33 найкращих гравці Чемпіонату та Кубка ААФУ сезону 2023/24

Наші інформаційні партнери із сайту Sport Arena традиційно визначають символічну збірну змагань під егідою ААФУ. Сьогодні до вашої уваги – список 33 найкращих за результатами літньо-зимової частини чемпіонату та Кубка України серед аматорських команд. З повним текстом і графікою можна ознайомитися на сайті нашого інформпартнера – Sport Arena (посилання тут).

Воротарі

1. Олег Шварц • Нафтовик (Охтирка)

ЧУ: 8 матчів ‒ 2 пропущених м’ячі, 6 «сухих» матчів

Вихованець харківського футболу пройшов хороший шлях у аматорських змаганнях. 30-річний Шварц виступав за любительські збірні Харківської та Сумської областей, Локомотив (Куп`янськ), ФК Зміїв, ФК Люботин і Скіф (Шульгинка). Цього літа змінив Олімпію (Савинці) на Нафтовик (Охтирка). Перехід виявився дуже успішним: за вісім матчів першого півріччя Олег пропустив лише двічі, пропускаючи в середньому тільки раз на 325 хвилин. Що цікаво, його нова команда переграла савинчан – лідерів осінньої частини сезону. Нафтовик зберігає хороші шанси на вихід у стикові матчі.

2. Роман Данкович • Куликів-Юність (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 7 матчів ‒ 3 пропущених м’ячі, 5 «сухих» матчів

У лідера західної групи – троє якісних воротарів, але найчастіше грає 30-річний Данкович, колишній професіонал із досвідом виступів за юнацькі склади Карпат, охтирський Нафтовик, стрийську Скалу та інші клуби всеукраїнського рівня. Він пропустив лише в двох із семи проведених матчів, та й то – в Житомирі в ворота ФК Куликів-Юність влетіли два м’ячі з пенальті. Під час сезону Роман здійснив досить багато видовищних сейвів, у тому числі парирував пенальті від Мальського в особливо принциповому матчі проти ФАТ Подоляни (Тернопіль).

3. Мар’ян Бурмас • ФК Миколаїв

КУ: 4 матчі ‒ 2 пропущених м’ячів, 2 «сухих» матчі

У свої 29 років Бурмас – справжній символ свого клубу. Пройшовши хорошу школу ФК Львів, ще з 2011 року Мар’ян грає за ФК Миколаїв. У нинішньому сезоні, коли ФК Миколаїв прогримів у Кубках УАФ та ААФУ, Бурмас неодноразово виручав свою команду, здорово діяв проти значно досвідченіших і статусніших суперників і посприяв виходу своєї команди в півфінал Кубка України серед аматорів.

Праві захисники

1. Олександр Савошко • Куликів-Юність (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 11 матчів

25-річний Савошко завжди вважався досить перспективним – він стукав у основний склад клубів УПЛ ФК Олександрія, ФК Львів і Вереса, пройшов плідну оренду в ФК Ужгород і пограв за інший першоліговий клуб ‒ Прикарпаття. В новій для себе команді, граючи з братом Володимиром (центрхав), Олександр значно додав, передовсім, у захисній роботі. Куликів-Юність взагалі пропускає мало, а з приходом О.Савошка правий фланг відпрацьовує по повній і цього сезону хіба що Притуляк із VIVAD’у зміг його переграти.

2. Віталій Ємельянов • Сокіл (Михайлівка-Рубежівка)

ЧУ: 9 матчів ‒ 2 голи, 1 асист; КУ: 6 матчів ‒ 1 асист

40-річний Ємельянов уже давно не лише гравець, а й адміністратор свого клубу. В юності вважався одним із перспективних дублерів столичного Арсеналу, проте в Вищій лізі не заграв. Зате отримав досвід професіонального футболу в Княжій (Щасливе), ФК Бершадь, Нафкомі (Бровари) та Динамо (Хмельницький). Більшість своїх виступів присвятив Соколу. Вирізняється лідерськими якостями, здорово виконує стандарти, причому, і сам може забити прямо зі штрафного, і подати так, що одноклубникам залишається просто підставити голову.

3. Павло Мілєсін • СК Вільхівці

ЧУ: 10 матчів; КУ: 3 матчі ‒ 1 асист

Досвідчений захисник має вже великий стаж виступів: Єдність (Плиски), ФК Нікополь, Мир (Горностаївка), Кристал (Херсон), ВПК-Агро (Вишневе), ФК Суми, Кремінь (Кременчук)… СК Вільхівці належно оцінили універсалізм дніпрянського вихованця, який за потреби може закрити будь-яку позицію в захисті. Граючи, в основному, праворуч при різних тактичних схемах, 29-річний Мілєсін відпрацьовував на всій протяжності флангу та брав активну участь у комбінаційній грі.

Центральні захисники

1. Олексій Покосенко • Нафтовик (Охтирка)

ЧУ: 8 матчів ‒ 1 гол

34-річний оборонець виступав за Нафтовик-Укрнафту ще в Першій лізі серед професіоналів, а також встиг у ПФЛ пограти за Шахтар (Довжанськ, тодішній Свердловськ), Геліос (Харків), Титан (Армянськ), УкрАгроКом (Головківка). Повернення Покосенка в Охтирку виявилося корисним для аматорського клубу, адже Нафтовик є єдиним у східній групі учасником, який все ще не програвав у чемпіонаті. Безліч обласних трофеїв, статус міцного учасника чемпіонату України та найкраща оборона за перше півріччя поточного сезону – це все також заслуга Олексія.

2. Іван Ільчук • СК Марамуреш (Нижня Апша Солотвинська ОТГ)

ЧУ: 8 матчів; КУ: 6 матчів

23-річний оборонець пройшов хорошу школу та багато де пограв на рідному Закарпатті, зокрема, в ФК Ужгород – клубі, який з часом доріс до ПФЛ України. Зараз Ільчук – лідер оборони СК Марамуреш і заслужив у новій для себе команді таку повагу, що виводить її із капітанською пов’язкою. За кількістю пропущених м’ячів підопічні Зайцева розділяють 3-4 місця в чемпіонаті ААФУ загалом і займають друге місце в західній групі.

3. Артем Васько • Титан (Одеса)

ЧУ: 8 матчів ‒ 1 гол, 2 асисти; КУ: 2 матчі

Провідний одеський аматорський колектив дуже сильно стартував і, зокрема, проявив високу якість оборони. Захисна ланка в складі Лаптєв-Васько-Дубина-Онищенко провела чотири матчі із восьми (рівно половину!) без пропущених м’ячів. Зокрема, такі потужні команди, як Штурм (Іванків), не змогли взяти приступом ворота Титану. Зважаючи на максимальну завантаженість у місцевих змаганнях, витримати всю осінь на одному рівні не вдалося, проте 23-річний Васько (наймолодший в обороні) запам’ятався низкою сильних матчів.

Центральні захисники

1. Василь Білий • Куликів-Юність (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 11 матчів ‒ 2 голи

Куликів-Юність пройшов осінню частину без поразок – єдиним на всю західну групу, при тому, що колектив брав участь у обласних змаганнях, ставлячи скрізь максимальні завдання (і їх виконуючи). При всій ротації одним із незмінних і важливих елементів оборони був Василь Білий. Він із братом Іваном є гравцем великого досвіду, вміє зіграти по гравцеві чи в синхронності з лінією, тому лідер пропустив менше за всіх учасників західної групи. Також Василь забив два м’ячі – в матчах проти ФАТ Подоляни та ФАПФ (Івано-Франківськ).

2. Едуард Богомаз • Олімпія (Савинці)

ЧУ: 9 матчів ‒ 1 гол, 2 асисти; КУ: 4 матчі ‒ 1 гол

Досвідчений лідер оборони клубу з Полтавщини є заодно одним із найстабільніших гравців Олімпії. Від 2015 року Богомаз грає за савинчан, а раніше встиг спробувати сили в ПФЛ України в складі ФК Полтава, Сталі (Кам`янське) та ФК Карлівка. Будучи гарно координованим гравцем із гольовим чуттям, у кожному сезоні Едуард допомагає своїй команді голами та асистами. Зокрема, забив Титану в матчі, який багато в чому зробив Олімпію «зимовим чемпіоном» Групи 2. Допоміг команді пробитися і в півфінал Кубка ААФУ.

3. Андрій Липовий • Атлет (Київ)

ЧУ: 8 матчів ‒ 2 голи

Не від хорошого життя свого часу Атлет перекваліфікував перспективного нападника Липового в захисники. Зараз 24-річний Липовий є справжнім лідером оборони киян. Причому, сильно грає проти провідних суперників – адже той же лідер, Олімпія, програв молодій столичній команді. Крім того, Андрій виконував пенальті без промаху – зокрема, забив важливі м’ячі в переможних матчах проти савинчан і кропивничан.

