«Вікторія» – ім'я перемоги!

Сезон 2017/18 в українському футболі закривав супер-фінал чемпіонату ААФУ, і перемогу на спорткомплексі імені Банникова здобула команда «Вікторія» із смт Миколаївка Білопільського району Сумської області України. Тріумфатори підсумували таким чином особливо успішний період у житті клубу, який за останні три роки не полишає п’єдесталу обласного чемпіонату, а після звитяги в аматорському чемпіонаті готується захищати історичний титул у наступному сезоні.

Після перемоги в чемпіонаті ААФУ ми поспілкувалися з президентом ФК «Вікторія» Сергієм Бондаренком. Яка нова мета у«Вікторії» та враження від чемпіонського футболу – в інтерв’ю із Сергієм Миколайовичем.

– Починаємо бесіду з привітання. Чи встигли відсвяткувати історичну перемогу в чемпіонаті ААФУ?

– Зізнатися, поки що не святкували. У нас дуже напружений графік в обласному чемпіонаті, тож усі урочистості запланували на пізніший період. Як колектив це сприйняв? Звісно, нам дуже приємно. Отже, вся робота не дарма, ми рухаємось у правильному напрямку.

– Наскільки довгим був шлях «Вікторії» до всеукраїнського чемпіонства?

– У нас у Миколаївці була команда районного рівня, а безпосередньо свій літопис ведемо із 2015 року. Ідея створення ФК «Вікторія» була не тільки моя, а й тих людей, які безпосередньо займаються футбольним клубом. Я, можна сказати, людина не футбольна, а от мої друзі ‑ головний тренер Артем Радіонов та начальник команди Геннадій Ткаленко надихнули й мене на створення команди, а також від самого початку займаються розвитком «Вікторії». Ідея була їхня, я їх підтримав, і команда «Вікторія», яка до того грала на районному рівні, заявилася на чемпіонат області, а із сезону 2016/17 вирішила випробувати сили в аматорському чемпіонаті України. Спершу в турнірі ААФУ посіли 4-те місце у своїй групі, але зробили правильні висновки, тож нині  ми чемпіони.

– Тривалий час на Сумщині йшло дербі – «Вікторія» проти «Агробізнесу-TSK» із Ромен. Такий суперник заважав чи допомагав долати рубежі?

– Згоден із вашим питанням: це був наш принциповий, гідний суперник, у змаганні з яким ми підтягувалися й удосконалювались. У чемпіонаті області вони були першими, а ми – другими, на всеукраїнському рівні ми їх випередили. Нам дуже шкода, що після смерті Геннадія Свірського цей клуб припиняє своє існування. Вважаю, такі команди потрібні футбольній Сумщині.

– Ще до того, як ФК «Вікторія» здобув всеукраїнське визнання, почали говорити про його інфраструктуру. Врешті-решт, навіть матч Першої ліги ПФЛ тут проводився (ПФК «Суми» – «Колос» Ковалівка), а прем’єр-ліговий «Олімпік», коли проводив домашні матчі у вашому обласному центрі, обирав Миколаївку для своїх занять. Як довго ви зводили свій стадіон і особливо газон, якому позаздрили б і професіонали?

– Ми системно взялися за розвиток клубу, тож із того ж 2015 року, коли було створено ФК «Вікторія», ми й розпочали будівництво нашого футбольного майданчика та роздягалень для футболістів. Роботи почали в травні, а у жовтні вже й відкрили стадіон.

Хочу сказати, що ми не із рулонів розкатували газон, а виростили траву самі. Тому газон у хорошому стані служить «Вікторії» і нині. Стояло питання, де команда буде проводити домашні матчі, тому ми поспішали. Але радує, що при цьому зробили все якісно. Нині у нас уже є два поля – одне 100х65, на якому ми граємо, а також поле 105х68 з автоматичним поливом. Ще працюємо над зведенням трибун приблизно на 1500 глядачів. Меж досконалості нема – плануємо ще побудувати поле зі штучним покриттям, а також поліпшити благоустрій території.

– Хто головні спонсори й інвестори клубу, який так швидко прогресує?

– Це кошти агрофірми «Вікторія», нашого базового господарства, від якого і наша назва, а також мої особисті гроші.

– Яким бачите клуб у найближчі роки?

– Працюємо над тим, щоб у нас була матеріальна та технічна база найвищого рівня. Якщо наша інфраструктура повністю відповідатиме нормам Першої ліги ПФЛ, то, можливо, подамось у професіонали. Але з цим не поспішаємо – хочемо зробити все, щоб бути повністю готовими.

– Які миттєвості із чемпіонського сезону пригадуєте з особливим задоволенням?

– Весь сезон воскресає в пам’яті з великою радістю! Виокремлю, звичайно, матчі плей-оф, в яких уже вирішувалася доля виходу в фінал. Яким напруженим був матч із тим же «Рочином»! А фінал!.. Словом, радий, що нашим уболівальникам не доводилося нудьгувати.

– Приємно, що Чемпіонат ААФУ розвивається й нарощує кількість учасників, делегує в Другу лігу гідних представників. Чого б хотіли побажати аматорському футболу України?

– Вважаю, що формула три групи на 10-12 команд є оптимальною. Вісім було б малувато, більше – забагато. А так – дуже цікавий передбачається чемпіонат. Звісно, хочеться, щоб  усі команди, які йдуть в аматори, надали елементарні умови для гри і тренувань, роздягальні. Потихеньку це все поліпшується, і нам приємно, що «Вікторія» щодо цього працює над своєю інфраструктурою і гостинно прийматиме гостей Сумщини.

– Який найзірковіший футболіст ступав на газон вашого стадіону?

– Стосовно цього  чемпіонат ААФУ дуже цікавий – подивіться, скільки екс-професіоналів у складах команд, навіть тих, хто грав у Прем’єр-лізі, єврокубках та збірних! Але особисто для мене наші гравці – найавторитетніші та найшановніші. Маємо й учасника чемпіонату світу 2006 року Олександра Яценка, і людей, які не одну сотню матчів на найвищому рівні провели.

– Коли Саша в одному з вирішальних матчів вимушено ставав у ворота, не було остраху за їх охорону?

– Це був фінал Кубка, після травми одного воротаря й вилучення іншого. Той момент, коли визначається лідер, який готовий зробити перший крок не за жеребом чи з примусу. Яценко не просто відстояв, а більше не пропустив голів. Довів свій клас. І приємно, що у нас уся основа така вольова, є люди, які здатні повести за собою колектив, і їх так багато, що назвав би увесь склад.

– То це і є рецепт успіху «Вікторії»?

– Напевно, так і є. У нас колектив однодумців і справжня Команда.