Новини :: Чемпіонат ААФУ

28.02.2021, 00:28 Чемпіонат ААФУ

Друкувати

«Довбуш» (Чернівці): 5 місце Групи 1 сезону 2020/21 на проміжному етапі

5 вересня 1920 року в Чернівцях організовано Український спортовий клуб «Довбуш». На довгий час він став осередком фізкультури та спорту, та й культури в цілому, української громади Буковини. Він проіснував 20 років, залишивши значний слід у розвитку спорту свого краю. Після розформування команди її взялися відновити вже у ХХІ столітті. Прийнявши задекларовану сто років тому клубну філософію, задекларувавши ціль – вивести «Довбуш» на всеукраїнський рівень, група ентузіастів створила новий клуб, який прийняв ім’я славетного УСК «Довбуш» і продовжив його традиції.

Про дебют у Чемпіонаті України серед аматорів, успіхи на обласному рівні та сподівання на славне майбутнє УСК «Довбуш» нам розповів головний тренер представницької клубної команди, відомий місцевий фахівець футболу Віталій Куниця.

- Дійсно, нинішній УСК «Довбуш» позиціонує себе як продовжувача традицій та історії класичного клубу, 100-річчя якого відзначили на Буковині минуло річ, – почав бесіду Віталій Вікторович. – Ми відродили клуб, прийняли клубну філософію та всі традиції. Вважаємо їх актуальними й на сьогодні – справа розвитку вітчизняного спорту повинна тісно йти поруч із українською культурою, минувшиною, нашим баченням гарного майбутнього батьківщини.

Люди, які поновили славну історію УСК «Довбуш», ідуть шляхом наслідування традицій і подальшої філософії клубу. Це був перший український клуб на нашій буковинській землі при Румунії. Він існував до 1940 року, до приходу радянської влади на цю територію. Потім його ліквідувала саме вже радянська влада, а ми це все поновили з тією філософією, що це український клуб. Стараємося його розвивати, цього року ми, напевно, першими серед аматорських команд запустили свій акаунт на платформі Patreon. Знаємо, що пізніше наше починання повторили навіть деякі професіональні клуби, першопрохідцями серед яких були, наскільки розуміємо, славетні «Карпати» (Львів).

- Хто стоїть біля витоків відродження УСК «Довбуш»? Хто є його основними спонсорами та меценатами?

- Президент клубу - Віталій Матвієнко. Віце-президент - Олександр Ставчанський, який і запросив мене в команду. На той час вони обидва були депутатами міської ради. На сьогоднішній день вони – члени Виконкому міської ради. Але клуб існує на пожертвування не однієї людини, це група з 8-10 чоловік, ентузіастів спорту та патріотів нашого краю. Я сам в ці нюанси дуже не заглиблююся – моєю цариною є тренерська робота, але схвалюю ідею відновлення клубу та таку цікаву модель його створення та розвитку.

- У 2018 році відбувся, скажімо так, рестарт клубу. Які турніри з того часу встигли випробувати? Які є трофеї у команди?

- Я скажу за період, відколи я працюю, – з літа 2019 року. Минулого року наша команда стала чемпіоном області в Суперлізі Чернівецької області, це в нас найвищий рівень. Ми дебютували в аматорському Чемпіонаті України, тому що до цього, здається, років 10-12 ніхто тут не брав участі від Чернівецької області. До цього наша команда проходила стадію становлення, тому великих досягнень не було.

- Серед досягнень можна назвати те, що команда дала можливість розпочати виступи на всеукраїнському рівні багатьом місцевим футболістам. Який відсоток саме місцевих в команді?

- У нас є місцеві вихованці, але наша філософія - це всі, хто мешкають у Чернівцях. Той же Меркушов (Фіналіст Юнацької ліги УЄФА у складі «Шахтаря») вже впродовж трьох років тут живе, працює тренером в дитячій футбольній академії «Спарта».

Ми орієнтуємося на місцевих гравців. В перспективі є бажання підвищитися в класі, тоді будуть точкові підсилення і почнемо розглядати варіанти іногородніх, але поки орієнтація – лише на місцевих. Хочемо мати в своєму складі найкращих із рідної області. Не завжди це виходить, але ми намагаємося йти до цього.

- У вас досить молода команда і весела група атаки. Під час зимового антракту відчували інтерес до них з боку клубів більш високих ліг, чи всіх вдається зберегти?

- З приводу інтересу - так, він є до деяких наших гравців. І у нас філософія клубу передбачає, що якщо когось із футболістів захочуть забрати на рівень вище, і в нього буде таке бажання, то ми не будемо суперечити його розвитку. Багато хто на місцевому рівні має цікаві пропозиції, поруч також Івано-Франківська область, куди запрошують такі команди, як «Покуття» (Коломия), де традиційно пильно стежать за буковинським футболом. Неподалік є клуби Другої ліги ПФЛ, деякі з них, як, наприклад, віце-чемпіон України серед аматорів «Епіцентр», мають у складі певну нашу «діаспору».

Наразі ми сподіваємося не лише не послабитися, а й дещо підсилитися – будемо намагатися зберегти своїх і навіть підсилити деякі позиції.

- На які позиції розглядаєте посилення та чи є якісь конкретні кандидатури?

- Поки що рано про це говорити. Ми плануємо участь у підготовчому Кубку Підгір'я. Коли стабілізується погода, буде більше матчів, тоді й зможемо говорити про новачків та про ті переходи, що вже відбулися.

- Ви згадали про Кубок Підгір'я, а як взагалі розпланували зимовий антракт? Розпускали команду на зиму чи всі гравці задіяні на зимових турнірах на малому полі?

- Ми своєю командою не брали участі в міні-футбольних турнірах міста та області. Всі хлопці самі собі знайшли команди на цей період, ми їм дозволили участь. Всі вони мають ігрову практику. А з 1-го лютого 2-3 рази на тиждень збираємося, проводимо втягуючий етап тренувальних зборів. Погода вносить корективи, не завжди вдається попрацювати на великих полях, але сподіваємося з 20-х чисел лютого вже більш серйозно розпочати роботу, грати контрольні ігри. Поки що товариських матчів не грали. Є з ким, та ж «Буковина» U-19, івано-франківські команди, тернопільські, але в першій половині лютого через снігопади не було такої можливості. Маленький колапс для футболу. А з 4 квітня вже старт весняної частини Чемпіонату України серед аматорів, тож хочеться все ж пройти цю ігрову практику через спаринги.

- Для кожного тренера це тривожний момент, як проявить себе команда після переходу на більш високий рівень. А у вас тут своя специфіка, бо багато хто із цього складу вже грав у Другій лізі. Ви впізнали їх, коли вони почали перші матчі нового сезону грати, чи в принципі перехід перейшов плавним?

- До початку аматорського чемпіонату у нас ішов чемпіонат області. Вже по ходу обласної першості ми підсилювалися, бачили наші проблемні місця. Розуміли, що для аматорського рівня нам потрібне підсилення, і був запрошений досвідчений Андрій Мельничук, як граючий тренер і воротар – і на полі, і в тренувальному процесі багато корисного дав команді. Допомагав мені, як головному тренеру. Також ми підтягнули ближче до старту серед всеукраїнських аматорів нападника Меркушова і захисника Стрільчука. Оці три позиції ми закрили, стабілізували гру, тому що були певні проблеми в обороні, в кінцівці атаки, в реалізації.

У плані результату дався взнаки сам момент виступу в аматорському чемпіонаті, переходу на новий рівень. Спершу 0:0 із МФА, потім наша перша домашня гра з Агроном, де ми не заслуговували на поразку, проте поступилися – 0:1. Скажімо так, на хлопців чекав "холодний душ", тому що багато хто думав, що тут легший рівень, ніж у Другій лізі, але це не так. Немає великої відмінності між аматорами та Другою лігою, а перші команди нашої Західної зони легко б себе відчували там, просто у них немає бажання або грошей. Я коли працював в «Буковині», то сезон 2018/19 зайняв порядку 3 мільйонів бюджету, а зараз чую про те, що треба 5-6 млн. Зрозуміло, що виступ в аматорах дешевший в 2-3 рази.

- Багато говорять про різницю в інфраструктурі та організації змагань між Другою лігою та аматорами. Але з того, що я зараз бачу, у вашій Групі 1 досить такі пристойні стадіони.

- По полях та інфраструктурі питань немає. Також рівень змагань достатньо високий та цікавий. До нас на гру з «Карпатами» приїздили фахівці Києва. Подивилися й сказав, що, порівняно зі східною зоною, у нас рівень набагато вищий, а футбол ближчий до Другої ліги. Я погоджуюся з такою оцінкою.

- На сьогоднішній день УСК «Довбуш» - це суто перша доросла команда чи є і вікові категорії?

- У нас було в планах відкриття своєї футбольної академії в березні 2020 року, але локдауни та карантин поламали плани і на сьогодні ми поки що не запустили проект школи для дітей. Ми планували, щоб ті ж самі хлопці, які грають в нас в команді, працювали і з дітьми. Зараз багато хто з гравців нашої команди працюють дитячими тренерами, окрім гри за «Довбуш». Отака філософія, я керую, виходить, командою тренерів різних вікових категорій.

- Як ставитеся до можливих "накладок" по графіку?

- Стараємося все планувати заздалегідь. У хлопців є можливість на місці своєї роботи щось планувати, десь їх підстраховують. Великих проблем немає, можливо, якесь там тренування зрідка хтось пропустить. Але всі підлаштовуються під графік матчів і все нормально.

- 5-те місце, яке у вас на сьогоднішній день, таке, як і планувалося чи могло бути і краще?

- Могло бути і краще. Зіграй ми останню гру вдома з «Нивою» (Теребовля), то на нашому рівному штучному полі мали б більше шансів. Але нам не дозволили через локдаун і довелося грати у них - потрапили на в’язке натуральне поле, це вже було 1 листопада. Програли. Якби виграли, то були б третіми. А так виявилися п'ятими, але й це місце я вважаю справедливим. Команди, що вищі за нас, і фінансово, і по інфраструктурі на сьогоднішній день кращі. Тут нічого приховувати.

- Група у вас дуже рівна, але є ще таке поняття як мобілізаційний резерв. І в зв'язку з цим розумію, що хіба що один «Варатик» ніяк не зміниться, бо вони орієнтуються на своїх місцевих вихованців, а всі інші можуть додати. Ви стежите за іншими командами та на яку стратегію розраховуєте у весняній частині сезону?

- Спілкуємося з академією МФА, давно знайомі з їх президентом, у них філософія розвитку досить цікава і вони хочуть заявитися в Другу лігу. «Нива» (Теребовля) - у них досить непоганий тренер та підбір гравців, які грали на професіональному рівні. Не знаю, будуть вони ставити завдання підвищуватися в класі чи ні, але ясно, що будуть боротися за високі місця. Той же «Вотранс» досить цікавий, хоч на сьогоднішній день вони і нижче за нас. Доволі непогана команда й «Карпати», які взимку підсиляться і ставлять собі задачу пройти всі ліги за два роки і повернутися в Favbet Лігу.

Чемпіонат і кожна гра будуть непередбачуваними та цікавими, ми будемо кожної гри битися за перемогу. Керівництво не дає конкретних завдань, яке треба зайняти місце. Просто щоб могли нас підтримувати вболівальники, а хлопці розвивалися і показували себе, рухалися далі.

- Якою є стратегія команди на найближчі роки? Чи прагнете ви в Другу лігу і чи співпадають можливості з бажаннями?

- Бажання рухатися вище є, це висловлюють і в керівництві, але ми йдемо поетапно. На сьогоднішній день ми поки що не готові ні за інфраструктурою, ні за фінансами. Я так думаю, що, можливо, після наступного сезону ми про це зможемо заявити більш предметно, чи хочемо йти в Другу лігу й чи можемо. На атестацію було бажання подавати, але через коронавірус відмовилися від такої ідеї. Ми залежимо від наших спонсорів, які в цей час не можуть повноцінно допомагати нам, тому що рівень заробітку наразі не такий високий. Хто зараз через це не постраждав? Тільки агропродукція, напевно, але в нас немає дуже великих агропідприємств у області.

Проте ми поступово працюємо над розвитком клубу в усіх аспектах. Про плани щодо ДЮСШ я говорив, а також чекаємо входження в експлуатацію другого штучного поля «Довбуш-Арена» (на «Електронмаші»). Ми там тренувалися й грали окремі матчі, але процес підготовки стадіону для всеукраїнського рівня ще продовжується – поки ж приймаємо суперників на ФОК «Олімпія». Так що на майбутнє маємо свої плани, сподіваємося, вдасться їх втілити, так що «Довбуш» продовжить свій розвиток.

Артур Валерко, SportArena.com

Для довідки: