«Дружба» (Мирівка) - учасник півфіналу Кубка ААФУ

Кожен розіграш Кубка України серед аматорських команд відкриває нові імена та команди. Ось і в поточному сезоні відразу дві нелігові команди з обласних турнірів «вистрелили», пробившись у весняну стадію змагання. Одна з них – «Дружба» з села Мирівка Кагарлицького району Київської області. Вигравши першість Київщини, команда відразу ж ввійшла в призери і в чемпіонаті області, а також поборолася за головні кубкові трофеї.

Навесні «Дружба», яка послідовно переграла ААФУ ЮКСА (Київ), ЯСКО (Шаргород) й ОДЕК (Оржів), зіграє в півфіналі Кубка України з футболу серед аматорів проти ФК «Миколаїв» із Львівщини.Прес-служба ААФУ спільно із сайтом Sport Arena, який підсумовує виступи команд у літньо-осінній частині Чемпіонату та Кубка України серед аматорів 2021/22, записала інтерв’ю з головним тренером ФК «Дружба» (Мирівка) Дмитром Чирикалом.

- «Дружба» досить стрімко завоювала авторитет на Київщині, а як з'явилася ідея заявитися на всеукраїнські змагання?

- Ще у 80-х роках наша команда грала на район, свого часу виступала навіть на область. У 90-х роках ця «Дружба» зникла, проте, на щастя, про неї не забули й змогли відродити традиції мирівського футболу. У 2019 році наш президент Олександр Онищенко, він родом із цього села — з Мирівки, але живе у Києві, ‒ почав спонсорувати команду, яка грала на район. Спочатку там були всі місцеві молоді хлопці, але поступово в тому ж році «Дружба» почала посилюватися, і чемпіонат Кагарлицького району ми закінчили на четвертому місці. А в 2020 році ми поставили собі завдання виграти чемпіонат району та брати участь у Першій лізі чемпіонату області. У 2020 році ми виграли обидва ці турніри. Далі президент поставив нові завдання вже у Вищій лізі Київщини, а влітку прийняв рішення спробувати сили «Дружби» на всеукраїнському рівні.

- Розкажіть про людину-засновника клубу. Наскільки футбольний Олександр Онищенко?

- Це людина, яка дуже любить футбол. Я працюю в клубі два з половиною роки, і за цей час переконався, що Олександр Васильович живе футболом, тяжко переживає поразки, радіє перемогам і дуже любить команду своєї батьківщини. Так, як він переживає і вболіває за нас, це додатково мотивує колектив грати кожного разу тільки на виграш.

- Розкажіть тоді, як ви опинилися в «Дружбі»?

- До команди я потрапив у 2019 році, у жовтні, коли вона виступала ще на район. Попрацював місяць із хлопцями, закінчили чемпіонат Кагарлицького району на четвертому місці. А вже з 2020 року ми почали формувати команду на першість області – і виграли Першу ліга області.

- Якою ви застали «Дружбу»? Хто ті старожили команди, що пройшли шлях від районних змагань до Кубку України серед аматорів?

- Насправді колектив у нас досить злагоджений, розвиваємося ми поступово, і якщо навіть додаються нові гравці, хай би яким досвідом і іменем вони не володіли, вони все одно стають частиною «Дружби», не знаходяться осторонь колективу. Від 2020 року, коли ми вигравали Першу лігу Київщини, в нас залишилося не так уже й мало гравців: воротар Микита Романов, польові гравці капітан команди Максим Куба, Юрій Правук, Владислав Сотник, Кирило Козлов, Олександр Панічев, Максим Головко. Це ті люди, які пройшли з «Дружбою» досить великий шлях і за короткий період часу здобули вже немало нагород.

- Багато в вашій команді недавніх професіоналів – вихованців «Динамо», «Шахтаря», інших помітних клубів. Ці гравці не завдають проблем ставленням до аматорських змагань, вони на цьому рівні викладаються на всі сто? Чи, навпаки, вони і в цьому плані показують аматорам клас?

– Саме так. Вони, навпаки, показують клас. Ті хлопці, які грали серед професіоналів і на хорошому аматорському рівні, - це приклад для молодших гравців, які не грали на такому рівні. На тренуваннях, на іграх - це професіонали, які залишаються професіоналами і в аматорських змаганнях. Як вони працюють, як поводяться поза полем, як вони харчуються, як підтримують форму — ці люди для нас великий плюс у плані того, що є на кого рівнятися молодим футболістам. До того ж, запрошення більш досвідчених, іменитих гравців дало великий поштовх у розвитку команди та її амбіцій.

- У чемпіонаті області у вас найкращий бомбардир Тимофій Листопад, який грає або центрального півзахисника, або навіть захисника. При цьому відразу декілька футболістів у вас забило більше п'яти м'ячів. Поясніть: це немає в команді такого яскраво вираженого бомбардира і кожен може забити, чи є проблема з форвардом?

- Як кажуть у футболі – результат на табло. Якщо у нас нападники мало забивають, то, напевно, у нас є проблема. Ми над цим працюємо на тренуваннях і щодо трансферних питань. Але загалом рівень гравців високий, і, дійсно, забити може кожен.

- Після бронзової вершини в чемпіонаті області, після того як вийшли в весняну частину Кубка України — які зміни відбулися в команді, хто офіційно прийшов або пішов?

- Офіційно нас залишило троє людей: Юрій Яковчук, Антон Котляр та Олексій Шейко. Щодо нових людей в команді, поки що нічого не можу сказати – ми не так давно відновили тренування після місячної відпустки. У будь-якому випадку, будуть якісь нові футболісти, але поки що не готовий сказати, хто саме.

- На які позиції шукаєте посилення?

- Був би не проти, якби у кожну лінію у нас було б ще по одному хорошому кваліфікованому футболісту.

- Зрозуміло. Питання відносно підготови: як розпланували її, в яких зимових турнірах плануєте брати участь «Дружба»?

- Ми мали місяць відпустки. Зараз перед Новим роком ми проводимо двотижневий втягувальний цикл. Гратимемо товариські ігри. А вже перед Новим роком розпустимо команду на півтора-два тижні. Зберемося після 10 січня, планомірно готуватимемося до Меморіалу Макарова. Плануємо грати у всіх трьох зимових турнірах під егідою УАФ - Макарова, Щанова та Кирсанова.

- А як щодо тривалого календаря 2022 року? Вища ліга Чемпіонату області, аматорський чемпіонат України — чи є в планах такі турніри?

- Навесні плануємо знову стартувати у Вищій лізі чемпіонату області, зіграти в вирішальних матчах Кубку України під егідою УАФ і Кубку області. З приводу чемпіонату України серед аматорів – є такі плани, але це більше питання до керівництва. Загалом, «Дружба» має свою стратегію та послідовно прогресує.

- В Кубку України серед аматорів ваша команда, як нелігова, в кожному з протистоянь отримувала жереб, який сприймався рівним, або навіть таким, при якому «Дружба» не була фаворитом. Тим не менш, вам вдалося вибити дві лігові команди й одну сильну команду з Вінниччини. Як складалися ці ігри і які відзначите, як найбільш важкі?

- Перші два етапи були проти ЮКСА з Києва та ЯСКО із Шаргорода. З ЮКСА у першій грі ми зробили гарний зачин, вигравши 5:0, тому в матчі-відповіді грали з перевагою в двоматчевому рахунку (виграли 3:2). Хочу відразу зазначити, що у ЮКСА хороша команда, багато цікавої молоді та легіонерів, але ми зуміли пройти далі за рахунок наших досвідчених футболістів, характеру команди. З ЯСКО те саме, плюс-мінус дві рівні команди – вдома виграли 2:0, на виїзді зіграли внічию 2:2. З ОДЕКом, звичайно, були дві дуже важкі гри ‒ це хороша команда, бойова. Видно, що більшість гравців із досвідом. Десь нам більше пощастило, тож ми пройшли далі. Для нас такі ігри – це важливий досвід.

- Ваші суперники скаржилися на суддівський фактор… Яка ваша оцінка суддівства в півфінальних поєдинках?

- Це вже таке питання… Відповім так: у мене немає претензії до арбітрів.

- Зрозуміло. Що думаєте стосовно жеребу? Що вас чекатиме в півфіналі, які взагалі враження від фінальної четвірки Кубка України?

- Щодо нашого суперника, наскільки мені відомо, ФК «Миколаїв» — це хороша команда. Уже дивився кілька їхніх ігор, надалі планую ще більш ретельно підготуватися ближче до протистояння. ФК «Миколаїв» ‒ один із лідерів футболу Львівської області. Чекаємо на важку гру, готуватимемося до них. Наша команда молода, в цьому плані для нас все вперше, тому що раніше ми ніколи не добиралися до такої стадії Кубка України серед аматорів.

- Завдання стоять на цей турнір? Чи все-таки, як команда-дебютант, ви приглядаєтеся від раунду до раунду?

– На кожному етапі ми ставимо собі завдання. Виконали ‒ ставимо далі завдання від раунду до раунду.

- Розкажіть трохи про себе: яку футбольну школу пройшли, хто перші тренери, на якій позиції грали і які команди пройшли?

– Я вихованець обухівської школи футболу, колись була така дитяча команда – ФК «Обухів». Мої тренери –Валерій Миколайович Курочкін, Роман Миколайович Заєв – зараз він працює в жіночій команді донецького «Шахтаря», та Володимир Васильович Федоров. Я виступав на аматорському рівні, на професіональному ніколи не грав. Окрім футболу на великому полі, маю досвід виступів у футзалі, пляжному футболі. Моя позиція – центральний півзахисник.

- Як давно працюєте тренером і чи плавним був для вас цей перехід?

- Тренером працюю з 2012 року, починав від рівня дитячої команди, потім був тренером у командах чемпіонатів району. Поєднував виступи з тренерством. Але з 2019 року вже займаюся лише суто тренерською діяльністю, присвячуючи свій час ФК «Дружба».

Артур Валерко, Sport Arena.

«Дружба» (Мирівка, Київська обл.)

• Рік заснування: 1961

• Кольори клубу: зелено-білі

• Стадіон: «Колос» м. Кагарлик (вміщує 2100 глядачів)

• Керівництво та тренерський штаб

Президент: Онищенко Олександр Васильович

Головний тренер: Чирикал Дмитро Валерійович

• Досягнення

Бронзовий призер чемпіонату Київської області 2021 року.

Фіналіст Кубка Київської області 2021 року.

Учасник матчу за Суперкубок Київської області 2021 року.

Переможець Першої ліги Київської області 2020 року.

 «Дружба» (Мирівка) в інтернеті:

Facebook: https://www.facebook.com/groups/265302491883993/

• «Дружба» (Мирівка) на всеукраїнському рівні:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
Не виступали
Кубок ААФУ
Рік	Раунд	І	В	Н	П	М’ячі	О
2021/22	1/2	6	3	3	0	14:6 (+8)	12
Всього		6	3	3	0	14:6 (+8)	12