«Після Фінляндії «не відчував» суперників на полі»: новий головний тренер Пенуелу Солоденко – про себе та команду

Артур Валерко

Один із найбільш незвичних учасників чемпіонату України серед аматорів – криворізький Пенуел. По-перше, це християнський клуб – таких лише кілька в вітчизняному футболі. По-друге, він орієнтується, в першу чергу, на місцевих вихованців. По-третє, має незвичну назву, філософію та місію. Минулого року президент ХФК Пенуел (Кривий Ріг) Юлій Морозов розповів в інтерв’ю «УФ» про свій клуб, зокрема, пояснивши, що ж означає слово Пенуел. 

За цей час клуб встиг адаптуватися на всеукраїнському рівні, відправити деяких талантів у вищі ліги та змінити головного тренера. Ми запросили на бесіду із сайтом «Український футбол» нового наставника першої клубної команди ХФК Пенуел Ігоря Солоденка, який розповів:

• Як потрапив на цю посаду та за яких обставин став тренером
• Які завдання матиме в весняній частині сезону
• Що думає про сучасний аматорський футбол України
• Наскільки масштабним бачить проект ХФК Пенуел
• Чи реально сьогодні об’єднати релігію та футбол

«Варіант очолити Пенуел виник із бесіди двох добрих друзів»

– Розкажіть, як виник цей варіант: очолити команду-учасницю чемпіонату України серед аматорів – Пенуел?

– Цей варіант виник із бесіди двох добрих друзів – мене та Андрія Трипольського, який є генеральним директором ХФК Пенуел. Точно не можу сказати, коли це почалось, адже ми час від часу говорили про можливу співпрацю в тому чи іншому вигляді. До конкретики почали переходити орієнтовно в кінці листопаду – на початку грудня. 

– Довго вагалися? Адже це всеукраїнський рівень і при цьому досить молода команда…

– Вагався довго, лише наприкінці минулого року дав згоду. Офіційно мене представив клуб 24 січня 2025 року.

– Щодо вашого тренерського досвіду. Які команди очолювали, які досягнення маєте?

– Почав тренувати одразу по закінченню Інституту фізкультури в 2003 році. Здебільшого, це була першість міста Дніпра з ХФК Альфа та Омега. Виборювали чемпіонство та інші призові місця, здобули Кубок пам’яті Максима Білого. 

Далі нас запросили до Суперліги Дніпропетровської області. Грали там кілька сезонів, попри скромні фінансові умови трималися в середнячках. Паралельно працював в інших клубах – ФК Інтер в 2016-2017 роках, 2020 рік – ФК Тополь (першість області). В 2021 році очолив ФК Легіонер, який грав у чемпіонаті України серед аматорів. 

Фото: ХФК Пенуел

«Період у Фінляндії сприйняв як відпустку»

– А яким футболістом ви були? 

– Футболістом був доволі непоступливим, завжди бився до кінця. Тренери і партнери казали, що я мав лідерські якості, при цьому був дисциплінованим в ігровому плані. 

Мій перший тренер – Валерій Башинський, це ще коли наша команда грала на першість клубу «Шкіряний м’яч». Доволі швидко він передав мене до спортивної школи, де моїм тренером став Віктор Пугач. 

Починав я центральним оборонцем, але з віком пограв на всіх позиціях. Особисто я волів грати в центрі поля, де можна направляти команду та додавати креативу в гру. 

– У 2008 році в вашій кар'єрі був легіонерський період. За яку команду пограли в Фінляндії? 

– У Фінляндії у мене був досвід одного клубу – TUS (пограв за нього в 2008-2009 роках). Якщо чесно, той період я сприйняв як відпустку: втілив дитячу мрію пограти за кордоном. 

– А що для себе винесли з того періоду в фінському футболі?

– Зрозумів, що таке силовий атлетичний футбол, тож по поверненню інколи буквально «не відчував» суперників на футбольному полі.

«Прийде час, і Пенуел напише свою історію»

– Чи багато ви бачили матчів чемпіонату України серед аматорів сезону 2024/25? Ваші враження та перші оцінки рівня?

– Про нинішній стан чемпіонату аматорів знаю небагато. Бачив лічену кількість ігор. Війна взагалі відвернула фокус від футболу, і я останні роки був сконцентрований на волонтерській роботі. Зараз намагаюсь знаходити час, щоб дивитись записи поточного чемпіонату. Тому не вважаю, що сьогодні вже можу давати компетентну оцінку.

– У вашій групі – чинний чемпіон України серед аматорів (Агротех) і низка регіональних чемпіонів. Не турбує, що Пенуел наразі не має своїх власних титулів і трофеїв?

– Ні, не турбує. Прийде час, і Пенуел напише свою історію. Як би це не звучало, але ми всі залишаємо по собі якийсь слід. Бажаю Пенуелу якомога яскравішої історії і буду щасливий, якщо зможу до цього докластися!

– Вам дісталася досить самобутня команда: більшість гравців – місцеві, багато молодих, величезна частка є дебютантами на всеукраїнському рівні або вперше заявили про себе в ААФУ саме в Пенуелі. Ви збираєтеся це змінити чи вам також до вподоби цей вектор селекції та комплектації?

– Мені до вподоби бачення клубу. І бажання Пенуелу дати можливість грати своїм та місцевим вихованцям мені теж імпонує. 

– ХФК Пенуел – саме християнський футбольний клуб. На вашу думку, сучасний спорт може бути поєднаним із релігією? 

– У мене немає сумнівів, що сучасний спорт може бути поєднаним з вірою. Більше того, поєднання спорту та віри сприяє більш гармонійному розвитку особистості та дозволяє розкрити більший потенціал людини. 

– Якщо не секрет, ви також є віруючим?

– Так, я сам – віруючий християнин, тому тут нам з Пенуелом точно по дорозі

– Чи ознайомилися вже з інфраструктурою та офісом Пенуелу? Як оціните умови роботи в клубі?

– Тут дуже відкритий колектив: є відчуття дружньої сім’ї. Всі завзяті, енергійні, піклуються про потреби один одного. Мені прямо радісно приїздити сюди, щоб виконувати свої функції. 

Інфраструктура наразі недостатня для тих задач, які ставить перед собою Пенуел, але вона покращується, навіть попри війну й інші важкі моменти. Очікуємо в найближчі місяці закінчення будівництва поля 60 на 40 зі штучним покриттям, далі планується розширення основного поля. Потім трибуни. Так, крок за кроком, і дійдемо, куди треба.

«Склад Пенуелу практично не змінився, за кількома винятками»

– Пенуел наразі посідає дев'яте місце, проте має непоганий очковий показник – вісім здобутих залікових пунктів. Якими будуть завдання на весняну частину сезону? 

– Основною метою є надати футболістам більше впевненості в своїх діях. Часу мало, але будемо намагатися вкладатися в хлопців максимально. На сьогодні бачу добру атмосферу в середині команди, це гарна запорука для покращення успіхів. Вірю, що зможемо цього досягти. 

– Де ще, окрім ААФУ, змагається клуб і які має показники?

– Доросла команда, куди мене запросили, окрім чемпіонату ААФУ, не бере участі в жодних офіційних змаганнях. Але деякі гравці, з якими я працюю, грали за U-19 у зимовій першості міста Кривий Ріг, і ми зараз визначаємося, як все це організувати найкращим чином на майбутнє.

– Наскільки зміниться склад команди? На які позиції шукаєте підсилення, чи є вже конкретика стосовно нових гравців або тих, хто перейшов в інші клуби?

– Склад практично не змінився, одиниці пішли. Зараз маємо двох потенційних новачків, які тренуються з нами, мені б хотілось ще бачити нового нападника в клубі. Але поки жодної конкретики, ми тільки починаємо – у кінці січня провели лише одне тренування на великому полі, далі – перші спаринги (1 лютого Пенуел зіграв із юнацьким складом Кривбасу, поступившись 1:3, – прим. «УФ»).

– Кожного року з'являються нові вихованці криворізького футболу – хлопці намагаються себе проявити у Кривбасі, в інших професіональних клубах сусідніх областей. Чи веде Пенуел селекцію земляків в інших клубах?

– Питання селекції наразі не моя ключова відповідальність, це парафія генерального та спортивних директорів клубу. В майбутньому будемо дивитися. Якщо говорити про ефективне залучення саме криворіжців, то для цього треба жити в місті. А я ж із Дніпра, і це поки що ускладнює подібні процеси, тому що намагаюся максимально у вільний час бути вдома.

Фото: ХФК Пенуел

«Чи зможемо підсилитися гравцями Дніпра-1? Питання до керівництва…»

– У місті Дніпро зник останній професіональний клуб. Розглядаєте можливість запросити новачків звідти, або ж повернути криворізьких талантів, які, можливо, були в академії чи юнацькому складі Дніпра-1?

– Було б чудово так підсилитися, створити хлопцям здорову конкуренцію, але це питання, радше, до керівництва, як ви зрозуміли. Я бачу, що клуб намагається зробити серйозні кроки, щоб закласти фундамент для довгострокової діяльності, тому будемо дивитися, чи виникнуть у нас можливості паралельно підсилюватися більш досвідченими гравцями. 

– Яким бачите Пенуел в перспективі найближчих років? 

– В умовах війни важко впевнено бачити перспективу. Все може змінитись в одну мить. І я під час своєї волонтерської діяльності зблизька бачив, що робить війна. Безумовно є бажання, надії , сподівання, але від прогнозів поки утримаюсь. 

– Наскільки великий, на вашу саме нинішню оцінку, потенціал поточного складу та клубу в цілому?

– Можу сказати, що ми точно будемо докладати зусилля, щоб старанно працювати та розвиватись. Вже бачу, що об’єктивно потенціал є. Наскільки великий – час покаже. Але те, що Пенуел, перебуваючи у надважких умовах, не припиняв розвиватися, це факт. 

– Давайте про ваше бачення футболу. Який стиль сповідуєте? Які клуби та тренери вам імпонують?

– Не будемо про клуби і персоналії, адже все постійно змінюється, та й, як я вже казав, останнім часом спорт відходив для мене на другий план. Але я впевнений, що футбол має приносити задоволення, щоб гравці через свої успішні дії отримували насолоду від нього. Якщо говорити про стиль – то завжди намагався, щоб мої команди грали в швидкісний комбінаційний і гостроатакуючий футбол.

ХФК Пенуел (Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.)

• Рік заснування: 2005
• Кольори клубу: Синьо-білі
• Стадіон: «Світло», м. Кривий Ріг (вміщує до 500 глядачів)
• Керівництво та тренерський штаб

Президент: Морозов Юлій Олександрович

Генеральний директор: Трипольський Андрій Вікторович

Головний тренер: Солоденко Ігор Іванович

Тренер: Божко Денис Олегович

Тренер воротарів: Переходько Микита Владиславович

Спортивний директор: Давиденко Віталій Дмитрович

Адміністратор: Сабліна Олександра Олегівна

• Досягнення

-

• Статистика виступів клубу в ААФУ: