Новини :: Чемпіонат ААФУ
1992/93: підвищився в класі «Хутровик», заявив про себе Нагорняк, серед аматорів змагався Шарій
• прем’єрний сезон аматорського футболу Незалежної України • на старті 82 команди, розділені на 6 зон • найкращий бомбардир ‒ Сергій Акименко («Шахтар» Сніжне) — забив 23 м’ячі • спільний рекорд Золотоноші та Бородянки • у турнірі взяли участь майбутні збірники, а також володар «Золотого м’яча» • перша тренерська команда Петракова • підвищилися в класі Надвірна, Тисмениця, Бородянка, Жовті Води, Куп’янськ, Судак •
Читайте також: 1992/93: яскравий «Бескид» Краснецького,
презентація Максим’юка, українська зірка для MLS
Яскраве сходження «Хутровика»
Взагалі фаворитом сезону вважався міцний хмельницький «АДВІС» під керівництвом Валерія Крохана – в стартовому турі він переміг в гостях потенційного головного конкурента – шаргородську «Фортуну», проте вже в наступному матчі вдома розділив очки з новачком всеукраїнських змагань – «Хутровиком». Колектив фізкультури тисменицької хутрової фірми під керівництвом віце-чемпіона світу серед молоді, екс-гравця київського «Динамо» та харківського «Металіста» Ярослава Думанського, зумів нав’язати боротьбу досвідченим суперникам.
Тривалий час наздоганяючи конкурентів, «Хутровик» захопив лідерство вже в весняній частині сезону. Квітнева домашня перемога 3:0 над «АДВІСом» (із голами Турянського, Петрика та Шулятицького) дозволила в підсумку тисменчанам підвищитися в класі. «Хутровик» зразка 1992/93 років – сплав досвіду та молодості. Поруч із граючим головним тренером Думанським-молодшим грали шановані на Прикарпатті ветерани, а також перспективна молодь – наприклад, 22-річний Шулятицький пізніше пограє за «Карпати», «Металіст» і «Волинь», зіграє у фіналі Кубка України. А от 30-річний Турянський через два роки, вже повернувшись у «Прикарпаття», дебютує в національній збірній. І це – не єдині зірки в Групі 2.
«АДВІС» представив на всеукраїнському рівні 18-річного півзахисника Андрія Кирлика, який іншу частину сезону грав за «Зорю» (Хоростків), а надалі немало пограє в Вищій лізі («Кремінь», «Металіст», ЦСКА, «Чорноморець»). Після завершення виступів він стане священиком. Поряд із молоддю, як Кирлик, Деусов, Крохан-молодший, грали й такі «зубри», як 30-річний форвард Олександр Довгалець (11 голів за неповний сезон).
Серед найбільш авторитетних гравців другої зони – півзахисники 28-річний Ігор Кабанець із рівненського «Локомотива» (легенда «Вереса»), із хоростківської «Зорі» ‒ 22-річні захисники Олег Ратій («Металіст», «Металург» Запоріжжя) та Володимир Дичко («Кремінь», «Ворскла»), 37-річний півзахисник Володимир Венгринович (один із рекордсменів тернопольської «Ниви» за тривалістю виступів), і 18-річний хавбек Матвій Николайчук («Нива» Тернопіль, «Динамо», «Чорноморець»), за кирнасівське «Поділля» - 16-річні захисник Борис Поляков (ЦСКА, «Волинь») і нападник Ігор Маковей («Карпати», «Ворскла», клуби Ізраїлю), у красилівському «Случі» ‒ 22-річний оборонець Віталій Первак («Поліграфтехніка» Олександрія), в андрушівській «Фортуні» ‒ 21-річний захисник Сергій Конюшенко («Оболонь»), у козівському «Старті» ‒ 20-річний оборонець Руслан Соболевський («Полісся»).
Зірка – Сергій Нагорняк
Вінницький «Інтеграл» під керівництвом Михайла Остапчука зібрав чимало цікавих гравців – достатньо згадати воротаря Шумовицького, який пізніше очолював місцеву «Ниву» вже в Другій лізі ПФЛ, або ж півзахисника Новохацького, який пограв у Греції в Блохіна та забивав за ЦСКА в фіналі Кубка України проти «Динамо» 1998 року. Проте найкращу кар’єру зробив на той час 21-річний нападник Нагорняк. У сезоні 1992/93 він забив 7 м’ячів, далі перейшов у полтавську «Ворсклу», а після вінницької «Ниви» переходив у «Спартак» до Романцева й почав регулярно грати за збірну України (загалом 14 матчів). У послужному списку Сергія – виступи за низку клубів України та Китаю, в тому числі – «Дніпро» та «Шахтар». Визнавався в Піднебесній найкращим легіонером 2000 року. Нині Сергій Миколайович – головний тренер юнацької збірної України U-18.
Цікавим був і тренерський склад. Наприклад, рівненський «Локомотив» очолював Володимир Поліщук – багаторічний голова обласної федерації в майбутньому, бердичівський «Шкіряник» ‒ майбутній президент ПФЛ Мілетій Бальчос, кирнасівське «Поділля» ‒ легенда вінницького футболу Володимир Дзюба (під його керівництвом грав, зокрема, 37-річний нападник Олександр Голоколосов – майбутній наставник «Чорноморця»). До речі, в складі шаргородського «Граніта» грав легендарний форвард «Динамо», запорізького «Металурга», «Чорноморця» та «Ворскли» Іван Шарій – 35-річний нападник зіграв лише кілька матчів, а забив три м’ячі. Через чотири роки в складі полтавців він прогримить ще й у Вищій лізі!
Щодо турнірної боротьби, то вона тут була досить рівною. За винятком «Старту», який за весь турнір набрав лише одне очко, та «Хутровика», котрий зазнав лише двох поразок, інші учасники були приблизно рівними за підбором виконавців – хтось трішки багатший, хтось трішки бідніший, але загалом кожен міг обіграти кожного. Як приклад, яскрава перемога «Інтегралу» над лідером – 2:1, коли забивали І.Рудий (з пенальті) та Маринович, а у гостей відзначився одного разу Турянський. Вінничани провели низку яскравих матчів, але все ж у другому колі знизили оберти й поступилися конкурентам у боротьбі за більш високі місця. Досить несподівано це вилилося в місце «Інтегралу» нижче не лише першої трійки, а й п’ятірки.
Певним розчаруванням виявилося дострокове завершення виступів «Стартом», «Іскрою-ІНКО». Траплялися неявки. Цікавий у спортивному плані турнір недоотримав рівності та цілісності календаря. Проте й менша за заплановану кількість проведених матчів не завадила лідеру атак «Хутровика» Сергієві Турянському виграти перегони найкращих бомбардирів своєї групи з 12 голами. Після нетривалих виступів у Польщі та Угорщині 30-річний ветеран перезавантажив свою кар’єру в Тисмениці й невдовзі втретє повернувся в «Прикарпаття». У головній команді області Турянський зіграв дуже переконливо, у 1994 році отримавши свій прем’єрний виклик у національну збірну. У товариському матчі в Ізраїлі Україна мінімально поступилася, а Сергій на 68-й хвилині вийшов на заміну замість дніпрянина Коновалова. Це єдиний матч за збірну в його активі, втім, те, що майже в 32 роки ветеран заслужив інтерес головного штабу вітчизняного футболу, показує високий професійний рівень легенди прикарпатського футболу.
Портрет лауреата – «Хутровик» (Тисмениця)
Воротарі: Кіцула Володимир (20.11.1968), Яськів Ярослав (17.06.1958); польові гравці: Василів Зіновій (03.06.1973), Винник Володимир (25.05.1967), Гуменяк Василь (09.10.1960), Дмитрук Мирослав (17.08.1957), Довган Володимир (18.08.1967), Думанський Ярослав (04.08.1959), Дяків Ігор (21.12.1963), Загорак Руслан (18.06.1973), Квочак Мирослав (18.03.1957), Клебан Ігор (09.12.1973), Костишин Юрій (02.04.1967), Мельник Петро (16.09.1962), Музика Юрій (07.07.1962), Петрик Василь (10.02.1959), Савка Михайло (12.11.1962), Салій Володимир (17.07.1973), Стахів Ігор (01.09.1968), Турянський Сергій (25.05.1962), Хома Володимир-Іван (01.01.1972), Шулятицький Юрій (11.08.1970); головний тренер: Думанський Ярослав Мирославович (04.08.1959 - 22.06.2021, 61 рік).
Прямою мовою:
‒ Я подякував би, зокрема, досвідченим гравцям, більшість яких свого часу були моїми партнерами у «Прикарпатті». Саме майстерність і футбольна мудрість Сергія Турянського, Петра Мельника, Василя Гуменяка, Василя Петрика, Ярослава Яськіва допомогли згуртувати колектив, який, до того ж, не був позбавлений честолюбства, ‒ розповів Ярослав Думанський в інтерв’ю газеті «Футбольний вісник». ‒ Кожен з ветеранів хотів довести: нас списувати зарано. А ще додавала усім впевненості підтримка, підкріплена вимогливістю керівництва хутрофірми «Тисмениця», зокрема її генерального директора Ігоря Зварича, наших численних вболівальників.
Запасу міцності для успішного вирішення завдань попереднього сезону «Хутровику» вистачило. Не такі вже й складні проблеми стоять перед командою: вона має можливість зберегти склад, підняти на вищий щабель майстерність.
А якщо вести мову про чисто життєві турботи, то треба співчувати, скоріше, адміністрації нашої хутрофірми [українсько-голландське об’єднання на той час гриміло своєю продукцією на всю державу]. Адже, як не крути, саме вона повинна подбати про майбутній успішний виступ команди в новому ранзі, пам’ятаючи, що «Хутровик» виріс із коротких штанців.
Пригадується, коли команда з Тисмениці торік робила перші кроки в чемпіонаті України, окремі скептики не вірили, буцімто ми з ходу зможемо подолати високий бар’єр. Життя показало, що і районний центр під боком обласного має право на сильну команду, яка, без перебільшення, внесла щось свіже у монотонне життя давнього міста. І тепер його візитною карткою поруч із завжди шанованим майстром-хутровиком буде ще й футбольний «Хутровик».
Зона 2
Підсумкове становище команд
# |
Команда |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
І |
В |
Н |
П |
М |
О |
1 |
«Хутровик» (Тисмениця) |
3:0 |
1:0 |
2:0 |
4:0 |
5:0 |
+:- |
2:0 |
2:1 |
2:0 |
1:1 |
2:0 |
+:- |
24 |
19 |
3 |
2 |
47-10 |
41 |
|
2 |
«АДВІС» (Хмельницький) |
1:1 |
1:0 |
2:0 |
6:0 |
1:0 |
2:1 |
2:0 |
2:0 |
2:0 |
7:1 |
+:- |
+:- |
24 |
17 |
3 |
4 |
38-13 |
37 |
|
3 |
«Локомотив» (Рівне) |
1:1 |
1:0 |
+:- |
0:0 |
2:0 |
1:1 |
1:1 |
3:0 |
1:1 |
1:0 |
+:- |
3:0 |
24 |
10 |
9 |
5 |
22-15 |
29 |
|
4 |
«Зоря» (Хоростків) |
-:+ |
1:0 |
0:2 |
3:1 |
2:0 |
5:0 |
2:0 |
3:0 |
3:1 |
2:1 |
1:2 |
2:0 |
24 |
13 |
1 |
10 |
31-20 |
27 |
|
5 |
«Шкіряник» (Бердичів) |
1:0 |
1:0 |
2:3 |
2:1 |
2:0 |
4:1 |
2:1 |
2:1 |
1:0 |
5:0 |
0:0 |
+:- |
24 |
12 |
3 |
9 |
30-33 |
27 |
|
6 |
«Інтеграл» (Вінниця) |
2:1 |
0:1 |
1:1 |
0:1 |
2:0 |
2:3 |
3:0 |
1:3 |
6:0 |
8:2 |
1:0 |
+:- |
24 |
11 |
2 |
11 |
34-34 |
24 |
|
7 |
«Поділля» (Кирнасівка) |
0:2 |
1:1 |
2:0 |
2:0 |
1:1 |
1:2 |
4:0 |
+:- |
1:0 |
2:0 |
2:0 |
+:- |
24 |
10 |
4 |
10 |
28-30 |
24 |
|
8 |
«Медобори» (Гусятин) |
1:5 |
0:3 |
1:1 |
1:0 |
2:1 |
5:0 |
3:2 |
1:0 |
2:0 |
+:- |
1:1 |
2:0 |
24 |
10 |
4 |
10 |
22-32 |
24 |
|
9 |
«Случ» (Красилів) |
0:3 |
1:2 |
1:1 |
0:0 |
2:1 |
2:0 |
1:0 |
2:1 |
2:2 |
3:0 |
1:1 |
+:- |
24 |
9 |
5 |
10 |
22-28 |
23 |
|
10 |
«Граніт» (Шаргород) |
0:3 |
0:1 |
1:0 |
2:1 |
3:0 |
1:1 |
3:2 |
0:0 |
1:1 |
2:0 |
+:- |
3:0 |
24 |
8 |
5 |
11 |
20-36 |
21 |
|
11 |
«Фортуна» (Андрушівка) |
1:4 |
1:2 |
1:0 |
2:4 |
1:0 |
1:3 |
2:1 |
1:0 |
2:0 |
6:0 |
+:- |
2:0 |
24 |
9 |
2 |
13 |
25-45 |
20 |
|
12 |
«Іскра» (Теофіполь) |
-:+ |
1:1 |
0:0 |
-:+ |
-:+ |
-:+ |
-:+ |
-:+ |
-:+ |
1:0 |
0:0 |
+:- |
24 |
3 |
6 |
15 |
6-9 |
12 |
|
13 |
«Старт» (Козова) |
1:3 |
0:1 |
-:+ |
-:+ |
2:4 |
0:2 |
1:1 |
-:+ |
0:1 |
-:+ |
-:+ |
+:- |
24 |
0 |
1 |
23 |
4-24 |
1 |
Найкращий бомбардир: Сергій Турянський («Хутровик» Тисмениця) — 12
Артур Валерко, Sport Arena.
P.S. Ті, хто цікавиться тематикою аматорського футболу в Україні, можуть дізнатися значно більше в книгах:
• Сергій Загоруйко, Микола Моторний і авторський колектив. ААФУ – 20 років. Ми піклуємося про майбутнє українського футболу! ‒ Київ, 2019
• Василь Гнатюк, Сергій Чурса. Чемпіонати та розіграші Кубку України серед аматорських команд 1992 – 2019 рр. ‒ Кам’янське, 2021
• Юрій Ландер і авторський колектив. Футбол в Україні. Щорічники від 1992 року – Харків, 1992-2022.