Новини :: Чемпіонат ААФУ
ФК «Чернігів»: футбольний патріотизм, англійські «побратими» та тигр, готовий до стрибка
У Чернігові футбол розвивається досить стрімко: найвищих досягнень в історії досягнула «Десна», ставши віце-чемпіоном Першої ліги та чвертьфіналістом Кубка України, проведено довгоочікувану реконструкцію головного стадіону міста – арени імені Юрія Гагаріна.
А тим часом набирає обертів інша міська команда – ФК «Чернігів». Причому містяни також прагнуть висот всеукраїнського рівня, готуючи перспективний склад із футболістів-земляків та збудувавши стадіон із повнорозмірним полем зі штучним покриттям, якого так довго очікували в області.
Масштабний ребрендинг, нова назва, інвестиції в інфраструктуру, стажування у Великобританії та великі плани – про все це нам розповів віце-президент ФК «Чернігів» Микола Синиця, один із співзасновників клубу.
– Миколо Юрійовичу, раніше ваш клуб був відомим під назвою YSB, однак навесні минулого року змінив назву. Із чим це пов’язано, яку філософію ви вкладаєте в перейменування?
– Ми змінили назву, щоб підкреслити походження нашого футбольного клубу. Ми – патріоти нашого рідного міста, тому хочемо, щоб на всеукраїнському рівні звучало горде ім’я ФК «Чернігів». Усі гравці нашого клубу – вихованці чернігівського футболу, уродженці нашого краю. Філософія ФК «Чернігів» така, що на проблемну позицію ми краще візьмемо молодого хлопця. Хай він розвивається, прогресує, а потім, дасть Бог, поїде в одну із найсильніших команд і прославить наше місто, як це вдалося Юхиму Школьникову, Олегу Кузнєцову, Андрію Ярмоленку.
– Звідки на гербі чернігівського клубу такий екзотичний звір, як тигр?
– Взагалі, одним із варіантів розглядали геральдичний символ Чернігова – орла. Однак цей птах вже є на гербі «Десни», тож ми вирішили, що неетично буде, якщо відразу дві команди з одного міста будуть його використовувати. Розглядали варіант з риссю – однак вона є на гербі ФК «Гомель» – хоча це й білоруський клуб, але від Чернігова туди 100 км, тож також вирішили, що це буде недоречно. У підсумку, вибрали нейтральний варіант – тигра. Хотіли, щоб у нас на гербі була тварина (чомусь у нас в Україні це рідко трапляється, у той час, як в англійських чи американських традиціях часто використовуються подібні зображення). В Україні немає тигрів, але всім відомі кращі риси характеру цієї тварини: сила, спритність і переможний дух! Важливу роль зіграли й клубні чорно-жовті кольори.
– Цікава обставина: ви з братом Юрієм, президентом клубу, перебуваєте в ньому з 2003 року, головний тренер Вадим Постовий – з 2006 року (як для бурхливого любительського футболу України, це співвідносно із роботою Арсена Венгера в лондонському «Арсеналі»), його асистент Михайло Ярмошенко – з 2009 року. Звідки така відданість клубу?
– Щодо президента та віце-президента клубу, не думаю, що в найближчий час щось зміниться. Ми є ідейними натхненниками та спонсорами клубу. На щастя чи на жаль, але без нас ФК «Чернігів» не може існувати. Стосовно тренерського штабу, то Вадима Володимировича Постового ми вважаємо одним із найкращих тренерів в аматорському футболі України й найкращим у нас в області. Вони з Михайлом Івановичем працюють разом давно, чудово розуміють нашу концепцію. Як найкращі із чернігівських тренерів, вони нас влаштовують і поки що зі своїми завданнями справляються.
– Представники ФК «Чернігів», наскільки мені відомо, здійснили минулого року візит у Великобританію – у футбольний клуб «Юнайтед оф Манчестер», відомий тим, що був створений вболівальниками ніби як у противагу комерційного «Манчестер Юнайтед» та для збереження місцевих футбольних традицій. Чому саме туди їздили? Вбачаєте в цьому клубі рольову модель для власного розвитку?
– Ми з вами згадували у бесіді Арсена Венгера, так от – головний тренер «Юнайтед оф Манчестер» Карл Марджинсон був другим після наставника «Арсеналу» в Англії за тривалістю роботи в одному клубі (12 років проти 21).
Нам дуже імпонує філософія клубу «Юнайтед оф Манчестер», який успішно живе і розвивається у місті по сусідству із грандами. За останні п’ять років ми відвідали біля 100 стадіонів у Європі, Азії та Америці. Бувало, стукали в двері й говорили людям, що ми з України, розвиваємо власний клуб. Люди, здебільшого, не відмовляють і щиро розповідають про свій досвід.
Ми дізналися багато цікавого щодо розвитку інфраструктури, роботи з вболівальниками, моделі побудови сучасного клубу. Підсумки подорожей вже можна побачити у нас в Чернігові. Ми збудували стадіон зі штучним газоном – на жаль, підозрюю, не так багато аматорських клубів (а, тим більше, приватних) сьогодні можуть подібним похвалитись. А також працюємо над впровадженням моделі якщо не прибуткового, то хоча б самоокупного існування футбольного клубу.
– Розкажіть про досвід зведення «Чернігів-Арени». На жаль, північний регіон не так часто може похвалитися спортивними новобудовами, а тим більше, якщо мова йде про приватні стадіони з якісною сучасною синтетикою.
– Ми вперше грали на всеукраїнському рівні в Чемпіонаті ААФУ в 2013 році, і вже тоді нас з великими труднощами допускали до таких турнірів. Великою бідою була інфраструктура – у Чернігові не було жодного газону зі штучним покриттям, а на той час навіть центральний стадіон імені Юрія Гагаріна ще не приводився у порядок. Та й «зайти» туди ніхто не міг, стадіон використовувала «Десна».
Тож ми зіткнулися з проблемою, що у нас у місті більше не було жодного стадіону, який був би придатним для проведення матчів аматорського чемпіонату України. Ми остаточно зрозуміли, що треба рухатися у бік розвитку інфраструктури (адже мрія про свій власний стадіон з’явилася ще у 2004-2005 роках). Років п’ять тягнулася історія з дозвільними документами, проектом, у деяких питаннях не було розуміння з боку міських властей та депутатів. Це був досить складний процес, але ми все ж отримали дозвіл на проведення будівництва.
Від того моменту як перший екскаватор заїхав на територію майбутнього стадіону, всього за 11 місяців ми зуміли побудувати футбольне поле, роздягальні, душові, суддівські кімнати – тобто, мінімально необхідну інфраструктуру, щоб проводити будь-які змагання любительського рівня (дорослі чи дитячі), а також навіть Другу лігу.
Нині, напевно, ми маємо право трішки пишатися – ми зробили для рідного краю єдине в області повнорозмірне штучне поле. Вперше за тридцять з лишком років було зроблено хоча б щось для розбудови футбольної інфраструктури Чернігова. Причому, ми відразу побачили, що це була дуже потрібна справа: наш стадіон працює за дуже щільним графіком до пізнього вечора. Тут грають діти, ветерани, дорослі команди, проводяться зимові першості, буде проведений передсезонний турнір, всеукраїнські змагання. Завдяки синтетичному покриттю від ліцензованого ФІФА виробника, яке ми спеціально завезли з Нідерландів, стадіон може приймати матчі цілий рік, а наявність освітлення дозволяє грати й у темну пору доби.
Щодо майбутнього, то у нас великі плани на розвиток нашого спорткомплексу. Хотіли б в ідеалі звести закільцьований стадіон з чотирма трибунами десь на 5 тисяч місць та трав’яним полем – щось на кшталт, скажімо, голландських стадіончиків. У нашому проекті враховані всі норми УЄФА – він міг би приймати змагання аж до групового турніру Ліги чемпіонів. Так вийшло в Україні, що є команди-переселенці, у яких нині нема домашньої арени. Хотілося б, щоб війна якомога швидше закінчилася і настав мир, але поки багато команд катаються по Україні, вони могли б вибрати Чернігів для бази й проводити свої матчі у нас – від турнірів U-19 аж до єврокубків.
Коли саме досягнемо максимального, довершеного вигляду спорткомплексу – поки що не можу сказати, це залежить від економічної ситуації в країні та можливості інвестувати у проект. Але те, що такі плани є, що під них уже розроблений проект і є розуміння, як саме і яким коштом це робити – це точно. І ми знаємо, що такий спорткомплекс буде затребуваним. Це – вимога часу.
– Знаю, що ваш клуб багато років проводив власний турнір – YSB-Cup. Цьогоріч, уже маючи власну інфраструктуру, маєте намір продовжити гарну традицію?
– Звичайно. Можливо, ми запросимо команди й із інших регіонів, адже є можливість проводити матчі на штучному полі без прив’язки до погодних умов. Це раніше ми вимушені були читати прогнози, готуватися до снігопадів, шукати поля по селах і чекати весни. Нині ми – самі собі господарі, тож обов’язково проведемо свій турнір під час зимового антракту й будемо його розвивати.
– Наскільки радикально змінить свій склад ФК «Чернігів»?
– Великих змін не буде. Прийшли, в основному, місцеві хлопці – вихованці спортшкіл «Юність» та «Десна», із випускних класів, будемо потихеньку підпускати їх до основного складу. Поїхали з різних причин від нас двоє воротарів (Захар Гляцевич зосередився на роботі, а Богдан Демиденко поїхав у Польщу), але знайшли на їхнє місце молодого гравця, який приєднався до Артема Лутченка й закрив цю позицію. Усі польові гравці на місці.
– Якою планується співпраця з ФК «Десна» – це буде ситуативний обмін гравцями, чи, можливо, станете їхнім фарм-клубом?
– Фарм-клубом ставати не будемо, але обмін гравцями теоретично можливий. Однак на даний момент надто велика різниця в рівні між нашими клубами. У «Десни» дуже висококласні гравці, вони підписують все нових і нових, готуючись, наскільки розумію, до Прем’єр-ліги. Зрозуміло, для нас це поки що недосяжний рівень.
Однак якщо говорити про співпрацю, то якщо «Десна» вийде до УПЛ, у неї з’являться молодіжний та юнацький склади. У нас є попередня домовленість про проведення матчів та тренувань команд U-21 та U-19 на «Чернігів-Арені».
– А які найвідоміші гравці грали за ФК «Чернігів» за майже 15 років існування клубу?
– У нас виступало чимало відомих гравців, щоправда, вже у поважному віці. Серед тих, ким особливо гордимося – Юрій Миколайович Надточій (змс із «Десни», який ставав чемпіоном світу з футзалу). Із більш молодих грав за нас В’ячеслав Койдан – центральний півзахисник, який пройшов школу «Динамо», грав за «УкрАгроКом», ФК «Олександрія», ПФК «Суми», а нині виступає у Швеції і є одним із найкращих бомбардирів у тамтешніх нижчих лігах. Він про нас не забуває, був у гостях і навіть брав участь у складі нашої команди в зимовому турнірі Чернігова для підтримання форми. Також це форвард Артем Грищенко – грав за молодіжний склад «Карпат» і «Десну», нині – в ПФК «Суми».
– Що мене здивувало в Чемпіонаті ААФУ: чимало клубів подали заявки на Другу лігу, серед них – і аутсайдери турніру. А ФК «Чернігів»?
– На даний момент заявки не подавали, але в той бік дивимося. Будемо йти туди поступово. Виходити, щоб усім програвати, сенсу не бачимо – і гравців це морально пригнітить, і вболівальників. Але потихеньку збираємо інформацію, вчимося, порівнюємо наші сили. Колись спробуємо свої сили й там.
– ФК «Чернігів» нині має міцне підґрунтя? Це приватні кошти, чи, як це нині поширено, розраховуєте на державну підтримку?
– Головний інвестор – компанія COLLAR, яка є одним із найкрупніших в Україні виробником товарів для тварин. Це єдиний на сьогодні інвестор клубу.
– Які завдання вашого клубу в Чемпіонаті ААФУ? Це буде конкретне турнірне завдання під якесь місце чи вас поки цікавить суто ігровий компонент, як для адаптації?
– І те, і те цікавить. У першому колі місцями ми демонстрували дуже гідну гру, але результат не приходив. Тепер же хотілося б, щоб у нас була не лише гра, яка потішить керівництво, тренерів, гравців та вболівальників, а й результат – гідний наслідок ігрового прогресу.
– Для вас нинішній склад – особливий, чи, якщо будете готовими до прогресу, то без особливих сентиментів заміните гравців на більш кваліфікованих?
– Все дуже просто: нам дорогі наші традиції та філософія. Готових футболістів із інших регіонів запрошувати не будемо, а готових футболістів на Чернігівщині під завдання поки нема. Є вони у «Десні», є кілька в «Авангарді» – але ми товаришуємо й «красти» гравців у них не будемо.
Тому ми вже наповнили склад місцевими гравцями, постійно додаємо до них перспективну чернігівську молодь, а далі – справа за тренерами. У нас йде навчально-тренувальний процес, ми заявилися у такий хороший турнір, як Аматорський чемпіонат України. Послідовна серйозна робота дозволить прогресувати нашим гравцям, тож, як розвивається наша клубна інфраструктура, так і розвиватиметься склад. А куди вже ми доростемо – це буде залежати якраз від нашої спільної праці.
Артур Валерко.
Для довідки:
ФК Чернігів (Чернігів)
Рік заснування: 2003
Президент: Синиця Юрій Юрійович
Віце-президент: Синиця Микола Юрійович
Адміністратор ФК: Дудчик Анатолій Володимирович
Головний тренер: Постовий Вадим Володимирович
Тренер: Ярмошенко Михайло Іванович
ФК Чернігів в інтернеті:
