Новини :: Чемпіонат ААФУ

16.02.2021, 11:41 Чемпіонат ААФУ

Друкувати

«Єдність» (Київ): 9 місце Групи 2 сезону 2020/21 на проміжному етапі

Серед дебютантів Чемпіонату України серед аматорських команд цього сезону – столична «Єдність». Самобутня молода команда з середнім віком гравців 19 років проявила похвальну бойовитість, набравши десять очок – три перемоги та одну нічию.

Хоча із самим клубом футбольна громадськість України ще тільки знайомиться, персона головного тренера «Єдності» загальновідома. Андрій Конюшенко – колишній захисник дев’яти вітчизняних клубів, зокрема «Оболоні» (Київ), «Металурга» (Запоріжжя), «Шахтаря», «Волині» (Луцьк), ФК «Маріуполь» (тодішній «Іллічівець»), «Зорі» (Луганськ), «Металіста» (Харків). Чемпіон і володар Кубка України як наставник «Єдності» дебютував в цій якості в змаганнях ААФУ.

У цій бесіді Андрій Вікторович розповів про футбольний клуб «Єдність», дебют у змаганнях ААФУ та плани молодої команди.

- Середній вік вашої команди – досить молодий. Чи складно дався перехід на дорослий всеукраїнський рівень? Є відчуття, що трошки вже освоїлися?

- Спочатку ми, звичайно, дещо забуксували – важко плавно перейти з дитячого футболу у дорослий, аматорський. Хлопці у нас молоді, а в цій лізі всі більш досвідчені, старші. Тому на початку чемпіонату ми виглядали не досить добре. Плюс, звичайно, вплинуло те, що у нас немає досвіду виступів у таких змаганнях. Не було в складі «Єдності» одного чи двох досвідчених футболістів, які б могли повести за собою команду і підказувати хлопцям, взяти на себе "кермо правління" на футбольному полі. Тому дещо невдало стартували, але в останніх двох іграх набирали очки.

- Говорячи про початок сезону – все ж був позитив. Це емоційна перемога 3:0 над ровесниками з ФК імені Яшина. Чого тут було більше: емоцій чи знання суперника?

- Бажання було вище, ніж у суперника. Тому ми й дотиснули їх. До того ж, у них було вилучення, тому на емоціях ми їх обіграли, це була перша гра для обох команд в ААФУ. А потім, звичайно, нам показали наше місце більш досвідчені суперники.

- Окрім групи молодих команд, у Групі 2 є підбір грандів – чинні чемпіон, бронзовий призер і володар Кубка України серед аматорів. Ваші відчуття: ці колективи вже вищі, ніж загальний рівень ліги?

- Я думаю, що так. Це команди вищого рівня. Там є виконавці, що грали в УПЛ. Тому нам ще зарано складати їм конкуренцію. Думаю, це бачить і керівництво, тому з наступного сезону вони повинні грати у Другій лізі.

- Якими є завдання «Єдності» на дебютний сезон, та й загалом стратегія розвитку?

- У нас дуже великі плани, але це, скоріше, до керівництва питання, ніж до мене. Ми робимо акцент на молоді, на своїх вихованцях. Завдання – в перший рік звикнути до нинішнього рівня, обрости м'язами та інтелектом. За словами президента, на цей чи на наступний рік ми хочемо заявлятися в Другу лігу і ставати професіональним клубом ФК «Єдність».

- У вашій команді багато молодих гравців. Чи був у період зимового "антракту" інтерес до когось з них?

- Наш нападник Саша Студінікін перейшов в АФСК Київ. Загалом же, ми поки що зберегли свій "кістяк", і плануємо підсилюватися під час зимового антракту. Можуть бути один-два і більш досвідчених гравці, щоб молодь під їхнім керівництвом зростала якомога швидше. Досвід – це справа наживна, але чим раніше вони почнуть прогресувати, тим для них краще.

Є пара хлопців у нас на перегляді, але ще зарано щось говорити. Будемо брати участь у Меморіалі Щанова, там їх і переглянемо ретельніше в змагальних умовах.

- Що є базою для ФК «Єдність»?

- Футбольний клуб «Єдність» створено 29 липня 2020 року на основі Угоди про співпрацю з позашкільним навчальним закладом – Комунальною організацією Центру військово-патріотичного та фізичного виховання дітей та молоді «Єдність» Оболонського району м. Києва (скорочена назва – Центр ВПФВДМ «Єдність»), який існує з (2002 р.). У нашого центру є й інші види спорту, зокрема, баскетбол. Ми базуємося на базі 194 школи столиці, тут зробили поле зі штучним покриттям, побудували стадіон "Перспектива"із 150 глядацьких місць на трибунах. І ми тут займаємося та приймаємо суперників.

- Відносно самого клубу і його перспектив на всеукраїнському рівні. Як з'явилася ідея заявитися в аматорські змагання?

- Наша юнацька клубна команда грає у Першій лізі U-19. Також маємо свої команди в Першій лізі U-15 та U-17 ДЮФЛУ. Повністю побудована структура – клубна піраміда, щоб молодь підходила під основну команду, щоб вони бачили перспективи. Зараз вже почали набирати дітей раніше, від 5 років. Ніхто не "викидає їх на вулицю", тренери займаються їхнім розвитком.

Хоча перспектива поки що лише аматорського футболу, але в майбутньому, думаю, керівництво зробить все, щоб команда була професіональною для початку в змаганнях Другої ліги.

- Кожна ДЮСШ, яка готує вихованців, має власну кадрову базу, знає, хто де грає. Хто із ваших вихованців виступає десь на всеукраїнському міському, обласному рівні? Чи є можливість їх повертати?

- Я працюю в відомій дитячо-юнацькій школі – «Зміні». Ми випускали з Олександром Кондратенком 2001 р.н. Наші вихованці - це захисник Валерій Самар (він у складі ФК «Олександрія» їздив із першою командою на збори). У молодіжній команді «Руху» U-21 - півзахисник Данило Овчаренко. В Ковалівці двоє наших вихованців - півзахисники Дмитро Шамич і Єгор Цикало («Колос» U-21).

Поки у нашої команди мало шансів грати в УПЛ, зате є вихованці, які пішли далі, розвиваються, отримують досвід. А певна група наших вихованців 2001-2002 р.н. до нас прийшли, і з ними працюємо.

- Помітив, що в команді відразу двоє футболістів з прізвищем Ващук. Вони доводяться родичами президенту?

- Так, це його рідні сини. Вони витримують рівень, хоча за віком молоді. Старший - у нас основний голкіпер, тому що другий воротар у нас зовсім юний, 2003 року. Тому він у нас є основним. Менший його брат, 2003 р.н., ще молодий – але регулярно виходить на заміну, грає на першість міста. Нападник.

- Особисто про вас. Пам'ятаємо вашу ігрову кар'єру. А коли почали тренерську роботу?

- Я працюю в дитячій школі «Юність-Зміна» тренером команд 2009 р.н. У школі цій я від 2013 року. Виховуємо молодь для «Оболоні», а зараз уже й для «Єдності». Відколи наша клубна команда заявилася на чемпіонат України серед аматорів, це для мене перший досвід у дорослому футболі всеукраїнського рівня.

- Бажання самому вийти на поле немає?

- Я за нашу команду тренерів бігаю тут на першість міста. З молодими, звичайно, важко було б, це ж аматорський рівень, тут підібрані хороші учасники. Що ж тут – 44 роки…

Артур Валерко, SportArena.com

Для довідки: