моє враження, що ми повинні були брати там очки, Кудрівці і Савинцям програли також в один м'яч, тож з усіма боремося.

У нас молоді футболісти, які в будь-якому випадку будуть прогресувати, якщо залишаться в клубі й надалі.

- Столичний футбол вважається бездонним, але разом з тим не так багато команд, які готові надати шанси футболістам, щоб вони загубилися між професіональним і аматорським футболом. З огляду на це, питання: сам футбольний клуб «Атлет» розуміє цю місію і перспективність, чи прибутку від неї ніякого немає і не може бути?

- Прибутку, на жаль, немає. Це ‒ наш український футбол, хоча всі вихованці ДЮСШ — вони повинні бути захищені футбольним законом, тому що вихованець, який підписує професійний контракт, іде без гідної оплати – інший клуб або платить смішні суми, або й не платить взагалі. У команди Прем'єр-ліги за рік навчання молодого гравця норма оплати десь 20 тисяч гривень. Це смішно, тому ми не захищені, хоча й виконуємо соціальну роль.

Мені, як тренеру, який працював з дітьми впродовж десяти років, зрозуміло, що в Україні дуже мало футбольних клубів, які працюють з молоддю й дають їм дорогу. На жаль. Мені жаль своєї праці, праці хлопців, які мріяли про щось. Вони змушені закінчувати з футболом, тому що не можуть далі себе ніде проявити.

ФК «Атлет» і був для цього створений, щоб наші виконавці мали можливість спробувати більш дорослий футбол. Аматорський рівень ‒ досить непоганий. Він може допомогти надалі розвиватися футболістам і показати себе. Це арена, де вони можуть себе проявити і потрапити на око професійним клубам. Було б добре, якби у нас були футбольні закони, які б заохочували цю ініціативу. Якщо хлопці підписують професійний контракт, то компенсація за підготовку має виплачуватися чесно, автоматично й без винятків. Тоді б ДЮСШ не думали, як їм вижити. Два-три чоловіки пішли на підвищення — і ми знали б, що це наш бюджет на наступні півроку. На жаль, цього поки що немає.

Артур Валерко, Sport Arena.

«Атлет» (Київ)

• Рік заснування: 2006 (доросла команда; ДЮСШ бере свій початок із 1970 року)

• Кольори клубу: жовто-чорні

• Стадіон: ДЮСШ «Атлет» (вміщує 300 глядачів)

• Керівництво та тренерський штаб

Президент: Старовойт Олександр Сергійович

Головний тренер: Мурашенко Дмитро Костянтинович

Тренери: Гринчук Роман Миколайович, Боровик Дмитро Олегович

Спортивний директор: Кушнірук Олександр Андрійович

Адміністратор: Остапець Андрій Сергійович

• Досягнення:

Срібний призер чемпіонату Києва (вища ліга) 2008, 2018 та 2019 років, бронзовий призер 2011 та 2014 років.

Переможець першості Києва (перша ліга) 2007 року, срібний призер 2006 та 2013 років.

Володар Кубку В.Ф.Мунтяна 2008, 2010, 2011 років.

• ФК «Атлет» (Київ) в інтернеті:

Офіційний сайт: http://fcatlet.kiev.ua/

Facebook: https://www.facebook.com/fcatlet.kiev.ua

YouTube: https://www.youtube.com/channel/Футбольний клуб «Атлет» (Київ)

• ФК «Атлет» на всеукраїнському рівні: