Новини :: Чемпіонат ААФУ
1992/93: «Гарт» Жиліна, дебют Шовковського, Ващука та Дмитруліна, рекордна розгромна перемога
• тріумфують «Бескид», «Хутровик», «Сіріус», «Оскіл», «Сурож» і Бородянка, дебютують Шовковський, Ващук і Дмитрулін • прем’єрний сезон аматорського футболу Незалежної України • на старті 82 команди, розділені на 6 зон • найкращий бомбардир ‒ Сергій Акименко («Шахтар» Сніжне) — забив 23 м’ячі • спільний рекорд Золотоноші та Бородянки • у турнірі взяли участь майбутні збірники, а також володар «Золотого м’яча» • перша тренерська команда Петракова • підвищилися в класі Надвірна, Тисмениця, Бородянка, Жовті Води, Куп’янськ, Судак •
Читайте також: 1992/93:
Частина 1: яскравий «Бескид» Краснецького, презентація Максим’юка, українська зірка для MLS
Частина 2: підвищився в класі «Хутровик», заявив про себе Нагорняк, серед аматорів змагався Шарій
«Гарт» під керівництвом «Беркута»
Надзвичайно цікава третя – поліська – група зібрала самобутні команди, а справжня її сила проявилася в майбутньому. Тому що, як виявилося, саме тут грали одні з найбільш зіркових вихідців із змагань КФК – у складі «Динамо-3» під орудою Михайла Комана та Анатолія Крощенка грали майбутні заслужені майстри спорту Олександр Шовковський, Юрій Дмитрулін і Владислав Ващук, легенди «Динамо» та національної збірної України. Дуже перспективними вважалися Венглинський-старший, Баланчук, Поліщук, Мацигура, Сьомка, Медведєв. Загалом, із резервного складу киян, сформованого на основі яскравого випускного класу Крощенка – чемпіона СРСР серед одноліток, більшість стали професіоналами, а дехто дійшов до чвертьфіналу чемпіонату світу 2006 року…
Зірка – Олександр Шовковський
Майбутній найкращий воротар України двох десятиліть у сезоні 1992/93 пережив момент, коли ледве не покинув рідний клуб – після короткого відрядження в ЦСК ЗСУ міг переходити в «Борисфен», але витримав випробування конкуренцією й уже через рік-півтора грав у єврокубках та за національну збірну!
Саме юнаки з «Динамо-3» лідирували після першого кола, проте навесні вражаючий ривок здійснив бородянський «Гарт» під керівництвом 70-річного Віктора Жиліна (відомий за плідною роботою в Вінниці, Кропивницькому, Житомирі, Одесі). Почесний громадянин Бородянки, неодноразовий чемпіон і володар Кубка УРСР, вкотре повернувся в пристоличне місто й вивів самобутню команду на новий рівень майстерності. Пізніше «Система-Борекс» під керівництвом екс-динамівця вийде в Першу лігу, а Віктор Степанович на момент історичного друголігового успіху перебуватиме в віці 79 років. У сезоні 1992/93 «Гарт» двічі мінімально переграє киян завдяки голам Василя Гаращенка та Віктора Юрченка, що й визначить підсумкову перевагу бородянців на одне очко від «Кераміка» та на два – від «Динамо-3».
Цікавий факт: у 21 турі, 22 травня 1993 року, було зафіксовано рекордну перемогу в змаганнях всеукраїнського рівня (професіонали наблизяться до цього результату через майже три десятиліття, проте так і не зможуть перевершити). У матчі «Спартак» (Золотоноша) ‒ «Гарт» (Бородянка) було зафіксовано результат 0:13 на користь лідера! За команду з Київщини забивали Сошко, В.Панасюк (двічі), Вус (4 рази) та Перепелиця (6 разів!). Не дивно, що з 58 голами саме «Гарт» став найрезультативнішою командою Зони №3.
Незважаючи на домашню поразку від баранівців із драматичним сценарієм і автоголом форварда Сошка (пізніше його запросить у «Волинь» Мирон Маркевич), «Гарт» зумів відірватися на фініші від своїх переслідувачів і зберегти мінімальну перевагу. При великій мінливості кадрів команди, яка охоче експлуатувала безмежні надра столичного футболу, вона задіяла величезну кількість суто місцевих вихованців. Анатолій Демченко, Володимир Шома, Віктор Юрченко, Віталій Мариненко, брати Костянтин і Олександр Мироненки, Володимир Сошко, Юрій Бондарчук, Андрій Бондар, Андрій Баранівський, Олександр Марцун і Юрій Костюченко багато років віддали місцевому футболу. Старше покоління здобувало ще Кубок УРСР 1986 року! Майже третину командних голів – 20 на двох – забив дует молодих форвардів Вадим Вус і Василь Гаращенко. А 32-річний Сергій Величко, який також відомий за виступами на Білоцерківщині та Чорнобильщині, у майбутньому стане Заслуженим тренером України як один із провідних дитячих тренерів Академії «Динамо» імені Валерія Лобановського.
Баранівський «Керамік» під керівництвом Володимира Суса зібрав низку колишніх і майбутніх гравців житомирського «Полісся», включаючи 36-річну легенду Володимира Шушкова. Чернігівський «Текстильник» Володимира Жиліна розкрив поруч із ветеранами «Десни» Булгаком і Горшковим 18-річного форварда Олега Грицая (пізніше добре себе проявить у черкаському «Дніпрі»). 22-річний воротар Сергій Собещаков (СК «Миколаїв») розкрився в конотопському «Локомотиві». 17-річний нападник Руслан Табачун («Оскіл», «Таврія») ‒ в охтирському «Спартаку».
А головним тренером іванківського «Будівельника» в 1991-1993 роках був Олександр Петраков – майбутній головний тренер національної збірної України. На всеукраїнському рівні у тренерському штабі також працював Андрій Онопрієнко. За цю команду встигли пограти Вадим Шельменко, Микола Горовий, Микола Тимофєєв, Володимир Хмельницький.
Портрет лауреата – «Гарт» (Бородянка)
Воротарі: Алойдов Ігор (26.11.1969), Мироненко Костянтин (23.12.1952), Новіков Руслан (10.04.1972), Одінцов Сергій (01.07 1963), Філіпченко Олександр (14.03.1972); польові гравці: Бабійчук Олександр (02.02.1973), Баранівський Андрій (29.11.1972), Бондар Андрій (24.01.1972), Бондарчук Юрій (30.03.1974), Вашуленко Святослав (21.05.1967), Величко Сергій (05.06.1960), Вус Вадим (22.03.1973), Гаращенко Василь (15.04.1972), Гарін А. (1960), Герасименко Олег (03.04.1976), Григоренко Руслан (28.10.1969), Демченко Анатолій (13.10.1954), Доценко Ігор (20.07.1974), Жердєв Ігор (22.01.1963), Золотухін Валерій (10 10.1970), Камінський Олександр (03.08.1970), Кирпа Валерій (07.03.1974), Кірсенко Володимир (12.05.1965), Клокун Леонід (15.08.1966), Ковальчук Юрій, Костюченко Юрій (02.05.1974), Мариненко Віталій (17.02.1960), Марцун Олександр (15.08.1972), Мироненко Олександр (19.01.1962), Назаренко Дмитро (05.06.1967), Некрутенко Олександр (11.02.1969), Отрощенко Олександр (01.04.1972), Панасюк Володимир (07.08.1961), Панасюк Костянтин (11.09.1971), Панасюк Юрій (07.05.1974), Перепелиця Олег (07.08.1967), Петровський Микола (24.09.1960), Сидоренко Сергій (13.01.1972), Сошко Володимир (09.02.1968), Старіков Станіслав (17.02.1969), Тесля Роман (25.11.1970), Тесля Юрій (18.04.1962), Третяченко Павло (29.01.1968), Черніков Валерій (27.04.1962), Шома Володимир (29.01.1963), Шпатенко Георгій (02.07.1966), Шупик Микола (21.12.1967), Щербак Руслан (13.10.1968), Юрченко Віктор (10.10.1963); головний тренер: Жилін Віктор Степанович (09.01.1923 – 14.10.2009).
Прямою мовою:
‒ У Бородянці тоді до всього треба було докладати руки, і роботу розпочали із реорганізації «Машинобудівника» у футбольний клуб «Гарт», ‒ пригадував пізніше в свої книзі «На стадіон виходить Беркут» Віктор Жилін. ‒ Стадіон треба було перетворити із захаращеної застарілої споруди на придатну для матчів високого рівня арену, для хлопців-футболістів необхідно було створити умови для тренувань і гри, що передбачало виплату зарплати, купівлю форми і навіть харчів для команди. Усе це лягло на плечі одної людини – президента клубу Віталія Пилипенка.
Саме так розпочалося поступове, крок за кроком, сходження бородянської команди щаблями українського футболу. 1993 рік – «Гарт» у Перехідній лізі, 1994-й – команда вже називається «Системою-Борекс» і грає у Третій лізі, 1995-й – дебют у другому дивізіоні. 2002-й – вихід у Першу лігу.
Зона 3
Підсумкове становище команд
# | Команда | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | І | В | Н | П | М | О |
1 | «Гарт» (Бородянка) | 1:2 | 1:0 | 3:3 | 2:0 | 3:0 | 2:0 | 3:0 | 5:1 | 1:0 | 3:0 | +:- | 4:2 | 3:1 | 26 | 19 | 4 | 3 | 58-16 | 42 | |
2 | «Керамік» (Баранівка) | 1:1 | 0:0 | 3:0 | 2:0 | 1:1 | 2:0 | 3:1 | 1:0 | +:- | 3:1 | 4:0 | 4:1 | 6:1 | 26 | 17 | 7 | 2 | 50-20 | 41 | |
3 | «Динамо-3» (Київ) | 0:1 | 1:0 | 2:0 | 3:0 | 2:1 | 3:0 | 2:0 | 2:0 | 5:1 | 1:1 | 1:1 | 1:1 | +:- | 26 | 17 | 6 | 3 | 44-13 | 40 | |
4 | «Агросервіс» (Бахмач) | 1:0 | 1:0 | 2:0 | 1:6 | 0:1 | 2:0 | 2:4 | 3:1 | 2:0 | 3:1 | 2:0 | +:- | 8:0 | 26 | 14 | 4 | 8 | 41-33 | 32 | |
5 | «Текстильник» (Чернігів) | 2:0 | 1:2 | 0:3 | 0:1 | 2:1 | 5:1 | 2:0 | 0:0 | 1:0 | 2:2 | 1:1 | +:- | 3:0 | 26 | 10 | 9 | 7 | 34-27 | 29 | |
6 | «Будівельник» (Іванків) | 0:1 | 1:1 | 0:1 | 2:0 | 2:0 | 3:0 | +:- | 4:2 | 2:0 | 2:0 | 2:1 | +:- | +:- | 26 | 12 | 4 | 10 | 27-29 | 28 | |
7 | «Локомотив» (Конотоп) | 0:0 | 1:1 | 2:2 | 4:1 | 1:1 | 2:1 | 1:1 | 0:1 | 1:0 | 1:0 | 2:0 | +:- | 4:1 | 26 | 9 | 7 | 10 | 25-33 | 25 | |
8 | «Будівельник» (Суми) | 1:4 | 2:2 | 1:2 | 0:0 | 0:0 | 3:0 | 1:1 | 2:2 | 0:3 | 2:0 | 4:1 | 1:0 | +:- | 26 | 8 | 9 | 9 | 29-34 | 25 | |
9 | «Спартак» (Охтирка) | 1:1 | 2:2 | 0:2 | 1:1 | 2:2 | -:+ | 2:0 | 3:1 | 4:1 | +:- | 2:2 | +:- | 4:0 | 26 | 7 | 10 | 9 | 30-34 | 24 | |
10 | «Нафтовик» (Варва) | 0:2 | 0:2 | 0:3 | 1:4 | 0:0 | 3:0 | 0:0 | 1:1 | 2:1 | 1:0 | +:- | +:- | +:- | 26 | 10 | 3 | 13 | 23-36 | 23 | |
11 | «Край» (Київ) | 0:2 | 1:2 | 1:1 | 2:0 | 1:1 | 3:3 | 1:4 | 0:0 | 0:0 | 0:1 | 2:0 | 3:0 | +:- | 26 | 6 | 8 | 12 | 23-33 | 20 | |
12 | «Есмань» (Глухів) | 1:2 | 2:4 | 0:4 | 1:2 | 1:1 | +:- | 1:0 | 1:1 | 0:0 | 4:3 | 1:1 | +:- | 7:0 | 26 | 6 | 7 | 13 | 26-40 | 19 | |
13 | «Ротор» (Черкаси) | -:+ | -:+ | -:+ | 1:1 | -:+ | 1:1 | 2:0 | -:+ | 3:1 | 1:2 | -:+ | 2:1 | -:+ | 26 | 4 | 3 | 19 | 19-19 | 11 | |
14 | «Спартак» (Золотоноша) | 0-13 | 1:2 | 0:3 | 0:1 | 1:4 | 3:0 | -:+ | 1:3 | 0:0 | 2:4 | 0:3 | -:+ | 0:5 | 26 | 2 | 1 | 23 | 11-73 | 5 |
Найкращий бомбардир: Павло Нестерчук («Динамо-3» Київ) — 14
Артур Валерко, Sport Arena.
P.S. Ті, хто цікавиться тематикою аматорського футболу в Україні, можуть дізнатися значно більше в книгах:
• Сергій Загоруйко, Микола Моторний і авторський колектив. ААФУ – 20 років. Ми піклуємося про майбутнє українського футболу! ‒ Київ, 2019
• Василь Гнатюк, Сергій Чурса. Чемпіонати та розіграші Кубку України серед аматорських команд 1992 – 2019 рр. ‒ Кам’янське, 2021
• Юрій Ландер і авторський колектив. Футбол в Україні. Щорічники від 1992 року – Харків, 1992-2022.