Ліві захисники

1. Олег Береза • Куликів-Юність (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 8 матчів ‒ 3 асисти

Один із найбільш технічних оборонців змагань, що не дивно при напрочуд якісній школі львівських Карпат. Береза – не лише фланговий оборонець, а й майстерний виконавець стандартів. Тричі його подачі та простріли призводили до голів. Олег може значно більше – зокрема, ми не побачили голів після його прямих ударів зі штрафних і дальніх ударів із гри, а це однозначний потенціал.

2. Олександр Брага • Олімпія (Савинці)

ЧУ: 8 матчів ‒ 3 голи, 2 асисти; КУ: 3 матчі ‒ 1 асист

Олімпія досить цікаво вибудовує свій лівий фланг, вище ставлячи номінального захисника Ковтуна, а нижче – номінального півзахисника Брагу. Ефект це дає яскравий – тандем ліворуч напрочуд гострий і атакувальний. Що не дивно, тому що Олександр має хорошу школу – в юності він пройшов академії Динамо (Київ), Металіста (Харків) та Ворскли (Полтава).

3. Григорій Коваль • ФК Миколаїв

КУ: 4 матчі ‒ 2 голи, 2 асисти

Віддаємо належне одному з найбільш яскравих гравців кубкової сенсації. Пройшовши кілька раундів у Кубку України з професіоналами під егідою УАФ, ФК Миколаїв із Львівської області дістався до півфіналу Кубка ААФУ й продовжить там виступи навесні. Коваль багато в чому відповідальний за цей успіх. У шести матчах всеукраїнських кубків він оформив п’ять результативних дій. Прекрасно виконує стандарти під ліву ногу та має сильний удар. Колись Григорій пробував сили в ПФЛ України ‒ Енергетик (Бурштин) і Динамо (Хмельницький), але вже 13 років грає за аматорський ФК Миколаїв.

Центральні півзахисники

1. Ігор Загальський • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 8 матчів ‒ 7 голів, 7 асистів

Він починав свої виступи разом із Коноплянкою та Березовським, після академії Дніпра яскраво грав за Зірку, Інгулець і Дніпро-1. Після запорізького Металурга прийняв рішення продовжити виступи на аматорському рівні, що пішло на користь футболу Кіровоградщини. Агротех, який вперше в історії став чемпіоном області та прекрасно дебютував у чемпіонаті ААФУ, отримав допомогу від Загальського в вигляді 14 очок за системою «гол+пас». До того ж, у всьому чемпіонаті України серед аматорів нема успішнішого асистента, ніж Ігор.

2. Юрій Іваночко • Куликів-Юність (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 12 матчів ‒ 3 голи, 4 асисти

Це гравець із хорошою школою ‒ пройшов на дитячо-юнацькому рівні Карпати (Львів), ПФК Львів, Верес (Рівне). У складі ЛНЗ (Черкаси) під керівництвом Бакалова виграв аматорські турніри України, а з Дніпром (Черкаси) дебютував у Другій лізі. Блискучий виступ у складі ФК Куликів-Юність показує хороший потенціал Юрія. Іваночко блискуче відіграв у зв’язці з В.Савошком і проявив високий рівень і в роботі опорника, і в конструкції атак.

3. Максим Мацієвський • ФАТ Подоляни (Тернопіль)

ЧУ: 9 матчів ‒ 3 голи, 2 асисти

Зв’язка Мацієвський-Мальський зіграна ще з дитячо-юнацького футболу: Надія (Копичинці), Кристал (Чортків), ФК Куликів Куликів і тепер ФА Тернопіль (Подоляни). Якщо Руслан зайнятий, більшою мірою, підготовкою атак і виконанням стандартів, то Максим виконує великі обсяги робіт нижче в півзахисті. При цьому їхня зіграна зв’язка із Мальським продукувала велику кількість атак відразу після відбирань, чим активно користалися швидкі Дячинський, Жуміга та Трух.

Праві півзахисники

1. Іван Сондей • НК Пробій (Городенка)

ЧУ: 6 матчів ‒ 5 голів, 1 асист

Велика прикрість для футбольного Прикарпаття, що такі майстри, як Сондей, Волошинович, Борисевич дещо раніше, ніж могли б, завершили виступи за головний професіональний клуб області. Зате Пробій в їхніх особах отримав хороше посилення, відразу ж у дебютному сезоні заявивши про себе як про претендента на плей-офф. У цьому плані варто відзначити Сондея. Гравець зі школою Динамо та Дніпра, учасник єврокубків із донецьким Олімпіком, Іван робить різницю на аматорському рівні завдяки швидкісному дриблінгу, підступному удару та вмінню прорватися крізь різні формати захисту суперників.

