33 найкращих гравці Чемпіонату та Кубка ААФУ сезону 2023/24

Всеукраїнські змагання під егідою ААФУ – досить масові та багаті на особистості. В чемпіонаті та Кубку України з футболу 2023/24 грали колишні зірки Динамо, Шахтаря, Дніпра, Металіста, Чорноморця та збірної України, задіяні топові імена – Євген Хачеріді, Олександр Гладкий, Сергій Політило, Олексій Чичиков, Артем Старгородський, Олексій Дитятьєв, Віталій Балашов і багато інших.

А ще – це прогресуючі змагання. Найбільш масові серед всеукраїнських, та ще й зросла кількість учасників на чверть порівняно з попереднім сезоном. Що важливо: звідси регулярно виходить поповнення всеукраїнського футболу, тож багато з гравців, які потрапили в наш список 33 найкращих, надалі гратимуть уже на вищому рівні.

Ми системно, тур за туром і матч за матчем, висвітлювали ці змагання, тож, перед тим, як ознайомитися із символічною збірною всього сезону, можна прочитати наш список 33 найкращих за підсумками літа-осені 2023 року.

Автор: Артур Валерко, Sport Arena.

Воротарі

1. Дмитро Рудик • Агротех (Тишківка).

ЧУ: 21 матч ‒ 21 пропущений м’яч, 8 «сухих» матчів

Колишній воротар ФК Олександрія в своєму 31-річному віці має досить значний професіональний досвід, тому зробив великий внесок у сенсаційний успіх дебютанта-чемпіона. Рудик відразу вісім матчів завершив без пропущених м’ячів, парирував більше за всіх у чемпіонаті пенальті – відразу чотири (половину з призначених). І, що особливо важливо, суттєво додав якраз під кінець сезону – до вирішальних матчів.

2. Мар’ян Бурмас • ФК Миколаїв

КУ: 8 матчів ‒ 6 пропущених м’ячів, 3 «сухих» матчі

30-річний Бурмас пройшов капітальну школу ФК Львів, однак з 2011 року грає за ФК Миколаїв. Причетний до всіх основних успіхів команди в нові часи. Дуже сильно відіграв кубковий розіграш, де від гри воротаря багато залежало в кожному раунді. В дуже важливий момент – у виїзному матчі другого для своєї команди раунду з ліговим СК Вільхівці – Мар’ян парирував пенальті від Хрієнка та загалом три матчі розіграшу завершив без пропущених м’ячів.

3. Олег Шварц • Нафтовик (Охтирка)

ЧУ: 14 матчів ‒ 14 пропущених м’ячів, 7 «сухих» матчів

30-річний воротар пройшов гарну школу на Харківщині, проте до останніх років не грав на всеукраїнському рівні. Спершу спробував сили в Кубку України за Скіф (Шульгинка), в минулому сезоні пограв за Олімпію (Савинці), а з 2023 року почав захищати ворота Нафтовика. Дуже сильно провів осінню частину сезону, коли в восьми матчах пропустив двічі. Навесні команді з Сумщини було важче, Шварц теж більше пропускав, але загалом важко не відзначити його проривний сезон.

Праві захисники

1. Юрій Соколовський • Агрон (Великогаївська ОТГ)

ЧУ: 21 матч – 1 гол, 6 асистів

У юному віці Соколовський дістався аж до Першої ліги ПФЛ, виступаючи за професіональний ФК Тернопіль. Далі ситуація склалася так, що Юрій опустився нижче в аматорські регіональні змагання, аж поки не реалізував свій потенціал у складі Агрону. П’ятий рік грає за цю команду й перебуває зараз у найкращій формі. Видав шість гольових передач – жоден із оборонців за амплуа не записав на свій актив більше.

2. Олександр Савошко • Куликів-Білка (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 21 матч ‒ 1 гол, 1 асист

25-річний захисник має прекрасний особистий досвід: ПФК Львів, ФК Олександрія, Верес, пограв у Першій лізі ПФЛ України також за ФК Ужгород в оренді з рівненського клубу та Прикарпаття. Проте незмінно повертався в своє місце сили – змагання Львівщини. Зараз провів досить рівний сезон у складі ФК Куликів-Білка, особливо додавши в захисній роботі.

3. Віталій Ємельянов • Сокіл (Михайлівка-Рубежівка)

ЧУ: 16 матчів ‒ 2 голи, 3 асисти; КУ: 6 матчів ‒ 1 асист

41-річний Ємельянов свого часу пройшов школу столичного Арсеналу, пограв у ПФЛ України за Княжу (Щасливе), ФК Бершадь, Нафком (Бровари), Динамо (Хмельницький). Багато років грає за СФК Сокіл, ставши справжньою легендою клубу. В своєму віці ефективний і корисний на полі, особливо здорово виконуючи стандарти та подачі з правого флангу, який традиційно покриває повністю, граючи під такими швидкими та атакувальними вінгерами, як брати Мельничуки, наприклад.

Центральні захисники

1. Владислав Сосєдко • Нафтовик (Охтирка)

ЧУ: 12 матчів ‒ 2 голи

Лише 14 м’ячів пропустили охтирчани – це другий показник у чемпіонаті в цілому та беззаперечно найкращий серед команд, які не вийшли в плей-офф. 32-річний Сосєдко навесні вже грав без свого досвідченого напарника Покосенка, проте все одно залишався корисним, встиг відзначитися голами в напрочуд важливих матчах із Олімпією та Зіркою, які Нафтовик виграв. Колись Владислав уже грав за Нафтовик зіркових часів, а також пройшов Гірник (Кривий Ріг) і ФК Тростянець.

2. Олексій Дитятьєв • Штурм (Іванків)

ЧУ: 6 матчів ‒ 1 гол, 1 асист; КУ: 5 матчів ‒ 1 гол

Досвідчений Дитятьєв – колишній оборонець Ворскли, Карпат, польської Краковії та низки інших клубів вищих дивізіонів. Має величезний професіональний стаж. Не дивно, що в першому ж матчі за Штурм екс-захисник ПФК Львів зробив за один тайм перемогу над Пенуелом – гол і асист. На Кубок України також забив важливий м’яч у ворота Олімпії. Загалом 11 матчів зіграв за іванківців і суттєво допоміг їм навесні.

3. Іван Ільчук • СК Марамуреш (Нижня Апша Солотвинська ОТГ)

ЧУ: 17 матчів; КУ: 6 матчів

В свої 23 роки Ільчук досить стабільно відіграв повний сезон на всеукраїнському рівні. Колись він пройшов школу академії Яремчука в Великому Бичкові та ФК Ужгород, який згодом доріс до ПФЛ і зараз повертається в Другу лігу. Іван грав із капітанською пов’язкою та допоміг команді Зайцева особливо сильно провести літньо-осінню частину сезону, коли дебютанти ААФУ були зовсім близько до лідерів за пропущеними м’ячами.

Центральні захисники

1. Едуард Богомаз • Олімпія (Савинці)

ЧУ: 17 матчів ‒ 1 гол, 2 асисти; КУ: 6 матчів ‒ 1 гол

Команда з Полтавщини знову ввійшла в призери чемпіонату України серед аматорів і дійшла до півфіналу Кубка, і знову, як і в попередні роки, лідером її оборони був капітан. Вихованець відомої ДЮСШ Молодь побував статусі професіонала в таких клубах, як ФК Полтава, Сталь Кам’янське (Кам`янське) та ФК Карлівка. Пограв Богомаз і за Нове Життя – легендарну аматорську команду з Мелащенком, Демченком і братами Ротанями. А з 2015 року він незмінно є лідером Олімпії, посприявши виходу савинчан на всеукраїнський рівень.

2. Андрій Липовий • Атлет (Київ)

ЧУ: 15 матчів ‒ 5 голів

Свого часу Липовий був перспективним нападником, який подавав надії, граючи за юнацький склад ФК Черкаський Дніпро, а також вишгородський Діназ у Другій лізі. Проте з часом повернувся в дорослу клубну команду рідного ДЮСШ Атлет і, як багато тутешніх гравців, розкрився в новій якості. Останні пару сезонів 24-річний футболіст проводить у захисті. Граючи в центрі оборони, Андрій гарно читає гру та може розвивати атаки з глибини. Все так же майстерно пробиває пенальті.

3. Максим Кучеренко • СК Вільхівці

ЧУ: 19 матчів ‒ 2 голи; КУ: 3 матчі

22-річний Кучеренко – ще одне несподіване відкриття. В першоліговому Кремені вважався перспективним нападником, забивав за резервний склад у Другій лізі ПФЛ України. З переходом у СК Вільхівці знайшов себе в новій якості. Використовуючи хорошу антропометрію та розуміння гри з іншої сторони, Максим перекваліфікувався в захист і склав непоганий дует із Гаврилюком. Є думка, що вже в Другій лізі вони продовжать усі разом прогресувати.

Ліві захисники

1. Олег Береза • Куликів-Білка (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 17 матчів ‒ 1 гол, 6 асистів

Береза пройшов школу Карпат, пограв за першу клубну команду львів’ян у складні часи друголігового перезавантаження. Тим не менш, зберіг себе в футболі. 22-річний захисник дуже вдало відіграв на своєму лівому фланзі, був активним учасником гострих атак і гарно взаємодіяв із атакувальними гравцями своєї команди. На рівні з Соколовським із Агрону став найкращим у лізі захисником-асистентом, що не дивно при його виконанні стандартів.

2. Григорій Коваль • ФК Миколаїв

КУ: 8 матчів ‒ 3 голи, 2 асисти

37-річний Коваль – один із самобутніх майстрів футболу Львівщини. Отримав хорошу школу в обласному центрі, пограв у ПФЛ України за Енергетик (Бурштин) і Динамо (Хмельницький), але від 2010 року грає за аматорський ФК Миколаїв. Зробив суттєвий внесок у найуспішніший сезон свого клубу на всеукраїнському рівні, записав на свій рахунок п’ять результативних дій завдяки гарній фланговій грі, виконанню стандартів і сильному удару.

3. Олександр Крицький • Атлет (Київ)

ЧУ: 15 матчів ‒ 5 асистів

22-річний вихованець ДЮСШ Атлет – один із тих гравців, які гарно прогресують у складі дорослої клубної команди. Тренерський штаб не боїться підпускати до гри молодь, тож Крицький п’ятий сезон грає на всеукраїнському рівні. Не так давно з півзахисту перекваліфікувався в оборону, суттєво додавши в залученості в результативні дії. Видав п’ять гольових передач і нерідко грав на досить високій середній позиції.

Центральні півзахисники

1. Ігор Загальський • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 20 матчів ‒ 12 голів, 11 асистів

Загальський – гравець статусний, пройшов школу Дніпра-1, на найвищому рівні пограв за Зірку, Дніпро-1, Інгулець. Але навіть за його мірками сезон Ігор видав чудовий. Він – найкращий у чемпіонаті за показником «гол+пас», разом із тернополянином Мальським – лідер у списку асистентів, а загалом причетний до майже половини голів своєї команди. У плей-офф деякі матчі не міг розпочати зі стартового складу, проте в фіналі теж довів свій клас участю в першій результативній комбінації.

2. Юрій Іваночко • Куликів-Білка (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 22 матчі ‒ 5 голів, 5 асистів

Вихованець Карпат і колишній гравець юнацької збірної України пройшов довгий шлях до визнання. Пробував сили в Ворсклі, Вересі та ПФК Львів. У складі ЛНЗ причетний до успіхів клубу на аматорському рівні. Врешті-решт, пограв у Другій лізі ПФЛ за черкаський Дніпро. Але саме в Куликові-Юність за останніх 2,5 роки перезавантажив кар’єру. Продуктивність Іваночка багато в чому заслуга наявності в центрі поля таких хороших партнерів, як В.Савошко та Яворський.

3. Максим Мацієвський • ФАТ Подоляни (Тернопіль)

ЧУ: 21 матч ‒ 5 голів, 4 асисти

Ціла група вихованців тренерів Хоптових пройшла шлях від шкільного футболу до дорослого всеукраїнського рівня – Надія (Копичинці), ДЮСШ Кристал (Чортків), ФК Куликів, ФАТ Подоляни. Серед них – Мацієвський, який складає хороший дует із Мальським. Гравець відзначається хорошим баченням поля та культурою пасу, в свої 19 років спроможний суттєво додавати та прогресувати.

Праві півзахисники

1. Микола Сікач • НК Пробій (Городенка)

ЧУ: 24 матчі ‒ 2 голи, 5 асистів

Городенківський клуб перерозкрив багатьох добре відомих прикарпатських зірок. Ось і 32-річний Сікач після пошуків себе на професіональному рівні вийшов на той рівень, який він колись демонстрував у Покутті (Коломия). Якщо в Першій лізі за Прикарпаття Миколу часто-густо використовували в захисті, то Пробій скористався його швидкістю та націленістю на ворота в середній лінії. Сікач загалом здійснив сім результативних дій і часто тягнув м’яча навіть у ситуаціях, які здавалися безнадійними.

2. Богдан Скоцький • Колос (Полонне)

ЧУ: 20 матчів ‒ 7 голів, 2 асисти

31-річний універсал Скоцький має значний всеукраїнський стаж – стрийська Скала, горностаївський Мир, новокаховська Енергія, петрівський Інгулець, рівненський Верес, кременчуцький Кремінь, низка клубів у змаганнях ААФУ. Якщо раніше його ставили глибше, іноді навіть оборонцем, то Колос розкрив атакувальний потенціал Богдана. Граючи на вістрі атаки чи з флангу, він оформив дев’ять результативних дій і міг більше, якби навесні зіграв на рівні осені.

3. Кирило Гребенюк • Авангард (Лозова)

ЧУ: 14 матчів ‒ 7 голів

23-річний півзахисник пройшов УФК-Метал (Харків), пограв за різні клуби Харківщини і також за СК Каховка, який на той час виступав в ААФУ. Виступ за Авангард – нова сторінка в кар’єрі Гребенюка, який діяв досить активно, провів сім голів, добре взаємодіяв із одноклубниками в групі атаки, в тому числі – з іменитим граючим спортивним директором Олександром Гладким, який значно посилив гру лозівчан навесні.

Атакувальні півзахисники

1. Руслан Мальський • ФАТ Подоляни (Тернопіль)

ЧУ: 20 матчів ‒ 10 голів, 11 асистів

Мальський – другий за системою «гол+пас» і найкращий разом із Загальським із Агротеху асистент чемпіонату. Ніхто в західній групі не досягнув таких сумарних індивідуальних показників. Центральний півзахисник гарно бачить поле, виконує стандарти, вміло керує грою через пас. Їхня зв’язка з Мацієвським – найсильніша в турнірі, а особисті перспективи 20-річного Мальського дуже хороші – якраз завдяки такому суттєвому прогресу в змаганнях ААФУ.

2. Павло Пастухов • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 21 матч ‒ 6 голів, 4 асисти

До того, як заграти у провідному клубі рідної області, Пастухов пройшов сильну школу ДВУФК (Дніпро), грав за юнацький склад ФК Олександрія та професіональні клуби ФК Тростянець і СК Полтава. Прибувши в Агротех, 25-річний півзахисник швидко освоївся в такому сильному оточенні, яке задавали досвідчені Загальський і Чичиков. Більше того, коли лідери з різних причин знизили результативність і почали менше грати навесні, якраз Павло підхопив роль лідера й витягнув кілька матчів. Різносторонній півзахисник провів хороший сезон, можна чекати подальшого прогресу.

3. Іван Сондей • НК Пробій (Городенка)

ЧУ: 18 матчів ‒ 7 голів, 2 асисти

30-річний Сондей пройшов школу Динамо, багато пограв у Прем’єр-лізі та встиг дебютувати в єврокубках. Але після першолігового Прикарпаття зробив для багатьох несподіваний крок назад – в аматорські змагання. Тим не менш, зусилля лідерів команди допомогли НК Пробій дуже сильно додати в вирішальній стадії змагань і почергово вибити таких сильних суперників, як ФК Куликів і ФАТ Подоляни. Особисто Сондей став найкращим у команді за системою «гол+пас» і здобув звання найкращого бомбардира НК Пробій. Об’єктивно, вони з Волошиновичем за класом повинні були показати навіть кращі персональні результати.

Ліві півзахисники

1. Тарас Гром’як • Агрон (Великогаївська ОТГ)

ЧУ: 19 матчів ‒ 15 голів, 1 асист

31-річний Гром’як свого часу вважався одним із найбільших талантів ФК Тернопіль, з яким дійшов до Першої ліги ПФЛ України, проте після зняття цього професіонального клубу також змушений був шукати себе в аматорському футболі. Після рідного ФСК Чортків, ФК Калуш і Ниви (Теребовля) у 2020 році опинився в Агроні. Виконує такого собі Коноплянку – з гарно поставленим ударом атакує з лівого краю, забиває багато та зі смаком. Найкращий бомбардир чемпіонату України серед аматорів сезону 2023/24.

2. Іван Жуміга • ФАТ Подоляни (Тернопіль)

ЧУ: 21 матч ‒ 13 голів, 5 асистів

20-річний Жуміга приєднався до команди батька та сина Хоптових ще в ФК Куликів, а в ФАТ Подоляни продовжив свій прогрес. Доволі технічний вихованець Буковини багато забивав, постійно був учасником комбінаційної гри та брав на себе всю гру в атаці в періоди, коли через травму залишався в лазареті працьовитий Дячинський. Варто відзначити, що Іван був одним із найбільш тактично гнучких, хитрих нападників, тому захисникам важко було з ним справлятися.

3. Ігор Неледва • Ревера 1908 – ФАПФ (Івано-Франківськ)

ЧУ: 18 матчів ‒ 8 голів, 1 асист

Вихованець харківського футболу Неледва пробував сили в Дублі ФК Минай і Металіста, проте саме з цього сезону в Івано-Франківську реалізувався на всеукраїнському рівні. Граючи з лівого краю, створив гарну зв’язку з Пащаком. Особливо сильно провів першу частину сезону, коли здійснив біля 80% своїх результативних дій. Тепер у числі найбільш перспективних гравців ФК Ревера 1908 21-річний футболіст спробує свої сили в Другій лізі ПФЛ України.

Нападники

1. Євгеній Соколан • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 20 матчів ‒ 12 голів, 4 асисти

32-річний нападник – не новачок в ААФУ, грав тут за низку команд від СК Каховка до Колоса (Асканія-Нова). Також встиг пограти за професіональні клуби Енергія (Нова Каховка) та Таврія (Сімферополь). Вимушений переїзд на Кіровоградщину в особі Соколана та ще кількох кваліфікованих футболістів допоміг Агротеху. Соколан став найкращим бомбардиром тишківчан поряд із Загальським і задав давно забутий стандарт гри класичного форварда, якого не вистачає деяким сучасним командам, які зав’язли в псевдо-креативних тактичних схемах.

2. Олександр Мішуренко • Титан (Одеса)

ЧУ: 9 матчів ‒ 9 голів, 3 асисти; КУ: 1 матч

Парадоксальна ситуація: досвідчений бомбардир Мішуренко відіграв цілісно не такий тривалий час, потім отримав травму та взагалі змінив Титан (Одеса) на Авангард (Лозова). Проте 35-річний нападник у найкращих матчах повністю перегравав суперників як у верховій боротьбі, так і в позиційній грі в чужому карному майданчику. Колись він виступав за Інгулець (Петрове), Кривбас (Кривий Ріг) і Скорук (Нікопольський район) – а тепер передає свій досвід на аматорському рівні, при чому, грає, а не дограє.

3. Андрій Руденко • Олімпія (Савинці)

ЧУ: 8 матчів ‒ 7 голів; КУ: 2 матчі ‒ 1 гол

Цікава доля цього нападника – вихованець ФК Миргород пограв за низку аматорських колективів Полтавщини та Харківщини, але в підсумку повернувся через 7 років у савинецьку Олімпію, в якій колись грав на обласному рівні. Зараз ця команда – помітна сила в вітчизняному аматорському футболі, і прихід Руденка дуже допоміг пережити їй важку травму нападника Солопа. Граючи на гольовому відчутті та вмінні класно відкритися, Андрій забив вісім м’ячів у десяти матчах весни й допоміг Олімпії зайти в медалі чемпіонату ААФУ та півфінал Кубка України.

Нападники

1. Вадим Лобода • Зірка (Кропивницький)

ЧУ: 14 матчів ‒ 14 голів; КУ: 2 матчі ‒ 1 гол

Вихованець ФК Долинська займався в Олександрії та починав грати в УкрАгроКомі. Був своєчасно помічений Інгульцем, але ігрову практику більше отримував у Кремені та черкаському Дніпрі. Від 2021 року нападник виступає в складі Зірки. Після професіонального футболу 25-річний Лобода зберіг спроможність навчатися та розвиватися, більше того – за останні півтора роки він стрімко додав. Забив 15 м’ячів на всеукраїнському рівні в минулому сезоні, був найкращим бомбардиром першого етапу – групового турніру.

2. Володимир Гладкий • Куликів-Білка (Куликів ‒ Верхня/Нижня Білка)

ЧУ: 20 матчів ‒ 12 голів, 1 асист

28-річний нападник пройшов школу Карпат і викликався в юнацьку збірну України. Колись непогано проявив себе в масовому футболі Польщі та вітчизняному професіональному клубі Скала (Стрий). Від 2020 року Гладкий по суті грає в одному клубі – Юність і ФК Куликів. Забиває багато та регулярно, хоча й має якісну конкуренцію зі сторони того ж універсала Шарабури. Звісно, якби не конфуз на самому початку плей-офф, Куликів-Білка був головним фаворитом змагань. І хоча клуб не здобув титул, надалі Гладкий буде допомагати йому в Другій лізі ПФЛ України.

3. Ростислав Бабич • Атлет (Київ)

ЧУ: 14 матчів ‒ 8 голів

У нас пристойний вибір атакувальних гравців, але хочеться підтримати тих, які є молодими, мають спортивні перспективи та продовжують прогресувати. 20-річний Бабич за дорослу команду рідного ДЮСШ грає вже три сезони. Раніше він грав на різних позиціях, але цього сезону проявив себе саме в атаці. Із 10 м’ячів, які Ростислав забив за ці три сезони в ААФУ, вісім припало саме на поточний сезон. Хороший показник нападник доповнив змістовною грою та прогресом у розумінні логіки та архітектури атак.