33 найкращих гравці Чемпіонату та Кубка ААФУ сезону 2024/25

Сезон 2024/25 в аматорському футболі дуже цікавий: вперше за тривалий період залишився захищати титул чинний чемпіон – Агротех (Тишківка), володар Кубка України ФК Миколаїв зробив крок вперед у своєму розвитку та заявився на новий старт, додалися яскраві новачки.

Хоча п’ять клубів перейшли в Другу лігу ПФЛ України, а ще два припинили свої виступи, загалом сім новачків додалося в чемпіонаті України серед аматорів, і більшість із них швидко адаптувалися й тепер дехто з них у лідерах турніру. Поруч із звичайними роботягами, які поєднують звичайні професії з іграми на вихідних у своє задоволення, в цьому сезоні ААФУ задіяні також, наприклад:

• Олександр Гладкий – Авангард (Лозова)
• Сергій Рибалка – ФК Лісне
• Артем Федецький і Тарас Михалик – Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк)
• Адріан Пуканич – Севлюш
• Олексій Чичиков – Агротех (Тишківка)

Ми детально представляли клуби-учасників чемпіонату та Кубка України серед аматорів з футболу 2024/25. Тур за туром, раунд за раундом оглядали змагання. Тепер Sport Arena представляє символічну збірну першого півріччя – 33 найкращих у Чемпіонаті України серед аматорів сезону 2024/25.

Воротарі

1. Максим Комаренко • Атлет (Київ)

ЧУ: 10 матчів ‒ 6 пропущених м’ячі, 7 «сухих» матчів; КУ: не грав

21-річний воротар уже шостий (!) сезон грає в ААФУ, здобувши дуже досить серйозний досвід. У чемпіонаті та Кубку України серед аматорів награв уже 64 матчі. Проте цей сезон стоїть окремо в біографії Комаренка. Просто факти: він пропускав лише в трьох із десяти поєдинків, із шести пропущених м’ячів половину отримав із пенальті (з гри пропускав лише тричі). Сім ігор завершив без пропущених м’ячів взагалі. Звісно, треба сказати, що в 2024 році досвідчені Ченбай і Тверезенко суттєво підсилили захист Атлету, проте й Максим прогресує та розвивається.

2. Єгор Попович • Дністер (Заліщики)

ЧУ: 10 матчів ‒ 6 пропущених м’ячі, 5 «сухих» матчів

Попович має багатющу професіональну кар’єру: в свої 32 роки, крім рідної Сталі (Кам`янське), встиг пройти школу ФК Дніпро та Металурга (Запоріжжя), викликався в юнацьку збірну України, пограв за Геліос (Харків), Нива (Тернопіль), ФК Полтава, ПФК Львів, Інгулець (Петрове), МФК Миколаїв, ФК Калуш, Епіцентр (Кам’янець-Подільський), Таврію (Сімферополь), Ниву (Вінниця) та за кордоном. Дністер в особі Єгора отримав досить якісного воротаря. Він не пропускав м’ячів у половині проведених ігор і лише раз пропустив більше одного м’яча за гру – два в Миколаєві Львівської області. З роками в грі Поповича додалося розважливості, а гарна школа та досвід роботи з топовими тренерами й голкіперами роблять його одним із найдосвідченіших за амплуа в чемпіонаті.

3. Михайло Грицаль • ФСК Корміл (Яворів)

КУ: 6 матчів ‒ 1 пропущений м’яч, 5 «сухих» матчів

Грицаль пройшов гарну школу львівського футболу та пограв у змаганнях ААФУ в складі таких клубів, як Рочин (Соснівка), ФК Малинськ, Епіцентр (Кам’янець-Подільський), ФК Куликів. Повернення в Корміл виявилося успішним як для самого воротаря, так і для клубу. За шість матчів Кубка України серед аматорів він пропустив лише один м’яч і допоміг своїй команді пройти в півфінал. Вражаючий результат, особливо якщо врахувати, що 28-річний воротар не стояв без роботи й багато виручав.

Праві захисники

1. Юрій Соколовський • Агрон (Великі Гаї)

ЧУ: 8 матчів ‒ 5 асистів

Свого часу Соколовський був одним із найперспективніших гравців ФК Тернопіль – муніципального клубу, який пройшов студентські та аматорські змагання й дістався навіть Першої ліги ПФЛ України. Проте після зникнення клубу він і інші талановиті молоді гравці змушені були починати все спочатку в аматорському футболі рідної області. Від 2020 року Юрій грає за Агрон і демонструє свій найкращий футбол у кар’єрі. У 2024 році Соколовський значно додав у підіграші, наразі лідируючи в списку найкращих асистентів чемпіонату України з футболу серед аматорів (причому, в обох лігах).

2. Максим Куба • ФК Лісне

ЧУ: 10 матчів ‒ 1 гол, 2 асисти; КУ: 3 матчі ‒ 1 асист; КУ: 1 матч ‒ 1 асист

Футбольна біографія 33-річного Куби розвернулася в цікавому напрямку. Колись цей здібний фланговий футболіст пограв за вінницьку Ниву та білоцерківський Арсенал-Київщину, пробував сили за кордоном – у Молдові, Латвії та Вірменії. Багато років Максим грав за потужні аматорські клуби Київщини та Житомирщини, з одним з них виріс до максимальних завдань. Куба в складі мирівської Дружби виграв усе можливе в області, став чемпіоном і володарем Кубка України серед аматорів, а також переможцем Другої ліги ПФЛ України. Так як клуб не зміг продовжити виступи й підвищитися в класі за спортивним принципом, його капітан опинився на роздоріжжі. Прийняв рішення пройти цей шлях знову із ФК Лісне. Наразі робить багато, щоб нова команда була такою ж успішною.

3. Сергій Яцута • Маяк (Сарни)

КУ: 6 матчів ‒ 1 гол, 1 асист

Якийсь час Яцута провів у юнацькій команді Вереса, проте, зважаючи на те, що “двієчки” своєї в рівненського клубу немає, талановитий гравець призупинив свою професіональну кар’єру. Проте повернувся в місце, де гарно проявив себе ще до повномасштабного вторгнення. За Маяк він грав ще від 2021 року й зараз загалом чотири сезони 21-річний правий край оборони проводить у Сарнах. На Кубок України Маяк виходить не вперше, проте саме в поточному сезоні зчинив фурор, вибивши такі сильні команди, як ФК Тростянець (Волинська область), ФК Лісне та ФК Вільхівці (Івано-Франківська область). Чудово проявили себе молоді Шевченко, Рудика, Гвоздь і досвідчені Кір’ях, Ніколайчук і брати Тимошицькі – проте їхні показники виглядають скромно порівняно з лідерами лігових команд, які мали набагато більше матчів, щоб себе проявити. А от Яцута дуже сподобався і особливо запам’ятався в сенсаційному матчі проти Лісного (4:1), коли записав на свій актив гол і асист. У захисті з Зайцем, С.Тимошицьким, Веретюком і Прокопчуком вони посприяли успішному просуванню клубу до півфіналу.

Центральні захисники

1. Валентин Пасічник • Дністер (Заліщики)

ЧУ: 10 матчів ‒ 3 голи

Три команди в чемпіонаті пропустили всього по шість м’ячів. І якщо від когось із старожилів це було очікувано, то результат Дністра – як в цілому, так і в обороні – став відкриттям і великим враженням. Точно так скажемо й про 21-річного захисника Пасічника. Він пройшов академію Динамо та ПФК Тернопіль, встиг пограти в Польщі та в фарм-клубі першолігового Прикрапаття. Змінив відразу кілька непоганих аматорських клубів і регулярно з’являвся в новинах як потенційний новачок того чи іншого клубу ПФЛ. А натомість влітку перейшов із ФК Великий Глибочок у Дністер і раптово виграв конкуренцію при таких досвідчених оборонцях, як Сороцький, Стрільчук і Геник. Валентин склав дует із Тракалом і добре відіграв в обороні. А ще здорово підключався до чужих воріт. Саме Пасічник після кутового та скидки Процика відкрив лік голам заліщан в чемпіонаті ААФУ, а загалом забив тричі, немало допоміг команді й попереду.

2. Роман Андрієшин • Агрон (Великі Гаї)

ЧУ: 9 матчів ‒ 2 голи

28-річний Андрієшин повернувся в Агрон із Лівого Берега, який щойно здобув бронзові медалі Першої ліги ПФЛ України та здобув через “турнір чотирьох” путівку в УПЛ. Проте сам Роман не підвищився в класі, а після 1,5-річної перерви повернувся в Агрон, за який грав у 2018-2022 роках і був досить успішним як в обласному, так і в усеукраїнському футболі. Досвідчений гравець відразу підсилив оборону команди Богородіченка. Маючи досвід виступів за Ниву (Тернопіль) і Лівий Берег (Київ), Андрієшин переконливо грав у різних конфігураціях оборони – із Щербатюком або ж Коваликом. Забив два м’ячі – в тому числі вражаючий гол дальнім ударом у Романові.

3. Володимир Біжко • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 10 матчів ‒ 1 гол; КУ: 4 матчі

35-річний Біжко всю свою кар’єру провів у рідній області: пограв за Кристал (Херсон), Таврію (Нова Каховка), Авангард (Каховка), Чорнянку-Агроспорт (Чорнянка), Таврію (Сімферополь), Енергію (Нова Каховка). Після повномасштабного вторгнення гравець із 116 матчами й 13 голами на професіональному рівні на деяких час опинився поза грою. У футбол Володимир повернувся тріумфально, поповнивши Агротех і вигравши з тишківчанами всі турніри, в яких вони грали. Зараз чинний чемпіон України захищає свій титул і бореться ще за Кубок України. Біжко – його основний оборонець.

Центральні захисники

1. Сергій Ченбай • Атлет (Київ)

ЧУ: 9 матчів ‒ 2 асисти; КУ: 2 матчі

Цілком вірогідно, що в свої 32 роки Ченбай ще пограв би на професіональному рівні – ну, якби після здобуття золотих медалей Першої ліги тренерський штаб Інгульця не перейшов у Карпати (це призвело до змін у складі, внаслідок яких відомий вихованець ДЮСШ Атлет залишився без команди). А так у Сергія – чудова кар’єра. Ще будучи півзахисником, він подавав надії в дублі Ворскли, потім пограв за такі клуби, як Кремінь (Кременчук), Гірник-Спорт (Горішні Плавні), Металіст 1925 (Харків), Інгулець (Петрове). За 13 сезонів серед професіоналів провів 277 матчів (16 голів), зокрема – 27 ігор в УПЛ. У пізні роки грав лівого захисника, проте в Атлеті лише один матч провів на цій позиції – в усіх інших складав із Тверезенком непоганий дует у центрі, який і допоміг киянам видати найкраще півріччя за всю історію виступу в ААФУ (зокрема й стосовно пропущених м’ячів).

2. Едуард Богомаз • Олімпія (Савинці)

ЧУ: 10 матчів, 2 асисти; КУ: 2 матчі

34-річний Богомаз – капітан і легенда Олімпії. Грає за савинчан з 2015 року, здобувши Кубок України та дві бронзові медалі чемпіонату ААФУ. Едуард встиг побувати в професіоналах, спробував сили в ФК Полтава, Сталі (Кам`янське) та ФК Карлівка Карлівка (Карлівка). Раніше грав за кілька інших аматорських колективів Полтавщини, включаючи культове Нове Життя (Андріївка) часів Мелащенка, братів Ротанів і інших зірок. Наразі ветеран залишається провідним гравцем оборони Олімпії та допомагає команді боротися за вихід у плей-офф (у кубку вона вилетіла від лозівського Авангарду).

3. Андрій Нелін • Нафтовик (Охтирка)

ЧУ: 10 матчів ‒ 2 голи

33-річний Нелін викликався колись в юнацьку збірну України, пройшов академію Динамо, подавав надії в молодіжках Арсеналу, Маріуполя, Дніпра. Мав непогану професіональну кар’єру – на позиціях захисника та півзахисника пограв за такі команди, як Авангард (Краматорськ), Перлина (Ялта), Гірник-Спорт (Горішні Плавні). 7 сезонів із перервами присвятив Вікторії (Миколаївка/Суми), з якою вигравав чемпіонат України серед аматорів. Допоміг клубу освоїтися в Другій і Першій лігах ПФЛ України, після чого пограв за Колос (Северинівка) та Велетень (Глухів). Цього літа поповнив Нафтовик. Разом із Сосєдком, Лапіним, Кисілем зробив дуже багато для становлення оновленої команди, яка відсутність глибини складу компенсувала високим рівнем своїх лідерів. Окремо відзначимо штрафні від Андрія – дуже мало хто в чемпіонаті України зараз так їх б’є.

Ліві захисники

1. Тарас Червонецький • Дністер (Заліщики)

ЧУ: 10 матчів ‒ 4 голи, 4 асисти

Колись Червонецький вважався дуже перспективним: разом із Малиновським і Караваєвим грав за ФК Севастополь-2, а з юними дніпрянами Сватком, Баланюком, Третьяковим, Мігуновим, Шаховим, Вакулком, Кочергіним грав за дубль Дніпра. В складі ФК Тернопіль дебютував у змаганнях ПФЛ, а потім пограв у Другій лізі за Епіцентр. Втім, найбільш тривалий період своїх виступів Тарас посвятив командам рідної області – Нива (Теребовля), Кристал (Чортків) і Агрон ОТГ (Великі Гаї). Цього року зважився на різкий поворот і після більш як п’яти сезонів у попередній команді перейшов у склад її нового амбітного конкурента – Дністра. В команді під керівництвом Шелаєва Червонецький не обмежується роллю лівого захисника: виконує всі стандарти під ліву ногу, веде розпасовку та є найбільш ефективним атакувальним гравцем.

2. Андрій Скакун • Агрон (Великі Гаї)

ЧУ: 8 матчів ‒ 2 асисти

Скакун свого часу виграв золоту медаль чемпіонату України з футболу серед аматорів у складі Агробізнеса (Волочиськ). За цю команду, а також за Ниву (Тернопіль), за неповних 5 сезонів зіграв 109 матчів у Першій і Другій лігах, також Кубку України, відзначився 15 голами. З часом опустився нижче на фланзі. 30-річний оборонець виступає за Агрон від 2022 року, в змаганнях ААФУ зігравши 42 матчі та віддавши 9 результативних передач. Частково компенсував втрату Червонецького, створив гармонійний дует із Гром’яком. Може значно додати за рахунок завершення, тому що удар в Андрія непоганий, в тому числі міг би виконувати стандарти напряму.

3. Василь Лойко • Фенікс (Підмонастир)

ЧУ: 10 матчів ‒ 1 гол, 1 асист

Лойко – аж ніяк не новачок у змаганнях ААФУ. Грав у цих змаганнях у складі ФК Малинськ, Вікторії (Миколаївка), Ниви (Теребовля) та Вотрансу (Луцьк). До речі, Вікторія в тому сезоні, в якому Василь за неї пограв, у підсумку стала чемпіоном України серед аматорів. Нового поштовху кар’єрі Лойка надала співпраця з Фещуком: він пограв у нього в складі команди Січ (Добряни) в низинах футболу Львівщини, звідки отримав запрошення відразу в Першу лігу ПФЛ України (правда, за Агробізнес пограв зовсім недовго). Коли ж повернувся в аматори, перейшов до Фещука в Фенікс. Є виконавцем стандартів, фланговим універсалом, сам може добряче пробити. Може значно додати в ефективності, тим більше, в команді якісні фланги та цікава атака.

Центральні півзахисники

1. Микола Коляда • Колос (Полонне)

ЧУ: 10 матчів ‒ 2 голи, 2 асисти

Колись Коляда вважався досить перспективним півзахисником атакувального плану: пройшов Верес, Інгулець, пробував сили за кордоном – у словацькому ФК Лученець. Проте вийшло так, що вже 10 років технічний і креативний футболіст грає на аматорському рівні. Заслужив культовий статус у провідних клубах рідної Рівненської області – ОДЕКу (Оржів) і ФК Малинськ. Після розпаду грандів обласного футболу перейшов у сусідню область і від 2022 року грає за Колос. Зібрав повний комплект нагород Хмельниччини, а на всеукраїнському рівні допоміг полончанам швидко завоювати реноме непоступливого, міцного учасника ААФУ. За 2,5 роки відіграв у чемпіонаті України серед аматорів провів 44 матчі за Колос і відзначився 19 результативними діями (8 голів і 11 асистів), причому, розширив діапазон своїх дій – у нинішньому сезоні часто виходив найбільш нижнім, балансуючим центрхавом, організовував гру всієї середньої лінії.

2. Данило Панов • Стандарт (Нові Санжари)

ЧУ: 10 матчів ‒ 3 голи, 1 асист; КУ: 4 матчі ‒ 1 гол

21-річний півзахисник – справжній лідер своєї команди, дебютанта чемпіонату України серед аматорів. Він пройшов фундаментальну школу в академії ФК Дніпро, подавав надії в юнацьких командах Інгульця та Кривбасу (причому, в криворіжців у U-19 був капітаном). Навесні приєднався до Стандарту й швидко заслужив авторитет всюдисущого, різностороннього центрхава. Панов виконує певні обсяги робіт у середині поля та серйозно підтримує атаку за рахунок проникаючих передач, підключень, зміщень. Оформив у чемпіонаті та Кубку України загалом п’ять результативних дій, серед яких – дуже красиві, вивірені прицільні удари під голи.

3. Ігор Кохман • Агрон (Великі Гаї)

ЧУ: 9 матчів ‒ 3 голи

Кохман – гравець уже з досвідом. Пройшов такі відомі академії, як ДЮСШ ФА Тернопіль, Скала (Моршин) та ВІК-Волинь (Володимир). 5,5 сезонів грав у складі тернопільської Ниви, з якою лідирував у Групі А Другої ліги ПФЛ України на момент зупинки змагань через коронавірусну пандемію. Загалом 63 матчі (3 голи) зіграв серед професіоналів. Ще в 2017 році вперше пограв за Агрон, а через чотири роки повернувся в клуб і відтоді є справжнім лідером півзахисту великогаївців. У 42 матчах за цю команду в ААФУ забив п’ять м’ячів і видав дві гольові передачі. Особливо сильно проводить поточний сезон: забив три дуже важливих м’ячі, виконує великі обсяги робіт у центрі поля та допомагає команді з балансом середньої лінії.

Праві півзахисники

1. Вадим Янчак • Фенікс (Підмонастир)

ЧУ: 9 матчів ‒ 4 голи, 4 асисти

25-річний півзахисник має вже досить значний всеукраїнський стаж. Багато років займався в академії ПФК Львів та пограв за юнацький склад ФК Олександрія. Ще в 2021 році, до повномасштабного вторгнення, опинився в Феніксі й грає тут з невеличкою перервою на виступи в Польщі. Янчак може зіграти як вище на фланзі, так і нижче. Відпрацьовує на всій протяжності правої бровки, постачає напад хорошими подачами та прострілами. В цьому сезоні додав як у підіграші, так і в результативності. У Вадима з’явилися нові цікаві одноклубники – нападник Кляцький, фулбек Лойко, опорник Ткачук, що підвищило його ефективність у тому числі.

2. Андрій Боднарук • ФК Вільхівці

КУ: 5 матчів ‒ 5 голів, 1 асист

Хоча недавній чемпіон і регулярний претендент на медалі чемпіонату Івано-Франківщини програв у Кубку України сарненському Маяку, ФК Вільхівці залишили яскравий слід в Кубку України серед аматорів. Вони послідовно вибили з турніру Севлюш (Закарпатська область) і ФК П’ятничани (Львівська область), лише в один м’яч у драматичній боротьбі поступилися Маяку (Рівненська область). При цьому прикарпатський клуб подарував турніру двох лідерів бомбардирських перегонів, адже Боднарук і його одноклубник Ростислав Нападюк оформили по шість результативних дій у розіграші, п’ять із яких – безпосередньо голи. Влучні удари Андрія стали вирішальними в боротьбі з Севлюшом Пуканича та допомогли подолати два раунди аж до 1/4 фіналу.

3. Роман Голодрига • Дністер (Заліщики)

ЧУ: 9 матчів ‒ 3 голи, 1 асист

Голодрига чимало пограв у рідній області, починаючи від занять у Чортків-Педліцеї (Чортків) та ДЮСШ Футбольної Академії (Тернопіль) – і до низки дорослих команд: Агронива (Заводське), ФК Тернопіль-ТНПУ та чимало футзальних команд. Від 2019 року з перервами виступає за Дністер. Причетний до всіх успіхів команди в останні роки. Яскраво проявив себе в минулому розіграші Кубка України серед аматорів, а тепер допоміг команді з яскравим стартом у чемпіонаті ААФУ. На пару з Ландяком завдав чимало проблем захисникам суперників. В особистих показниках міг бути ефективнішим, але все одно заслужив на відзнаку. За стилем – «локальний Ярмоленко»: сміливий в обіграші, має гарний обвідний удар, може значно більше, якщо уникатиме таких ситуацій, як із вилученням у дербі проти Агрону.

Атакувальні півзахисники

1. Ігор Загальський • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 10 матчів ‒ 4 голи, 4 асисти; КУ: 4 матчі ‒ 3 асисти

Загальський – вихованець Олімпіка, як і Коноплянка та Березовський. У юному віці потрапив у ФК Дніпро, потім яскраво заявив про себе в складі Зірки, з якою став переможцем Першої ліги та пробився в УПЛ. Досить успішно грав за СК Дніпро-1, з яким повторив це досягнення. Досить успішно виступав також за Інгулець (Петрове), Оболонь (Київ) і Металург (Запоріжжя). Наприкінці 2022-го приєднався до Агротеху та відіграв визначальну роль в здобутті клубом звання чемпіона Кіровоградщини та України серед аматорів. У змаганнях ААФУ за тишківчан у 34 матчах оформив 34 результативних дії (16 голів і 18 асистів за ці півтора роки в чемпіонаті та Кубку України для любительських колективів). Залишається важливим гравцем середньої лінії Агротеху, причому, на одному рівні як у завершенні, так і конструкції.

2. Павло Пастухов • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 8 матчів ‒ 7 голів, 2 асисти; КУ: 4 матчі ‒ 2 голи, 1 асист

25-річний Пастухов займався в ДВУФК (Дніпро), а також юнацькій команді ФК Олександрія. Пограв за клуби ПФЛ – ФК Тростянець (Друга ліга) та СК Полтава (Перша ліга). Його кар’єру перевернув перехід в Агротех. Тишківська команда якраз набрала ходу на обласному рівні та дебютувала на всеукраїнському – Павло зробив вагомий внесок у здобуття золотих медалей минулого чемпіонату ААФУ, а в поточному сезоні вийшов у справжні лідери. На старті чемпіонату своїми голами приніс низку важких перемог чинному чемпіону, допоміг команді здобути й перше місце в Групі 2 на час зимової перерви.

3. Микола Бойко • СФК Сокіл (Михайлівка-Рубежівка)

ЧУ: 9 матчів ‒ 6 голів, 1 асист; КУ: 2 матчі

27-річний півзахисник має багату кар’єру: займався в столичних Арсеналі та Локомотиві, пограв за низку команд у Київській і Чернівецькій областях, зокрема – за Любомир (Ставище) та Денгофф (Денихівка). Повернувшись у Сокіл, непогано влився в гру команди й допоміг їй вдало стартувати в новому сезоні. Сім результативних дій Бойка принесли команді Бірюка та Самченка 10 очок із 13-ти загалом зароблених, а сам Микола встиг оформити перший і єдиний на сьогодні в сезоні 2024/25 ААФУ покер (за 62 хвилини виїзного матчу з Феніксом, 5:2 в підсумку).

Ліві півзахисники

1. Тарас Гром’як • Агрон (Великі Гаї)

ЧУ: 9 матчів ‒ 5 голів

Колись у складі ФК Тернопіль Гром’як вважався одним із найперспективніших гравців: досить багато пограв і встиг забити кілька м’ячів. Після того пограв за кордоном (у канадському Ukraine United) та в цілій низці обласних колективів Тернопільщини. Перехід із теребовлянської Ниви в Агрон у 2020 році змінив кар’єру Тараса. В хорошому ігровому оточенні лівий вінгер значно додав у результативності й став найкращим бомбардиром чемпіонату України серед аматорів минулого сезону. В нинішньому чемпіонаті вже забив п’ять м’ячів і в зв’язці зі Скакуном перегравав більшість суперників великогаївців на своєму фланзі.

2. Назар Пресич • Атлет (Київ)

ЧУ: 10 матчів ‒ 4 голи, 2 асисти; КУ: 4 матчі ‒ 1 асист

Пресич займався в ДЮСШ ГАРТ (Біла Церква), а також пограв за юнацькі команди Арсеналу-Київ та Олімпіка (Донецьк). Ще до повномасштабного вторгнення дебютував у змаганнях ААФУ в складі Олімпійський коледж імені Івана Піддубного (Київ). В Атлеті – від 2022 року, і за цей час у 35 матчах він оформив 14 результативних дій (8 голів і 6 асисти). В цьому сезоні 21-річний вінгер допоміг своїй команді сенсаційно вийти в лідери – хто б подумав, що в такій сильній групі столичний Атлет практично тим же молодим складом буде за сантиметри від чинного чемпіона та першого місця.

3. Олексій Чичиков • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 10 матчів ‒ 1 гол, 4 асисти; КУ: 4 матчі ‒ 1 гол

У Чичикова – 326 матчів на професіональному рівні (50 голів і 23 асисти), а також 20 матчів за юнацьку та молодіжну збірні України сумарно (4 голи). Вінгер виграв Кубок України 2009 року в складі Ворскли, мав великий шанс у ФК Дніпро та СК Дніпро-1, непоганий етап кар’єри провів у Зірці (Кропивницький). Від минулого літа виступає за Агротех, ставши причетним до всіх етапних успіхів тишківчан. Окрім повного тріумфу на обласному рівні, допоміг своїй новій команді стати чемпіоном України серед аматорів і зараз впевнено захищати це звання. У 34 матчах за ці півтора роки забив 4 м’ячі та віддав 6 результативних передач, будучи справжнім лідером команди на полі.

Нападники

1. Євгеній Соколан • Агротех (Тишківка)

ЧУ: 10 матчів ‒ 7 голів, 1 асист; КУ: 4 матчі ‒ 2 голи

Взагалі Соколан побував і в статусі професіонала, провівши чотири неповних сезони в Другій лізі в складі клубів Енергія (Нова Каховка) та Таврія (Сімферополь) – у 61 матчах забив 11 м’ячів, не завжди, до речі, граючи центрфорварда. Проте найбільше він відомий за своїми виступами в складі Авангарду (Каховка), Колоса (Асканія-Нова) та Таврії (Новотроїцьке й Сімферополь). Після повномасштабного вторгнення розпочав виступи в Кіровоградській області, вигравши все, що можна, з Агротехом. У поточному сезоні Євгеній не просто забив уже 9 м’ячів в ААФУ, а й відіграв ключову роль у низці матчів. У тому числі в Кубку України проти ФК Рокита, коли форвард не лише забив двічі, а й став у ворота після вилучення основного воротаря та травми запасного. І не пропустив!

2. Андрій Руденко • Олімпія (Савинці)

ЧУ: 9 матчів ‒ 6 голів, 2 асисти; КУ: 2 матчі

28-річний форвард проводить найкращий рік у своїй кар’єрі – він багато забиває за Олімпію в усіх турнірах і в 2024 році в 21 матчі ААФУ забив 14 м’ячів при двох гольових передачах. Раніше Руденко встиг пограти за ФК Миргород, Силу (Дергачі), Енергетик (Слобожанське), ФК Зміїв, Кобру (Харків), ФК Чутове, Крем’янець (Ізюм), ФК Велика Багачка, ФК Комишня. Повернення в Олімпію через вісім років після першої появи показало нам зрілого бомбардира, який компенсував втрату Співака, Куця, Тищенка, Анвулі, Кірпіченка, Кунєва, а також відсутність через травму Солопа. Створив непоганий, контрастний дует із Лободою, от тільки дещо знизив результативність після класного старту (не забивав із середини вересня до зимової перерви).