2. Богдан Скоцький • Колос (Полонне)

ЧУ: 11 матчів ‒ 5 голів, 2 асисти

Ставимо праворуч знаного в аматорському футболі універсала. Свого часу Скоцький спробував свої сили серед професіоналів у таких клубах, як Скала (Стрий), Мир (Горностаївка), Енергія (Нова Каховка), Інгулець (Петрове), Верес (Рівне), Кремінь (Кременчук). Грав на різних позиціях – від нападника до флангового захисника. У Колосі, провідному аматорському клубі Хмельниччини, Богдан грає в атаці – в центрі чи справа. Забиває багато, вміє діяти в підіграші. Він – не той, кого можна винуватити за ненайкращий виступ полончан у чемпіонаті України порівняно з минулим сезоном.

3. Іван Юськевич • Куликів-Юність (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 12 матчів ‒ 2 голи, 4 асисти

Вихованець Карпат грав за аматорську збірну області та низку клубів Львівщини, а цього року змінив ФК Миколаїв на Куликів-Юність. При величезній конкуренції, яка існує в провідному клубі свого регіону, Юськевич знайшов свою нішу та за рахунок швидкості й техніки приніс команді багато користі на всеукраїнській та обласній арені.

Атакувальні півзахисники

1. Руслан Мальський • ФАТ Подоляни (Тернопіль)

ЧУ: 9 матчів ‒ 6 голів, 6 асистів

Минулого сезону Мальський зі своїми ровесниками здорово себе проявив у складі ФК Куликів, а зараз, повернувшись у рідну область, є лідером амбітного клубу ФАТ Подоляни. 19-річний півзахисник грає в яскравій зв’язці з товаришем із часів ДЮСШ Мацієвським. Руслан однаково корисний у завершенні та підіграші.

2. Микола Коляда • Колос (Полонне)

ЧУ: 11 матчів ‒ 1 гол, 6 асистів

В юності Коляда подавав надії в Вересі (Рівне) та Інгульці (Петрове), проте більшість кар’єри провів на аматорському рівні. З його приходом полонський Колос отримав технічного та високошвидкісного півзахисника, який при своєму досвіді в 31 рік зберігає різкість і здатність обігрувати. В цьому клубі Коляда грає, переважно, на лівому фланзі, проте основна його кваліфікація – саме атакувальний півзахисник. В інтересах списку «33 найкращих» і символічної збірної відзначити провідного асистента західної групи.

3. Сергій Політило • Титан (Одеса)

ЧУ: 7 матчів ‒ 1 гол; КУ: 2 матчі

Багаторічна зірка Волині (Луцьк), ФК Дніпро, Чорноморця (Одеса), Олімпіка (Донецьк), ПФК Львів і юнацької збірної України. Один із найбільш статусних гравців сучасних змагань ААФУ. При цьому 34-річний Політило виконував багато підготовчої та чорнової роботи в середині поля, завдяки чому Швидерський, Балашов, Опря могли вільніше почуватися попереду та більше працювати на центрфорварда Мішуренка.

Ліві півзахисники

1. Іван Жуміга • ФАТ Подоляни (Тернопіль)

ЧУ: 9 матчів ‒ 6 голів, 4 асисти

Вихованець буковинського футболу приєднався до злагодженого колективу під керівництвом батька та сина Хоптових. Спершу ця компанія грала за ФК Куликів, а зараз ‒ за ФАТ Подоляни (Тернопіль). 19-річний Жуміга – один із найбільш яскравих гравців у цій плеяді. Швидкісний і технічний вінгер багато забиває та асистує і продовжує прогресувати. Очевидно, що він, Мальський, Мацієвський і ще кілька провідних гравців уже доростають до друголігового рівня, тож закономірно показують гарні результати в аматорських змаганнях.

2. Тарас Гром’як • Агрон (Великі Гаї)

ЧУ: 8 матчів ‒ 8 голів

Загалом, Агрон укомплектований досвідченими та майстерними гравцями. 30-річний Гром’як також багато де пограв на аматорському рівні та пробував сили в Першій лізі ПФЛ України, погравши за ФК Тернопіль. Вінгер із хорошим ударом і вмінням обіграти та вийти на позицію досить багато забиває. У великогаївській команді саме Тарас став найвлучнішим бомбардиром півріччя, незважаючи на наявність Червонецького з шаленим ударом і Процика з чудовим гольовим чуттям.

3. Віталій Балашов • Титан (Одеса)

ЧУ: 8 матчів ‒ 4 голи, 1 асист; КУ: 2 матчі ‒ 1 гол

Чорноморець (Одеса), Говерла (Ужгород), Олімпік (Донецьк), клуби т.зв. ближнього зарубіжжя, юнацькі збірні України – все це пройшов Балашов, перш ніж кинути якір у рідному місті та почати виступи за провідний аматорський клуб Одещини. 32-річний Балашов ‒ найбільш результативний півзахисник Титану. Причому більшість із його голів – це майстерно використані, видовищні прицільні удари. Справжня естетика, помножена на високий виконавський клас.

Нападники

1. Назар Хрієнко • СК Вільхівці

ЧУ: 11 матчів ‒ 7 голів; КУ: 4 матчі ‒ 2 голи

СК Вільхівці провели блискучу селекційну роботу, розкривши чимало неочевидних імен, гучних талантів. 24-річний Хрієнко свого часу подавав надії в ФК Олександрія, проте ніяк не міг пробитися в дорослому футболі – ні в Кременчуку, на рідній Полтавщині, ні на Закарпатті. Із Марамуреша в сусідній клуб він потрапив транзитом через ФК Рокита, і це був успіх. Назар на всеукраїнському рівні набив дев’ять м’ячів і проявив гнучкість гри нападника, діючи як на вістрі, так і з глибини, граючи в стилістиці «фальшивої дев’ятки».

2. Євгеній Соколан • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 9 матчів ‒ 6 голів, 2 асисти

32-річний нападник Соколан свого часу пограв у Другій лізі ПФЛ за такі клуби, як Енергія (Нова Каховка), Таврія (Сімферополь). Багато та успішно виступав на аматорському рівні. Зважаючи на тяжке положення на рідній Херсонщині, Соколан перейшов у Агротех, де відразу почав приносити користь в атаці. Особливо варто відзначити, що Євгеній багато забивав саме на домашній арені, де, зокрема, тишківчани переграли таких конкурентів, як одеський Титан.

3. Олександр Мішуренко • Титан (Одеса)

ЧУ: 7 матчів ‒ 5 голів, 2 асисти; КУ: 1 матчі

Форвард-самородок із Нікопольщини пограв за такі професіональні клуби, як Інгулець (Петрове), Кривбас (Кривий Ріг) і Скорук (Томаківка). Доходив до фіналу Кубка України та Прем’єр-ліги. Зараз 35-річний нападник є лідером атак Титану й досить багато забиває на всіх рівнях, де грають одесити. Відзначимо, що показник був би більшим, якби Олександр вимушено не пропустив певний період чемпіонату.

Нападники

1. Володимир Гладкий • Куликів-Юність (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 12 матчів ‒ 10 голів

Свого часу Гладкий вважався одним із найбільших талантів Карпат і викликався в юнацьку збірну України. Пограв за професіональні клуби Скала (Стрий) і Поділля (Хмельницький), а також побував у якості легіонера. Наразі 27-річний голеадор просто-таки розриває суперників об’єднаної команди Куликів-Юність, за кожен із складових клубів якої він встиг пограти в останні роки. Володимир – не просто лідер бомбардирських перегонів, а гравець, який робить різницю на даному рівні.

2. Вадим Лобода • Зірка (Кропивницький)

ЧУ: 8 матчів ‒ 6 голів, 1 асист; КУ: 2 матчі ‒ 1 гол

Колишній гравець першолігових і друголігових клубів ‒ Інгулець (Петрове), Кремінь (Кременчук), Дніпро (Черкаси), ‒ повернувся в рідну Зірку. Тут Лобода значно додав у результативності – деякий час усі (!) голи кропивничан були авторства саме цього 25-річного нападника. Вадим володіє вмінням як зіграти на просторі, так і блискавично розпорядитися м’ячем у карному майданчику. Звідси – його особливо корисна гра проти суперників різного рівня.

3. Ігор Неледва • ФАПФ (Івано-Франківськ)

ЧУ: 11 матчів ‒ 6 голів, 1 асист

Серед відкриттів змагань – 20-річний Неледва. Вихованець футболу Харківщини свого часу стукав у двері ФК Минай і харківського Металіста, а зараз добре розкрився в ФАПФі. Гравець відрізняється результативністю та непогано комбінує. Багато з м’ячів, забитих Ігорем, були виконані зі складних положень, в оточенні чи під тиском суперників. Загалом, молодий склад ФАПФ забиває не багато – більше, ніж до половини голів своєї команди безпосередньо причетний Неледва.

Автор: Артур Валерко