Новини :: Чемпіонат ААФУ

22.04.2023, 13:59 Чемпіонат ААФУ

Друкувати

Прев’ю весняної частини чемпіонату України серед аматорів 2022/23

Стартує весняна частина сезону 2022/23 в аматорському футболі України. 12 команд будуть змагатися в чемпіонаті України серед аматорських команд – це найменший показник в історії, востаннє менше 20 учасників було в 2015 році, менше 15-ти – в 2012, а загалом у останніх сезонах перед повномасштабною війною ми звикли до 30+ команд у турнірі.

Взимку припинив свою участь на всеукраїнському рівні запорізький Мотор. Був ризик відносно деяких інших команд, але всі вони вийшли на старт. Отже, що змінилося за зиму в команд-учасниць аматорського чемпіонату України та за що вони будуть боротися?

Група 1

Колос (Полонне, Хмельницька область)

Рік заснування: 2021
Клубні кольори: блакитно-жовті
Стадіон: «Полонь» м. Полонне (вміщує 2000 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб

Президент: Скримський Руслан Францович
Головний тренер: Бадрак Сергій Оліянович
Тренер: Дзюбчик Олександр Володимирович
Директор стадіону: Бадрак Сергій Оліянович

Досягнення:

Чемпіон Хмельницької області 2021 року, віце-чемпіон – 2022-го.
Володар Кубка Хмельницької області “Пам’яті Героїв України” 2022 року.

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2022/23	1 (із 7)	8	6	2	0	21:4 (+17)	20
Всього		8	6	2	0	21:4 (+17)	20
Кубок ААФУ
Не грали

У змаганнях під егідою ААФУ дебютує.

Восени

Зберігши своїх найбільш забивних гравців (Євчука, Наконечного та Семенюка), Колос суттєво посилився низкою гравців із Рівненщини, зокрема колишніми лідерами ОДЕКа ‒ півзахисниками Олегом Кошкою, Миколою Колядою та Віталієм Богдановим, а також захисниками Дмитром Луцюком (ОДЕК, ФК Малинськ, Вотранс, Маяк і Славія) та Богданом Скоцьким (ОДЕК, Ретро, ФК Малинськ, Вотранс, ФК Ярунь). Досвідчені новачки Колоса мають в резюме виступи за такі клуби, як Інгулець, Кремінь, Верес, Буковина, Скала, ФК Тернопіль, Мир (Горностаївка) та багато інших.

Несподівано для багатьох, Колос розправився з записними фаворитами й завершив першу частину сезону лідером – і єдиним клубом, який все ще не програвав у сезоні 2022/23.

Взимку

Команда пережила болісне розставання з кількома гравцями, які колись багато означали для неї на обласному рівні. Також констатуємо, що Клак і Сич – молоді півзахисники із хорошою школою – так і не знайшли мотивації та змоги перезавантажити свої кар’єри на аматорському рівні. Колос продовжив пошук основного воротаря, суттєво посилив центр півзахисту та напад. Втім, не всі з новачків – це стабільне, гарантоване посилення.

Так, Костенко був дуже на непоганому на рівні в Поділлі – проте до травми. В Епіцентрі атакувальний півзахисник не виграв боротьбу за місце в основі. Воротар Дворник після більш-менш успішних виступів за друголігову Енергію не знайшов себе в клубах більш вищого рангу на Полтавщині. Нікітчук лише в кількох матчах забивав за новачка Другої ліги – Звягель. Морозов давно не визначав гру Епіцнетру в середній лінії. А Цибульник – добротний, навчений гравець зі школою Металіста та Динамо – останніми роками грав на невисокому рівні.

Втім, якщо навіть половина з новачків заграє в Колосі (а це цілком реально), то полончани значно посиляться.

Прийшли: в.Дворник (Гірник-Спорт ПФЛ Д2), з.Наумець (Комфорт-Сервіс Рівне АФУ РОАФ), п.Костенко, п.Морозов (обидва ‒ Епіцентр Кам’янець-Подільський ПФЛ Д2), п.Цибульник (Польща ам.), н.Куліш (Чехія ам.), н.Нікітчук (ПФК Звягель ПФЛ Д3)
Пішли: в.Следзевський, з.Кирилішин, з.Олексюк, з.Сиргі, з.Ярмолюк, п.Клак, п.Сич, п.Скромінський, н.Плакса

Цікавинка

Консультантом тренерського штабу ФК Колос (Полонне) є Віталій Костишин – головний тренер ФК Поділля (Хмельницький), який вивів цю команду в Першу лігу чемпіонату України, проте наразі провідний клуб обласного центру призупинив виступи в ПФЛ. У кадровому плані вплив брата іменитого півзахисника ЦСКА, Дніпра та Кривбасу Руслана Костишина стає все більш помітним – багато з новачків останнього року грали під його керівництвом у Поділлі раніше й прибули, саме довіряючи цьому фахівцю.

Зірка ‒ Богдан Скоцький

Із Рівненщини Полонне отримало все найкраще – опорника Кошку, плеймейкера Богданова, вінгера Коляду та найбільш забивного гравця – Скоцького. 30-річний універсал у Колосі грав у нападі та забив п’ять м’ячів за осінь. Зараз Куліш і Нікітчук створять йому конкуренцію.

Агрон (Великогаївська ОТГ, Тернопільська область)

Рік заснування: 2002
Клубні кольори: біло-червоні
Стадіон: сільський стадіон с. Великі Гаї (вміщує 1500 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб

Президент: Березовський Юрій Романович
Віце-президент: Кохман Олег Андрійович
Начальник команди: Гуля Степан Романович
Головний тренер: Тимець Олег Володимирович
Директор стадіону: Колісник Олег Ярославович

Досягнення:

Чемпіон Тернопільської області 2017, 2018, 2019, 2021 та 2022 років, віце-чемпіон – 2016 і 2020 років.
Володар Кубка Тернопільської області 2019 та 2021 років.
Володар Суперкубка Тернопільської області 2020 та 2022 років.

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2018/19	5 (із 10)	18	9	6	3	28:16 (+12)	33
2019/20	3 (із 10)	18	8	7	3	19:22 (–3)	31
2020/21	7 (із 9)	16	5	3	8	15:22 (–7)	18
2021/22	1 (із 10)	9	7	1	1	18:7 (+11)	22
2022/23	2 (із 7)*	7	5	1	1	11:5 (+6)	16
Всього		68	34	18	16	91:72 (+18)	107
Кубок ААФУ
Всього		0	0	0	0	0:0 (-0-)	0

Восени

Олег Лівіцький завершив роботу в якості головного тренера Агрону, повернувши звання чемпіона області – яке команда регулярно здобувала під керівництвом ще одного знакового фахівця, Романа Курдупеля. Влітку Агрон очолив Олег Тимець. 50-річний фахівець, у якості гравця – дворазовий володар Кубка Казахстану, чудово проявив себе на чолі команд Лісма (Шляхтинці) та Зоря (Хоростків).

Агрон попрощався з кількома гравцями, серед яких захисники Петро Сокіл і Дмитро Коник, а також півзахисник Володимир Лема. Титулований бомбардир Богдан Семенець, якого чутки відправляли в Агрон, вирішив продовжити професіональну кар’єру в Другій лізі в складі Ниви (Бузова) в Київській області.

Тим не менш, залишалися в розпорядженні Агрону такі зірки команди, як Тарас Червонецький, Валентин Білик, Руслан Луцик, Володимир Пришнівський і навіть наддосвідчений Віктор Ковалик.

Взимку

Агрон обійшовся найбільш точковими змінами, от тільки прийшли, переважно, молоді місцеві футболісти, а пішли досвідчені старожили колективу. Ще одну зміну тримаємо в пам’яті – провідний захисник Андрієшин взимку працював на зборах зі столичним Лівим берегом. Навіть виграв відкритий зимовий Кубок ПФЛ із командою, яка готується відновити виступи серед професіоналів із наступного сезону. Поки він є в заявці Агрону, проте чи не перейде в київський клуб вже навесні – побачимо.

Прийшли: з.Олексюк (Поділля Велика Березовиця АФТ / ФК Глибочок АФУ АФТ), п.Софінський (Колос Бучач АФТ / ФК Плотича-Ветеран АФУ АФТ), н.Гуль (ЮА-Стандарт Тернопіль АФУ АФТ)
Пішли: з.Лук’янов (Шредер Тернопіль АФУ АФТ), з.Скобляк (Вікторія В.Бірки АФТ)

Цікавинка

Провідний клуб Тернопільщини має найбільший безперервний стаж виступів у чемпіонаті України серед аматорів (від 2018 року). Та й склад Агрону – досить зіграний, стабільний і досвідчений.

Зірка ‒ Тарас Гром’як

Зараз йому 30 років, а колись він вважався напрочуд перспективним, подавав надії в першоліговому ФК Тернопіль. Зараз цей інвертований лівий вінгер – найбільш результативний гравець Агрону. Три голи та один асист восени, здорово додає порівняно з попередніми сезонами. Разом із Червонецьким, Мельником, Проциком і Біликом дає перевагу в класі своїй команді – і не лише на обласному рівні.

Скала 1911 (Стрий, Львівська область)

Рік заснування: 2020 (продовжує історію клубу, заснованого у 1911 році)
Стадіон: «Сокіл» м. Стрий (вміщує 6000 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб

Президент клубу: Канівець Олег Леонідович
Головний тренер: Василишин Микола Зіновійович
Тренер: Басараб Михайло Васильович
Тренер воротарів: Крашевський Андрій Богданович
Адміністратор команди: Мачоган Ігор Петрович

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2022/23	3 (із 7)	6	4	1	1	24:2 (+22)	13
Всього		6	4	1	1	24:2 (+22)	13
Кубок ААФУ
2022/23	1/4	4	2	0	2	8:7 (+1)	6
Всього		4	2	0	2	8:7 (+1)	6

Восени

Скала 1911 (Стрий) прагне йти в професіонали. Восени вже після початку сезону цей клуб приєднався до учасників (як раніше, наприклад, львівські ТзОВ Карпати) та досяг порозуміння з суперниками, щоб матчі першого кола дограти з ними посеред тижнів. Загалом, виступили стрияни добре, вискочивши на третє місце, проте програвши Агрону та розділивши очки з Колосом. Наслідком стало прощання з низкою донедавна основних гравців – у тому числі таких, як Гудима, Поручинський і Яворський, які колись вважалися напрочуд перспективними в Карпатах і ФК Львів.

Взимку

Команда бурхливо оновилася в усіх лініях, залишивши без змін хіба що воротарів (що дивно). Прибули багаторічний талант першолігового Прикарпаття Дитко (здібний нападник, але регулярно програвав конкуренцію спершу Худоб’яку, потім – Барчуку), колишні лідери провідної команди Львівщини – Юності, захисник Єдинак і півзахисники Грицак, Мордас – ці троє ще недавно подавали великі надії в професіональних клубах (Карпати Львова та Галича, МФА Мункач). Технічний вінгер Іванченко ще не так давно грав на цьому рівні за ФК Калуш і Юність – він один із тих, хто покликаний робити різницю порівняно з попереднім складом. Звісно, з таким придбанням команда буде прагнути вище – і є інформація, що до професіонального статусу та Другої ліги всеукраїнського рівня.

Прийшли: з.Василинець (Севлюш Виноградів ЗАФ), з.Єдинак (Кар’єр-Дністер Торчиновичі ЛАФ), п.Грицак (Корміл Давидів ЛАФ), п.Мордас (Благо-Юність Верхня ІФАФ), п.Лебеденко, п.Теплий, п./н.Іванченко (всі – Юність Верхня/Нижня Білка ЛАФ / Академія-Самбір АФУ ЛАФ), н.Дитко (Прикарпаття ПФЛ Д2)
Пішли: з.Гусак, з./п.Поручинський (обидва ‒ Благо-Юність Верхня ІФАФ), п.Яворський (Юність Верхня/Нижня Білка ЛАФ ам.), п./н.Гудима (Польща ам.), п.Білінський, п.Курилишин, п.Підлісецький, п.Пульків, п./н.Павлучкович, н.Скурчанський, н.Щурко

Цікавинка

Скала 1911 не стверджує, проте вже самою назвою натякає, що претендує на спадкоємність історії і того стрийського клубу, якому 112 років, і того, який колись грав у Першій і Другій лігах чемпіонату України.

Зірка ‒ Юрій Черепущак

Взагалі зіркою команди був атакувальний півзахисник Гудима – колись його ім’я гриміло, проте Карпати не змогли розкрити його, так як і Динамо – Мілевського чи Шахтар – Віценця. Причини різні, проте талант утрачено. Щодо Скали 1911, то її головний гравець – 24-річний нападник Черепущак. Забив вісім м’ячів і віддав три асисти в семи матчах. На цьому рівні вихованець класичної Скали грає з запасом.

Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк)

Рік заснування: 2012
Стадіон: «Княгининок-Арена» (вміщує 500 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб

Президент: Чорнуха Ігор Вікторович
Головний тренер: Кабанов Тарас Володимирович
Тренер: Антонюк Олександр Андрійович
Начальник команди: Філь Роман Борисович
Адміністратор: Склянчук Ігор Анатолійович
Директор стадіону: Крисак Віктор Анатолійович

Досягнення:

Чемпіон Волинської області 2015, 2016, 2017, 2018 та 2021 років, срібний призер 2013, 2014, 2019, 2020 та 2022 років.
Володар Кубка Волинської області 2013, 2014, 2015 та 2019 років, фіналіст – 2021 року.
Володар Суперкубка Волинської області 2014, 2017 та 2019 років.

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2019/20	6 (із 10)	18	5	4	9	22:36 (-14)	19
2022/23	6 (із 7)	7	2	1	4	16:11 (+5)	7
Всього		25	7	5	13	38:47 (-9)	26
Кубок ААФУ
2006*	1/8	1	0	0	1	0:2 (-2)	0
2018/19	1/32	2	0	0	2	4:7 (-3)	0
2020/21	1/8	4	1	2	1	5:4 (+1)	5
2021/22	1/4	6	2	0	4	11:13 (‒2)	6
Всього		13	3	2	8	20:26 (-4)	11

* – як «Вотранс-ЛСТМ».

Восени

Чемпіон Волинської області повернувся в чемпіонат України серед аматорів після дворічної паузи. Разом із тим, ЛСТМ регулярно брав участь у Кубку ААФУ, так що не випадав із повістки всеукраїнських змагань. У загальних рисах команда зберегла свій бойовий вигляд і найбільш важливих, визначальних гравців. 41-річний граючий головний тренер Тарас Кабанов, легенда львівських Карпат і колишній збірник України, у «золотому» сезоні допоміг ЛСТМ 12 голами (другий бомбардир чемпіонату області після Зінкевича, який забив 18 м’ячів за ФК Володимир).

Взимку

За останній рік ЛСТМ втратив кількох лідерів. Приміром, основний воротар Ярмощук боронить батьківщину, півзахисник Неделюк припинив грати, зараз пішли Котюн і Пушкарчук – останній особливо довго пограв за лучан. Зате прогресують Мосіюк і Сущ, на місці Байбула, Максимчук і головний ветеран Олійник. І воротар Горнік, який у першому колі забив з гри, теж у заявці.

Прийшли: в.Франчук, п.Єфремов (обидва ‒ Динамо Луцьк АФУ АФВ), п.Бакуменко (Динамо Луцьк АФУ АФВ)
Пішли: в.Фищук, з./п.Котюн, п.Пушкарчук, н.Литвин, н.Трохимчук

Цікавинка

Всі запитують про назву. Луцьксантехмонтаж №536 – провідна луцька будівельна компанія. Завдяки її підтримці, в футбольних і футзальних змаганнях бере участь ФК ЛСТМ, а ще функціонує ФК Абориген (ветеранський футбол).

Зірка ‒ Тарас Кабанов

Унікальний персонаж. Гулівер на полі – всі інші гравці здаються нижчими за нього на дві голови. Граючий головний тренер. Колишня зірка Карпат, екс-гравець збірної України. В 42 роки не просто тягне всеукраїнський рівень, а є справжнім лідером команди. Шість результативних дій – три голи та три асисти, і спробуй-дізнайся, де Кабанов корисніший – у завершенні, в підіграші через скидки чи в виконанні стандартів.

Факел (Липовець, Вінницька область)

Рік заснування: 1984
Клубні кольори: синьо-чорні
Стадіон: «Колос» м. Липовець (вміщує 500 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб

Президент: Чигрин Олександр Васильович
Начальник команди: Любченко Микола Іванович
Головний тренер: Чигур Василь Миколайович
Адміністратор: Ревацький Ігор Васильович

Досягнення:

Чемпіон Вінницької області 2016 та 2021, срібний призер – 2017, бронзовий – 2018 та 2020 років.
Володар Кубка Вінницької області 2017 року, фіналіст – 2018 та 2022 років.
Володар Суперкубка Вінницької області 2017 року.

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2017/18	3 (із 8)	14	6	5	3	28:15 (+13)	23
2022/23	4 (із 7)	7	3	0	4	14:21 (‒7)	9
Всього		21	9	5	7	42:36 (+6)	32
Кубок ААФУ
2016/17	1/16	2	0	1	1	0:2 (‒2)	0
2017/18	1/4	6	2	1	3	10:14 (‒4)	7
2018/19	1/4	6	2	1	3	4:10 (‒6)	7
Всього		14	4	3	7	14:26 (‒12)	14

Восени

Факел повернувся на всеукраїнську арену після трирічної відсутності. За цей час команда встигла стати чемпіоном Вінниччини та відстоювала цей титул у минулому – незакінченому через початок повномасштабної війни – сезоні. Липівчани виграли груповий турнір і в фінальній пульці йшли другими за ЯСКО, якому програли недавно (по пенальті) й кубок області.

Під керівництвом головного тренера Василя Чигура – низка відомих в області футболістів, зокрема, колишня зірка вінницької Ниви Віталій Гемега, добре відомий у Другій лізі ПФЛ і колись – перспективний вінгер Динамо-2 в Першій лізі.

Взимку

Загалом-то, Факел суттєво оновився, і нам зі сторони важко зрозуміти, чи це на краще. За останній рік пішли старожил колективу, атакувальний півзахисник Максим Фурман, бомбардир липівчан Новаківський і вінничан ‒ Брацлавський. Прийшло багато нових гравців, але чи буде це посилення порівняно з уже перевіреними гравцями, побачимо.

Прийшли: в.Таран, з.Гнилицький, з.Карась, п.Серган, н.Омеляненко (всі ‒ Універ-Динамо Харків ВОАФ), п.Бедрак (Нива Вінниця ПФЛ Д3), п.Щербань (ФК Орлівка ВОАФ)
Пішли: в.Ткаченко, з.С.Чигур, з.Кобенда, п.Барчук, п.Волкотруб, п.Сивоконь, п.Фурман, н.Головатюк, н.Загробський, н.Новаківський, н.Пилипенко

Цікавинка

Відразу кілька гравців прийшли в Факел із харківського Універ-Динамо – це команда вузу МВС, яка передислокувалася в змагання Вінничини. Ще восени це були Бринько та Сивоконь, а зараз ще п’ятеро новачків.

Читайте також: «Поліцейська академія»: як з’явився і розвивається футбольний клуб університету МВС

Зірка ‒ Віталій Гемега

Висхідна зірка Динамо-2 часів Гусина, цей вінгер мав усі шанси відбутися на рівні УПЛ – швидкість, шалений удар, спроможність зіграти на обох флангах. Травми завадили йому себе проявити. В свої 29 років зберігає найкращі якості – в шести неповних матчах за Факел здійснив п’ять результативних дій (один гол і чотири асисти). Може набагато більше, аби не заважало здоров’я.

ФК Куликів (Львівська область)

Рік заснування: 2008
Клубні кольори: жовто-зелені
Стадіон: «Арена Куликів» (вміщує 650 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб

Президент клубу: Остапчак Мирон Михайлович
Спортивний директор: Дуткевич Володимир Зіновійович
Старший тренер: Хоптовий Михайло Зеновійович
Головний тренер: Хоптовий Андрій Михайлович
Адміністратор: Андрушко Андрій Ярославович
Прес-аташе: Вантух Микола Миколайович
Лікар: Шебела Назар Михайлович
Масажист: Стельмах Назар Михайлович

Досягнення:

Чемпіон Львівської області 2011 року.
Бронзовий призер чемпіонату Львівської області 2012 року.
Володар Суперкубку Львівської області 2011 року.
Переможець Вищої ліги чемпіонату Львівської області 2010 року.
Переможець Другої ліги першості ЛОО ФСТ «Колос» 2008 року.
Переможець міжнародного турніру «Кубок ФФЛ» 2010 року.
Володар Кубка ЛОО ФСТ «Колос» «Весна» 2009 року.
Фіналіст Кубка Львівської області 2011 року.
Фіналіст Кубка до ювілею ФФЛ 2010 року.
Фіналіст «Меморіалу Ернеста Юста» 2010, 2011 років./
Фіналіст Кубка ЛОО ФСТ «Колос» «Осінь» 2008 року.
Півфіналіст Кубка Львівської області 2012, 2013 років.
Півфіналіст «Меморіалу Ернеста Юста» 2012, 2021 років.
Півфіналіст «Кубка Федерації» 2013 року.

ФК Куликів у інтернеті:

Аккаунт в Facebook

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2022/23	5 (із 7)	7	2	1	4	13:15 (‒2)	7
Всього		7	2	1	4	13:15 (‒2)	7
Кубок ААФУ
2021/22	1/16	2	1	0	1	6:6 (-0-)	3
Всього		2	1	0	1	6:6 (-0-)	3

Восени

Четверта команда Львівщини вступила у всеукраїнські змагання значно омолодженою – основу колективу складатимуть футболісти 2003-2004 років народження. Минулого сезону під керівництвом карпатівських легенд Романа Толочка та Володимира Вільчинського грала низка досвідчених гравців на чолі з 41-річним Андрієм Девою, до кінця року команду доводив у якості граючого тренера Степан Гірський – ще один футболіст із фундаментальною львівською школою. Андрій Хоптовий у свої 30 років був найстаршим польовим гравцем команди, а в команді в цілому головну ветеранську вакансію закривав 36-річний воротар Андрій Жезло. Окрім сильних обласних команд, він грав за провідну міні-футбольну команду регіону – львівський Кардинал.

Взимку

Пройшовши осінь із середнім віком гравців біля 19 років, ФК Куликів рішуче посилив склад колишніми лідерами провідних команд області. Воротар Грицаль, захисник Процишин, півзахисник Сущак і нападник Гладкий немало пограли на цьому рівні. А втрати несуттєві, тож за будь-яких обставин ФК Куликів посилиться порівняно з осінньою частиною сезону. Інша справа – наскільки посилиться на фоні бурхливої дозаявки лідерів?

Прийшли: в.Грицаль, з.Даніловський (всі ‒ Корміл Давидів ЛАФ), з.Грабовський (Шахтар Червоноград ЛАФ), з.Дещиця, п.Сущак (всі ‒ Фенікс Підмонастир ЛАФ), п.Либик (ФК Щирець ЛАФ), п.Сологуб (Датський Текстиль Сокаль ЛАФ), п.Юськевич (ФК Миколаїв ЛАФ), з.Процишин, н.Гладкий (всі ‒ Юність Верхня/Нижня Білка ЛАФ)
Пішли: з.Охоцький (Іскра Теофіполь ХмОАФ), п.Винничук (Естонія), п.Сімашко (Галичина Львів ЛАФ), н.Сташків (Поділля В. Березовиця АФТ), в.Мігов, з.А.Дячинський, п.Колосівський, п.Колосівський, н.Шомко

Цікавинка

Більшість гравців – 2002-2005 р.н. Це тому, що оновлений ФК Куликів будувався навколо вихованців батька та сина Хоптових із Тернопільщини, яких вони вивели зі шкільних років до дорослих змагань.

Зірки ‒ Руслан Мальський і Максим Мацієвський

Ці 18-річні півзахисники ‒ якраз із плеяди вихованців М.З.Хоптового. Технічні та забивні центрхави, на двох у них за осінь – шість голів і сім асистів у семи матчах.

Варатик (Коломия, Івано-Франківська область)

Рік заснування: 2018
Клубні кольори: бірюзові (синьо-зелені)
Стадіони: «Каменяр» с. Воскресинці (вміщує 400 глядачів), «Юність», Коломия (вміщує 5000 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб
Президент: Островський Юрій Анатолійович
Головний тренер: Гавадзюк Ігор Іванович

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2020/21	9 (із 9)	16	0	1	15	8:57 (‒49)	1
2022/23	7 (із 7)	8	0	0	8	6:47 (‒41)	0
Всього		24	0	1	23	14:104 (‒90)	1
Кубок ААФУ
Всього		0	0	0	0	0:0 (-0-)	0

Восени

Ще одне повернення рік потому – після дебюту в чемпіонаті України серед аматорів Варатик взяв паузу на всеукраїнському рівні, а на цей сезон повертається в дещо оновленому складі. Як і раніше, колектив покладається на місцевих молодих гравців. Варатик у чемпіонаті своєї області посів передостаннє – 13-те серед 14 учасників – місце.

Серед гравців, яких можуть пам’ятати любителі змагань ААФУ, бракує хіба що півзахисника Ігоря Крамара, який у сезоні 2020/21 був провідним бомбардиром Варатика (5 голів і 2 асисти в 16 матчах). Втім, він встиг змінити вже другу команду: після Прикарпаття-Тепловика (Івано-Франківськ) грав за Пробій (Городенка).

Взимку

Провідні гравці на місці, а прийшла місцева молодь – із усіх хіба що захисник Лаврук колись (недовго) бував на такому рівні, як чемпіонат України серед аматорів. Утім, для Варатика це не критично – у клубі розвивають власних вихованців (тут є своя ДЮСШ), а от доросла команда поки оббивається на всеукраїнському рівні в сподіванні, що підійдуть юні гравці з клубною філософією і заграють так, як хочуть власники клубу.

Прийшли: в.Кіф’як (Прометей Матеївці ІФАФ), з.Лаврук (Прикарпаття-Тепловик U-18 Івано-Франківськ ІФАФ), п.Вепрейчук (СК Чукалівка ІФАФ), п.Філіпчук (Карпати Кути ІФАФ), п./н.Олійник (ост.кл.: ДЮСШ Буковина Чернівці ДЮФЛУ U-16), п./н.Яковенко (ФК Старі Кривотули ІФАФ)
Пішли: з.Сахрук (Факел Троїця ІФАФ), з.Семків (Горгани Зелена ІФАФ), п.Ачкасов (Покуття Коломия ІФАФ), п.Середюк (Вікторія Велика Кам’янка ІФАФ), н.Бабійчук (Вихор Тишківці ІФАФ), п.Ткачук, н.Левандович, Кархут

Цікавинка

Теж назва. Клуб названий на честь місцевої гори.

Зірка ‒ Едуард Ключко

Вихованець футболу Харківщини прибув із ФК Крем’янець (Ізюм). Встиг забити аж три м’ячі за осінню частину сезону, що для Варатика чудовий показник.

Група 2

Дружба (Мирівка, Київська область)

Рік заснування: 1961
Кольори клубу: зелено-білі
Стадіон: «Колос» м. Кагарлик (вміщує 2100 глядачів)
Керівництво та тренерський штаб

Президент: Онищенко Олександр Васильович
Головний тренер: Чирикал Дмитро Валерійович

Досягнення

Бронзовий призер Відкритого Зимового Кубку ПФЛ 2023.
Бронзовий призер чемпіонату Київської області 2021 року.
Фіналіст Кубка Київської області 2021 року.
Учасник матчу за Суперкубок Київської області 2021 року.
Переможець Першої ліги Київської області 2020 року.
Фіналіст Меморіалу Макарова 2022 року, півфіналіст ‒ 2023 року.

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2022/23	1 (із 8)	8	5	2	1	10:6 (+4)	17
Всього		8	5	2	1	10:6 (+4)	17
Кубок ААФУ
Рік	Раунд	І	В	Н	П	М’ячі	О
2021/22	1/2	6	3	3	0	14:6 (+8)	12
2022/23	1/2*	4	3	1	0	8:2 (+6)	10
Всього		10	6	4	0	22:8 (+14)	22

Восени

Яскравий колектив із столичного яскраво проявив себе в минулому сезоні, коли, як новачок вищого дивізіону Київщини, відразу ж увійшов у медалісти та дістався до фіналу Кубка області. Гранд із Кагарлицького (нині – Обухівського) району має в розпорядженні низку гравців із школою Динамо та Шахтаря, додав до них вінгера друголігового ФК Чернігів Порохню, захисника першолігового ФК Краматорськ Козлова та досвідченого нападника Козьбана, чиї найкращі роки пройшли в луцькій Волині. Кілька гравців Дружби, зокрема Листопад, Доронін і Мачуленко, мають досвід здобуття аматорських титулів вищого рівня в ЛНЗ.

Взимку

Дружба попрощалася з гравцями, які були б лідерами в будь-якій іншій команді – зокрема, з форвардом Козьбаном, який колись грав під керівництвом Кварцяного в УПЛ за Волинь. Прийшли найшвидші та найтехнічніші гравці запорізького Мотора, який припинив виступи в ААФУ, молодий атакувальний гравець Бороденко з Другої ліги та недавній лідер першолігового ЛНЗ. Навіть Юречко та Березянський, які нібито поповнення з аматорів, насправді гравці з пристойним стажем виступів у ПФЛ – Юречко з Балканами вигравав чемпіонство ААФУ та доріс до Першої ліги, Березянський пройшов МФК Миколаїв і взимку був за крок від прем’єр-лігового Вереса. Дружба – один із тих клубів, які зараз хочуть у Другу лігу чемпіонату України.

Прийшли: з.Юречко (ост.кл.: Балкани Зоря ПФЛ Д3), в.Бабійчук, з./п.Бандурін, з./п.Дедяєв (всі – Мотор Запоріжжя ААФУ), з.Березянський (УТК Паланка ФФЧО), п.Бороденко (Рубікон Київ ПФЛ Д3), п.Сторчоус (ЛНЗ Черкаси ПФЛ Д2)
Пішли: п.Смітюх (Чайка Петропавлівська Борщагівка ПФЛ Д3), н.Козьбан (ЯСКО Вінниця ВОАФ), з.Миколайчук, п.Біневський, п.Єсаулов, п.Правук, п.Кучинський
Цікавинка

У клубу оригінальний спонсор – Всеукраїнський охоронний холдинг.

Зірка ‒ Роман Мачуленко

Відзначимо, що найкращий гравець команди – півзахисник Недоля – отримав тяжку травму. Без нього на роль лідера може претендувати 30-річний вінгер Мачуленко (5 голів і 2 асисти на всеукраїнському рівні). Пройшов школу Рябоконя, грав за ФК Львів, ФК Севастополь і Десну, а також мав великий шанс прорватися в польську Екстраклясу. Якби не травма, звісно, грав би зараз в УПЛ.

Штурм (Іванків, Київська область)

Рік заснування: 2017
Кольори клубу: чорно-блакитні
Стадіон: «Центральний» смт. Іванків (вміщує 1000 глядачів)
Керівництво та тренерський штаб

Президент: Наконечний Ігор Вадимович
Головний тренер: Бондаренко Володимир Петрович
Тренери: Крохмаль Володимир Олександрович, Пахолюк Роман Васильович
Тренер воротарів: Козаченко Дмитро Анатолійович

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2022/23	2 (із 8)	8	5	1	2	14:4 (+10)	16
Всього		8	5	1	2	14:4 (+10)	16

Статистика виступів клубу в ААФУ: дебютує
Восени

Амбітний учасник Вищої ліги чемпіонату Київщини запросив на пост головного тренера Володимира Бондаренка з Таврії, який на чолі Діназа визнавався найкращим тренером Другої ліги. Склад поповнила низка гравців із значним професіональним досвідом – від колишнього захисника національної збірної України Пилявського та володаря Кубків України та Білорусі Старгородського – до молодих гравців, чиї імена поки не відомі широкому загалу.

Штурм має серйозні амбіції та досвідчений склад, загальну увагу приверне низка гравців іванківського колективу, які пограли в УПЛ і вищих дивізіонах зарубіжних чемпіонатів. Є тут і дворазовий переможець всесвітньої Універсіади, і учасники єврокубків, і легенди ковалівського Колоса, сімферопольської Таврії, столичного Арсеналу, луганської Зорі та багатьох інших клубів.

Взимку

Навіть незважаючи на відхід досвідчених Васильєва та Бовтрука, а також кількох молодих футболістів, Штурм виглядає здорово. Перехопив кількох важливих гравців потенційних конкурентів, повернув у великий футбол колишнього захисника Шахтаря та Карпат Іщенка, заявив продовжувача донецької футбольної династії Гошкодерю та забрав капітана в першолігового Діназу. Щоправда, це дійсно серйозне посилення не дозволило Штурму пройти Олімпію й вийти в фінал Кубка України серед аматорів.

Прийшли: в.Міхєєв, п.Д.Сахно (обидва ‒ Локомотив Київ ААФУ), з.Ічанський (Діназ Вишгород ПФЛ Д2), з.Іщенко (ост.кл.: Лівий берег Київ ПФЛ Д3), з.Мохначук (СК ДТЕУ Меркурій Київ ВФАС студ.), з./п.Гошкодеря (Окжетпес Казахстан Д1), п.Назаренко (ост.кл.: ФК Ронін Лісне КОАФ), п.Сафончик (ост.кл.: Колос Ковалівка U-19), п.Сіренко (Олімп Дмитрівка КОАФ)
Пішли: з.Васильєв (Узбекистан тренер), в.Косяков (Іспанія ам.), п.Чепурний (СК Шпитьки КОАФ), п.Бовтрук, п.Назаренко, п./н.Журавель

Цікавинка

Клуб представляє місто Іванків Київської області. Там зведений прекрасний новий стадіончик, от тільки минулого року Штурм не зміг там зіграти через великі руйнації та бойові дії, а зараз Іванків підтопило – можливо, й навесні доведеться приймати суперників на столичному стадіоні «Лівий берег».

Зірка ‒ Владислав Любко

У команді багато зірок, вона розподіляє свій широчезний склад на кілька турнірів одночасно (і в ААФУ, і в чемпіонаті Київщини вона воює з Дружбою за найвищі місця). Це впливає на цілісність враження – в різних матчах «вистрілювали» різні гравці. Відзначимо 26-річного центрхава, який тричі відзначався голами. Вам прізвище Любко нічого може не сказати, а свого часу цей нині 26-річний футболіст подавав великі надії в юнацьких складах Динамо та Шахтаря. Хороший удар, вольові якості та вміння налагодити співпрацю хоч із Старгородським, хоч із Осадчим, хоч із Гошкодерею. Теоретично у зв’язці з Ічанським і Петренком міг би утворити найсильніший трикутник центру поля.

Локомотив (Київ)

Рік заснування: 1919
Кольори клубу: червоний; зелений; білий
Стадіон: «Локомотив» м. Київ (вміщує 1631 глядачів)
Керівництво та тренерський штаб

Директор клубу: Єгоров Олександр Олександрович
Головний тренер: Гаврилов Валерій Юрійович
Тренери: Деркач Андрій Володимирович; Турчин Олександр Вікторович
Директор спортивного комплексу: Дмитренко Петро Андрійович
Адміністратор: Єрмоленко Павло Валентинович

Досягнення:

Чемпіон міста Києва сезону 2016/17 (доросла команда).
Чемпіон міста Києва сезону 2018/19 (команда U-21).

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2021/22	10 (із 10)	9	0	0	9	4:31 (‒27)	0
2022/23	4 (із 8)	8	4	1	3	9:4 (+5)	13
Всього		17	4	1	12	13:35 (‒22)	13
Кубок ААФУ
Рік	Раунд	І	В	Н	П	М’ячі	О
2022/23	1/4	4	2	0	2	8:8 (-0-)	6
Всього		4	2	0	2	8:8 (-0-)	6

Восени

Столичний Локомотив дозаявився минулого сезону вже після його початку, провів усі дев’ять матчів першого кола, проте не встиг набрати жодного очка – таке завдання, прем’єрні успіхи, стоятиме перед клубом уже в новому сезоні. Тим більше, що наразі «залізничники» поповнили свій склад низкою гравців із досвідом виступів у складі професіональних клубів – вишгородського Діназа, борщагівської Чайки, стрийської Скали, тернопільської Ниви, АФСК Київ.

Локомотив (Київ) ‒ значна структура, куди входить також і власна галузева ДЮСШ, і ошатний стадіон неподалік центрального залізничного вокзалу Києва. З давньою історією клубу пов’язані такі легендарні імена, як брати Балакіни, Михайло Товаровський, Сергій Бардадим, Макар Гончаренко, Анатолій Садовський, Костянтин Фомін, Володимир Кожухов, Олександр Леонідов і багато інших.

Взимку

Видно, що Локомотив задумується про перехід на новий рівень. Перед очікуваним підвищенням у класі «залізничники» втретє за останні півтора сезони обновили склад. Пішли навіть деякі лідери та найперспективніші гравці (Міхєєв, Шулипа та Сергієнко – з числа сформованих гравців, Сахно та Овчаренко – з молодих). Прийшли непогані гравці – багаторічний лідер захисту новокаховської Енергії Шевченко, гравець із хорошою школою Меженський, який до повномасштабної війни грав за першоліговий Альянс (Липова Долина), цікаві півзахисники Гуральський, Козій і Погранічний, нарешті забивний форвард Мотору Новік. Проблема одна: такий склад не те що на друге коло аматорів, а навіть на Другу лігу нового сезону можна не встигнути награти й адаптувати. Занадто бурхливі зміни.

Прийшли: в.Пишний (ост.кл.: Межигір`я Нові Петрівці КОАФ), з.Арутюнян (Словаччина ам.), з.Меженський (ФК Вільхівці ЗАФ), з.Шевченко (Денгофф Денихівка КОАФ), п.Гуральський (ост.кл.: Єдність Київ ААФУ), п.Гуренко (Металіст 1925 Харків U-19), п.Мазур (ДТЕУ Меркурій Київ ВФАС студ.), п./н.Козій (Чайка Петропавлівська Борщагівка ПФЛ Д3), п./н.Погранічний (ост.кл.: Чайка Петропавлівська Борщагівка ПФЛ Д3), п./н.Хобта (ост.кл.: Таврія Сімферополь ПФЛ Д3), н.О.Новік (Мотор Запоріжжя ААФУ), п.Бутко, п.Д.Новик (всі – Локомотив Київ юн.)
Пішли: в.Міхєєв, п.Д.Сахно (обидва ‒ Штурм Іванків ААФУ), з.Зеленько (Медик КМУ Київ ВФАС студ.), з.Савійсько (СК Гатне КОАФ), з.Товстенко (Факел Гостомель КОАФ), з./п.Шулипа (Денгофф Денихівка КОАФ), п.Бобко (Стальпрофіль Буча КОАФ), п.Думанський, п.Сторожик (всі ‒ Білгород Білогородка КОАФ), п.Костенко (Партизан Кодра КОАФ), п.Овчаренко (Польща ам.), п.Петров (ФСК Маріуполь ПФЛ Д2), н.Сергієнко (Полісся Ставки КОАФ), в.Примаченко, п.Олабин

Цікавинка

Зірка ‒ Руслан Сутченко

26-річний оборонець пройшов непогану школу в черкаському Дніпрі, пограв за багато сильних команд Київщини та Житомирщини. Із попереднього складу він найбільш стабільний, на ньому багато в чому триматиметься перебудова всього захисного блоку.

Нафтовик (Охтирка, Сумська область)

Рік заснування: 2020
Кольори клубу: чорно-біло-жовті
Стадіон: «Нафтовик» м. Охтирка (вміщує 5265 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб:

Почесний президент: Задорожній Микола Миколайович
Президент: Сікун Олександр Михайлович
Головний тренер: Сікун Антон Олександрович
Тренери: Табачун Руслан Миколайович, Бала Віталій Володимирович
Начальник команди: Олондарь Сергій Петрович

Досягнення ФК Нафтовик-Укрнафта та ФК Нафтовик-2:

Клуб виступав у Вищій/Прем’єр-Лізі України (1992р. – 12 місце; 2007/2008рр. – 15 місце).
Чвертьфіналіст Кубка України 2016/17.
Переможець Першої ліги 2007 року.
Переможець Групи «В» Другої ліги 2001 року.
Чемпіон УРСР серед КФК 1985 року.
Переможець української групи Другої ліги чемпіонату СРСР 1991 року.
Чемпіон Сумської області 2002, 2003, 2005, 2008, 2013 та 2022 років.
Володар Кубка Сумської області 1982, 1983, 1984, 2005, 2007, 2021 та 2022 років.
Володар Суперкубка Сумської області 2011 та 2022 років.
Володар Кубка голови Сумської обласної адміністрації 2001 та 2010 року.

Досягнення ФК Нафтовик-Охтирка:

Чемпіон Сумської області 2022 віце-чемпіон 2020, бронзовий призер 2021 року.
Володар Кубка Сумської області та 2022 років.
Володар Суперкубка Сумської області 2022 року.

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2021/22	4 (із 10)	9	6	1	2	16:7 (+9)	19
2022/23	3 (із 8)	8	4	1	3	9:14 (‒5)	13
Всього		17	10	2	5	25:21 (+4)	32
Кубок ААФУ
2021/22	Не брали участі

* – Раніше в змаганнях брали участь Спартак і Нафтовик-2 (Охтирка).

Восени

Клуб продовжує славні традиції заснованого в 1980 році Нафтовика, який був грандом Першої ліги та доростав навіть до Вищої/Прем’єр-ліги. У складі команди, яка виступає на ошатному охтирському стадіоні, ‒ низка місцевих гравців на чолі з легендарним форвардом Русланом Табачуном – він готується зустріти 47-річчя в якості граючого тренера рідного Нафтовика, а колись грав у Таврії та низці інших професіональних клубів.

Єдиний представник Сумщини виходив на старт у посиленому складі. Нафтовик добре укомплектувався, зважаючи на призупинку виступів сусідів – Вікторії (Миколаївка), ФК Тростянець, ФК Вовчанськ. Форвард Вадим Шаврін, захисник Влад Сосєдко, атакувальний півзахисник Максим Мигаль однозначно посилили команду під керівництвом Антона Сікуна.

Взимку

Рідкісний випадок – прямий перехід з аматорів в УПЛ: півзахисник Тишинінов пройшов «народний відбір» у Вересі. Отже, непогано працюють в Нафтовику, раз за короткий період вивели гравця без тривалої ігрової практики на певний рівень готовності. Окрім нього, ще більш-менш суттєві втрати – Биков і Макаренко. Зате придбання непогані – Плечій і Чеглов пограли на всеукраїнському професіональному рівні, пройшли непогану школу. Точно підсилять фланги.

Прийшли: з.Плечій (Авангард Білопілля АФСО), п.Назаренко, п.Черепанський (всі – Нафтовик юн.), п.Чеглов (Україна Токарі АФСО), Биченко (Нафтовик юн.)
Пішли: п.Биков (Лівий берег Київ ПФЛ), п.Тишинінов (Верес Рівне УПЛ Д1), п.Коритник, п.Р.Лапін, п.Макаренко, н.Якименко

Цікавинка

Під час закордонного Турне за мир Шахтар зіграв у футболках з назвами міст, які постраждали від бойових дій. Okhtyrka – на чільному місці серед них.

Зірка ‒ Вадим Шаврін

Вихованець Шахтаря, колишній форвард Волині, Зірки та Олімпіка повертає собі убивчу форму. 34-річний форвард у 8 матчах забив чотири м’ячі, може значно більше.

Атлет (Київ)

Рік заснування: 2006 (доросла команда; ДЮСШ бере свій початок із 1970 року як Дружба)
Кольори клубу: жовто-чорні
Стадіон: ДЮСШ «Атлет» (вміщує 300 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб

Президент: Лихочас Олексій Андрійович
Головний тренер: Мурашенко Дмитро Костянтинович
Тренери: Гринчук Роман Миколайович, Боровик Дмитро Олегович
Спортивний директор: Кушнірук Олександр Андрійович

Досягнення:

Срібний призер чемпіонату Києва (вища ліга) 2008, 2018, 2019 та 2021 років, бронзовий призер 2011, 2014 та 2022 років.
Срібний призер молодіжної першості Києва U-21 2021 року, бронзовий – 2022 року.
Переможець першості Києва (перша ліга) 2007 року, срібний призер 2006 та 2013 років.
Володар Кубку В.Ф.Мунтяна 2008, 2010, 2011 та 2021 років.

ФК Атлет на всеукраїнському рівні:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2019/20	7 (із 12)	22	8	3	11	32:45 (-13)	27
2020/21	5 (із 11)	20	7	7	6	33:34 (-1)	28
2021/22	5 (із 10)	9	5	0	4	20:13 (+7)	15
2022/23	5 (із 8)	8	4	0	4	15:15 (-0-)	12
Всього		59	24	10	25	100:107 (-7)	82
Кубок ААФУ
Рік	Раунд	І	В	Н	П	М’ячі	О
2018/19	1/32	2	0	1	1	3:4 (-1)	1
2021/22	1/8	4	2	0	2	7:6 (+1)	6
Всього		6	2	1	3	10:10 (0)	7

Восени

Молода команда престижної столичної ДЮСШ Атлет (колишня Дружба) вже п’ятий сезон поспіль бере участь у змаганнях під егідою ААФУ. За цей час під керівництвом Дмитра Мурашенка колектив виробив власний ігровий почерк, а клубна філософія передбачає розкриття молодих гравців, в тому числі ДЮСШ приділяє увагу власним вихованцям, які тимчасово опинилися без команди в своїй професіональній кар’єрі.

Цього разу серед таких – півзахисник Чіпак, який минулого сезону боровся за чемпіонство в Другій лізі ПФЛ у складі львівських Карпат. Привертає увагу група яскравих атакувальних гравців – Липовий, Карась, Мовчан. А от колишнього півзахисника молодіжної збірної України Гребенюка, який у минулому чемпіонаті відзначився 5 голами при 2 асистах, у заявці атлетівців нема.

Взимку

Атлет завжди більше віддає, ніж отримує. Ось і цього разу в юнацький склад Олександрії відбув зовсім юний гравець, який за першу клубну команду киян пограв всього-нічого, також серйозна втрата – універсал Чистяков. Поповнення – винятково молодь. Виділяється півзахисник Яременко з фундаментальною школою Шахтаря, проте неясно, коли він відновиться після травми. Найкраще повернення – внутрішнє: молодий півзахисник Козачок поновлює виступи.

Прийшли: п.Яременко (ост.кл.: Ронін Лісне КОАФ), в.Палій, з.Крамар, з.Тумасов, п.Бредельов, п.Глушко (всі – ДЮСШ Атлет юн.)
Пішли: з./п.Чистяков (Польща), п.Шаповалов (ФК Олександрія U-19), з.Гарбар
Цікавинка

Вихованцями ДЮСШ Атлет (колишня назва – Дружба) є, зокрема, такі гравці, як захисник Шахтаря та збірної України Олександр Кучер (нинішній головний тренер лідерів УПЛ – СК Дніпро-1), захисник Андрій Пилявський (Зоря та збірна України), півзахисники Олександр Андрієвський і Богдан Леднєв (Динамо). Загалом же на всеукраїнському рівні серед дорослих і юнаків за різні клуби грає нині добрих два десятки атлетівців.

Зірка ‒ Фарман Теймуров

19-річний півзахисник часто вимушено грав попереду – й досягнув успіху! Набив п’ять м’ячів у восьми матчах і суттєво додав у впевненості в своїх силах.

Олімпія (Савинці, Полтавська область)

Рік заснування: 1976
Кольори клубу: синій, білий, чорний
Стадіон: «Старт» м. Миргород (вміщує 1500 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб:

Президент: Ситник Тетяна Михайлівна
Начальник команди: Галицький Дмитро Миколайович
Тренери: Безуглий Олександр Іванович, Макаренко Євген Володимирович
Адміністратор: Носенко Сергій Вікторович
Лікар: Мачуга Анатолій Іванович

Досягнення:

Володар Кубка України серед аматорських команд 2020, фіналіст – 2021 року.
Чемпіон Полтавської області 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 років, віце-чемпіон – 2022-го.
Володар Кубка Полтавської області 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2020 та 2022 років.
Володар Суперкубка Полтавської області 2015, 2019 та 2022 років.
Чемпіон Миргородського району 2012 року.
Володар Кубка Єдності 2021 року.
Фіналіст Меморіалу Олега Макарова 2020 року.

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2020/21	3 (із 11)	20	14	1	5	48:15 (+33)	43
	1/4	2	0	1	1	0:2 (–2)	1
2021/22	3 (із 10)	9	7	0	2	21:7 (+14)	21
2022/23	7 (із 8)	8	3	1	4	13:10 (+3)	10
Всього		39	24	3	12	82:34 (+48)	75
Кубок ААФУ
2017/18	1/16	4	1	2	1	4:4 (-0-)	5
2018/19	1/8	4	1	1	2	4:5 (–1)	4
2019/20	Володар	10	8	1	1	18:6 (+12)	25
2020/21	Фіналіст	8	3	3	2	11:13 (–2)	12
2021/22	1/2*	4	3	1	0	10:1 (+9)	10
2022/23	Ф*	5	1	3	1	7:2 (+5)	6
Всього		35	17	11	7	54:31 (+23)	62

Восени

Потужна команда з Полтавщини минулого сезону програла фінал Кубка України серед аматорів, проте в новому сезоні була одним із фаворитів на повернення трофею – вийшла в 1/2, однак стадію не вдалося зіграти через початок широкомасштабної війни. На старт нового сезону Олімпія виходить без яскравих легіонерів – захисника Дземку та нападника Анвулі, проте лишаються в розпорядженні тренерського штабу провідний півзахисник Фабунмі, креативна група Насібулін-Кірпіченко-Кунєв і досвідчений капітан команди Богомаз.

Взимку

Втратили кількох досвідчених гравців, запросили кількох досвідчених і кількох молодих. Павлик і Субочев, якщо вийдуть на попередній рівень – це серйозне посилення, а от інші не грали на такому рівні, і, принаймні, Солоп уже розкривається з хорошої сторони.

Прийшли: в.Шварц (Скіф Шульгинка ЛОАФ), п.Алєксєєнко (Колос Великі Сорочинці АФП), п.Євтушенко (ФК Олександрія U-19), п.Павлик (ост.клуб.: Таврія Сімферополь Д3), п.Субочев (КЛФ Полтава АФП), н.Солоп (Vittoria Харків АФУ)
Пішли: з.Гарбар (Баварія Святопетрівське КОАФ), н.Співак (Авангард Лозова АФДнО), з.Рудченко, п.Черніков, п.Шмиголь
Цікавинка

Це справжня кубкова команда – вже чотири роки серед найкращих, втретє за цей час дістається фіналу Кубка України серед аматорів. Навесні розіграє трофей із Дружбою, вибивши зірковий Штурм – іншу команду зі столичної області.

Зірка ‒ Едуард Богомаз

Капітан команди та один із провідних оборонців ще з тих часів, коли тут ще грали Рудченко, Тарганчук. Звісно, ми б вам тут назвали Фабунмі, Субочева, Насібуліна, Кірпіченка – проте з різних причин Олімпія проводить вкрай нестабільний сезон, і будемо тільки сподіватися що травми та інші негативні обставини не завадять команді навесні. В оптимальному складі це гідний суперник навіть для Дружби, Штурму, Колоса (Полонне).

Зірка (Кропивницький)

Рік заснування: 1911
Кольори клубу: жовто-червоні
Стадіон: «Зірка» (вміщує 13305 глядачів)
Керівництво та тренерський штаб

Президент: Березкін Максим Станіславович
Виконавчий директор: Перевозник Андрій Анатолійович
Головний тренер: Гасанов Самір Назімович
Тренери: Кочура Олександр Григорович, Лапа Микола Петрович
Адміністратор: Резніченко Ігор Леонідович

Досягнення:

СРСР

Бронзовий призер першості УРСР 1955 року.
Володар Кубку УРСР 1953, 1973, 1975 років.
Півфіналіст Кубку УРСР 1949, 1956 років.
Володар Кубку Центральної ради «Торпедо» 1953 року.
Володар Кубку республіканської ради профспілок 1954 року.
Перший володар «Рубінового кубку» для найрезультативнішої команди республіки (73 м`ячі) 1961 року.

Україна

Найвище досягнення в національних чемпіонатах України – 6 місце у Вищій лізі в сезоні 1995/96 років.
Чемпіон Першої ліги 1994/95, 2002/03, 2015/16 років.
Переможець першості Другої ліги (група «Б») 2008/09 років.
Півфіналіст Кубку України 1998/99, 1999/2000 років.

Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2007	2 (із 5)	8	4	1	3	12:12 (-0-)	13
	знята	–	–	–	–	–	–
2019/20	6 (із 10)	18	9	3	6	30:19 (+11)	30
2020/21	12 (із 12)	22	0	0	22	9:86 (–75)	0
2021/22	5 (із 9)	8	2	4	2	11:13 (‒2)	10
2022/23	8 (із 8)	8	0	0	8	5:24 (‒19)	0
Всього		64	15	8	41	67:154 (–87)	53
Кубок ААФУ
2021/22	1/16	2	1	0	1	2:4 (‒2)	3
2022/23	1/16	2	0	0	2	0:3 (‒3)	0
Всього	–	4	1	0	3	2:7 (‒5)	3

Восени

Один із найстаріших клубів України. Дозаявився на чемпіонат перед другим туром і встиг презентувати склад, у якому абсолютна більшість гравців – власні вихованці. Після виступів за кордоном повернули воротаря Травкіна, півзахисник Загальський прибув із запорізького Металурга, нападник Сурженко – з МФК Миколаїв. При цьому деякі гравці Зірки вже успішно грають у змаганнях ПФЛ, у Першій та Другій лігах, а є вихованці клубу, яких запросили і в юнацькі склади клубів УПЛ. Звісно, межа мрій вкрай омолодженої команди – набрати хоча б якісь очки, але насправді Зірка виконує своє завдання й за ці чотири сезони серед аматорів підняла на вищий рівень добрий десяток своїх вихованців.

Взимку

Дозаявили кількох молодих гравців, із яких один трішки досвідченіший (Холявко в зимовому антракті всерйоз розглядався в основу першолігового Гірника-Спорт). Але головне питання – чи часто гратимуть навесні Чичиков, Загальський, Травкін. Якщо не будуть зайняті на «міньках-баньках», це робитиме різницю в багатьох матчах.

Прийшли: з.Мурзак, н.Михайленко (обидва – Зірка юн.), п.Бурлаченко (Олександрія-Аметист ДЮФЛУ юн.), н.Холявко (Гірник-Спорт-2 Горішні Плавні АФП)
Пішли: ‒
Цікавинка

Зірка – єдиний із клубів-учасників поточного сезону, який мав досвід виступів в УПЛ. Причому, в 90-х цей клуб ще й двічі виходив у півфінал Кубка України! Такі імена, як Коноплянка, Назаренко, Русол, Михайленко, Поркуян, Євтушенко, Михайлов, Веремєєв – це золотий фонд футболу Кропивницького та нашої держави в цілому.

Зірка ‒ Максим Сурженко

Ми вам злукавили, що втрат нема – є вони, просто неоголошені. Загальський із Чичиковим по пару матчів зіграли, Травкін – один, трішки більше – колишній нападник Інгульця та Кременя Лобода. З тих же, хто весь час грав, найкращий 23-річний Сурженко. Може зіграти нападника чи півзахисника, в МФК Миколаїв отримав немалий досвід серед професіоналів. У семи матчах відзначився одним голом, але забити за таку команду, як Зірка, в рази важче, аніж, при всій повазі, за лідера з колишніми учасниками єврокубків і збірниками, які можуть вистелити пас на порожні ворота. Максим – хорошого рівня молодий футболіст, йому б зараз грати мінімум у Другій лізі ПФЛ.

Повна стаття на Sport Arena