Історія Кубка регіонів УЄФА

Кубок регіонів УЄФА (англ. UEFA Regions' Cup) – футбольний турнір для аматорських клубів Європи, що проводиться під егідою УЄФА. Кожна національна асоціація, що входить до УЄФА може відрядити по одній команді. Метою змагань є визнання майстерності гравців-аматорів, що не грають на професійному рівні.

Як правило, за винятком карликових держав, учасниками євротурніру стають переможці домашніх регіональних турнірів, що і дало таку назву кубку. Карликовим футбольним асоціаціям дозволено заявляти аматорські збірні своїх країн.

Попередній раунд складається з двох груп по чотири команди у кожній, переможець кожної і найкраща з двох друга команда, виходять до наступного кваліфікаційного раунду. В проміжному раунді команди ділять на вісім груп по чотири у кожній, переможці кожної групи виходять до фінальної частини турніру. У фінальній частині вісім команд ділять на дві групи. Команди грають один раз з іншою, переможці груп виходять до фіналу. У фіналі два переможці груп змагаються за трофей.

Вибір господаря проведення ігор суттєво відрізняє Кубок регіонів від інших міжнародних клубних турнірів. Оскільки у попередньому і проміжному раундах команди грають між собою лише один раз, кожна група грає свої матчі в одному конкретному регіоні. Ще одна відмінність – це вибір місця проведення фінальної частини турніру. Більшість футбольних турнірів обирають господаря фінальної частини заздалегідь, до початку кваліфікації, а у Кубку регіонів господар обирається з восьми команд, що кваліфікувалися до фінального раунду, тобто після кваліфікаційних раундів.

Кубок регіонів УЄФА вручається переможцю на вічне зберігання. Як і трофей Ліги Європи, посудина Кубку регіонів не є герметичною і в нього неможливо налити будь-яку рідину, тому гравці команди-переможниці в цьому євротурнірі позбавлені можливості традиційного розпивання шампанського з завойованого трофею.

Попередником турніру є Кубок аматорів, що проводився 1966 по 1978 рік. Вперше ідею про організацію турніру європейського масштабу серед непрофесіоналів була висловлена Комітетом УЄФА з аматорського футболу в 1965 році. Виконавчий комітет УЄФА ініціативу схвалив, запустивши в тому ж році аматорський Кубок УЄФА. Однак через труднощі з визначенням статусу "любитель", у турнірі змогли брати участь тільки 12 з 33 національних асоціацій УЄФА.

Згідно з регламентом, у турнірі могли брати участь тільки представники тих країн, в яких офіційно існували професійні ліги. Таким чином, команди Східного блоку, в якому поняття професійного спортсмена з'явилося пізніше, і представники Скандинавії, де вищий дивізіон вважався аматорським, були позбавлені можливості перевірити свої сили на європейській арені.

У підсумку, 12 команд були розділені на 4 групи по 3 команди. Змагання проводилися за коловою системою, при цьому команди з однієї групи зіграли один з одним по 2 рази – вдома і на виїзді. Турнір проходив з лютого по грудень 1966 року, а у фінальну стадії потрапив квартет найсильніших збірних. Перемогу у вирішальному поєдинку святкували австрійці, які здолали 18 червня 1967 з рахунком 2:1 команду Шотландії.

Другий Кубок УЄФА серед любителів в 1970 році дістався іспанцям, а в 1974 році найсильнішу команду континенту виявити не вдалося. У фінал турніру вийшли представники Югославії і ФРН, які вирішили, що перемогти повинна дружба, і відмовилися від участі у вирішальному поєдинку. Втім, через чотири роки в Греції югослави все-таки відсвяткували перемогу.

Оскільки в цьому розіграші боротьбу розпочали всього 10 збірних, турнір на якийсь час припинив своє існування. Однак у 1996 році Комітет УЄФА з аматорського футболу виступив з ідеєю реанімувати турнір серед непрофесіоналів. До цього часу Східний блок канув у Лету, а кращі скандинавські команди давно отримали професійний статус, що усунуло всі бар'єри для проведення турніру.

Володарем першого Кубка регіонів в 1999 році у себе вдома став італійський "Венето", який в додатковий час здолав іспанський "Мадрид". Через два роки успіх святкувала чеська дружина "Сентрал Моравія", яка також скористалася перевагою рідних стін. Основний час зустрічі з "Брагою" переможця не виявив – 2:2, але в серії пенальті чехи були точнішими за португальців.

У 2003 році трофей знову дістався представникам Італії. У фіналі "П'ємонт Валле д'Аоста" взяв гору над французьким "Ліг-дю-Меном". У 2005 році в Кубку регіонів взяли участь вже 37 країн, що свідчить про зростаючу популярність турніру. Найсильнішою ж любительською командою стала іспанська "Васка". У 2007 році в змаганні, яке проходило в Болгарії, взяло участь стільки ж учасників. Тоді в додатковий час фінального матчу на очах 3500 глядачів переміг польський "Дольношлязскі".

Інтерес до турніру продовжував зростати, і в 2009 році бажання перевірити свої сили на європейському рівні висловили представники 41 країни. Перемогу ж відсвяткувала іспанська "Кастілья-і-Леон", яка без втрат пройшла всю турнірну дистанцію. Цей тріумф став другим для команд з Іспанії. У 2011 році перемога дісталася португальській "Бразі", яка приймала фінальний турнір.

У 2013-му італійський "Венето" став першим клубом, який виграв Кубок регіонів на своєму полі. Через два роки трофей дістався господарям – представникам Ірландії з "Східного Регіону". Якість продемонстрованого на турнірі футболу доводить, що велика кількість людей грає у футбол заради футболу, а не заради грошей.