3. Назар Цюпка • ФК Миколаїв

ЧУ: 10 матчів ‒ 5 голів

Самобутній голеадор наприкінці року має відзначити 35-річчя. Ювілей зустріне в якості одного з легендарних бомбардирів Львівщини – в 301 офіційно зафіксованому матчі аматорського рівня Цюпка набив 145 м’ячів! Пограв за низку клубів, включаючи Рочин (Соснівка), з яким дебютував в ААФУ в 2016 році. За ФК Куликів і ФК Миколаїв раніше успішно пограв у Кубку України серед аматорів, зокрема відіграв ключову роль у минулому сезоні, здобувши трофей. Назар – досить нетиповий форвард, який чудово використовує простір і добре орієнтується в карному майданчику. Він допоміг миколаївцям адаптуватися до календарного циклу чемпіонату ААФУ, хоча, як і команда в цілому, в своєму праймовому вигляді здатен на значно більше.

Нападники

1. Назар Волошин • ФК Лісне

ЧУ: 9 матчів ‒ 8 голів, 2 асисти; КУ: 2 матчі

Важливо не плутати його із вінгером Динамо та молодіжної збірної. Цей Волошин – вихованець борзнянського футболу, який юним пробував сили в юнацькому складі ФК Олександрія та вже пограв у складі ФК Кудрівка в Другій лізі. Після того, як цей клуб залишив суто першолігову команду, Назар опинився в ФК Лісне. Це – напрочуд вдале рішення як для самого гравця, так і для його клубу. В сезоні 2024/25 він забив уже 20 м’ячів у всеукраїнських і обласних турнірах, захопив лідерство в бомбардирських перегонах чемпіонату ААФУ та проявив себе різностороннім, однаково обдарованим у різних фазах гри фінішером. Раніше Волошин не без успіху грав за Авангард (Корюківка), Агродім (Бахмач) і ФК Кудрівка, проте саме зараз 24-річний нападник вийшов на стабільну результативність топового форварда.

2. Олександр Бондаренко • VIVAD (Романів)

ЧУ: 8 матчів ‒ 6 голів, 1 асист

У чемпіонаті України серед аматорів чимало відомих імен, Бондаренко – серед них. 35-річний голеадор на професіональному рівні забив 74 м’ячі в Україні та Угорщині, колись подавав надії в столичній Оболоні, зате став справжньою легендою ковалівського Колоса. Також на професіональному рівні пограв за вінницьку Ниву, угорський Чаквар, луцьку Волинь. В ААФУ грав за той же Колос і Штурм (Іванків). У якийсь момент опинився в змаганнях Житомирщини, проте вже за кілька місяців змінив Уборть (Ємільчине) на VIVAD (Романів). Це дуже вдале підсилення для клубу – навіть при численних кадрових втратах і ослабленні групи атаки, Олександр назабивав достатньо м’ячів, щоб іти в когорті найкращих бомбардирів і залишати VIVAD у числі претендентів на плей-офф.

3. Ростислав Бабич • Атлет (Київ)

ЧУ: 10 матчів ‒ 5 голів, 2 асисти; КУ: 4 матчі ‒ 1 гол

Ми до останнього вибирали між Бабичем із Атлету та Лободою із Олімпії – в обох по вісім результативних дій, але при цьому Ростислав забив значно більше (6 голів при двох асистах – проти трьох голів при п’яти асистах у Вадима). Тож віддаємо належне 20-річному нападнику, якого тренерський штаб столичного клубу прекрасно перевів із середньої лінії в напад. Бабич не лише багато забивав, а й досить стабільно – весь час по одному голу, загалом результативними діями відзначався аж у шести матчах чемпіонату та кубка. В цьому унікальному сезоні Атлету Ростислав є одним із його найефективніших гравців.