1992/93: «Сурож» вище «Таврії», у змаганнях аматорів – володар «Золотого м’яча»
Спільний проект прес-служби ААФУ та сайту Sport Arena: на черзі перший сезон чемпіонату України серед КФК, сезон 1992/93.
• прем’єрний сезон аматорського футболу Незалежної України • на старті 82 команди, розділені на 6 зон • найкращий бомбардир ‒ Сергій Акименко («Шахтар» Сніжне) — забив 23 м’ячі • спільний рекорд Золотоноші та Бородянки • у турнірі взяли участь майбутні збірники, а також володар «Золотого м’яча» • перша тренерська команда Петракова • підвищилися в класі Надвірна, Тисмениця, Бородянка, Жовті Води, Куп’янськ, Судак •
Південна група радувала інтригою – до останніх турів зберігалося питання щодо переможця Зони 6 та команд, які ввійдуть у трійку найкращих. Із перших турів заявив про себе «Сурож» із міста Судак, що в Криму. Він розгромив 4:1 цікавий колектив «Благо» з Одещини, і надалі аж до квітня винятково вигравав усі домашні матчі. За перше коло підопічні Шейхаметова оступилися лише раз – програвши на виїзді «Олімпії» (в господарів забивали Глушко та Мілько-старший з пенальті, в гостей – Новіков).
У селі Золоте Поле, де проводив домашні матчі «Сурож», команда відсвяткувала підвищення в класі завдяки перемозі над одеським «Торпедо» – 1:0 (гол Зейтуллаєва). Втім, варто відзначити велику кількість незіграних матчів і технічних результатів, через які кінцівка сезону в цій групі виявилася дещо зіжмаканою. Зіграли свою роль як неявки, так і анульовані матчі («Енергія» Іллічівськ – «Олімпія» – 3:1, стало ‒:+; «Дністровець» – «Сурож» – 4:1, стало ‒:+; «Дністровець» – «Благо» – 3:0, стало ‒:+).
Паралельно набирала хід новотроїцька «Таврія», очолювана Євгеном Чижиком. 12 м’ячів забив Віктор Нойок (із роду, молодий представник якого пізніше грав за «Шахтар»), ціла група гравців – Ігор Цибатий, Олександр Клишня, Валерій Артамонов, Едуард Ростовцев і Валентин Кіданов – записали на свій рахунок по 5-6 голів. «Таврія», до слова, в очних матчах перевершила «Сурож» ‒ 0:0 вдома, 1:0 на виїзді (влучний удар Артамонова).
Заслуговувала на позитивні оцінки за перше коло південноукраїнська «Олімпія» ‒ зимувала вона другою з двохочковим відставанням від лідера – «Сурожа», втім, переграла його в очному протистоянні на своєму полі. Так само вдало «Олімпія» під керівництвом Володимира Ясуника зіграла і в гостях у «Таврії» ‒ 1:1 в Новотроїцькому районі, голи в активі Ростовцева в господарів і Мілька в гостей. Втім, у другому колі «Олімпія» набрала 16 очок проти 24 у «Таврії» та 22 у «Сурожа» ‒ в підсумку симпатична команда з Миколаївщини опустилася аж на четверте місце, пропустивши «Благо». У складі «Олімпії» відразу кілька гравців надалі вийшли на професіональний рівень, зокрема й 22-річний нападник Володимир Кресс – у тому проривному сезоні він забив 13 м’ячів, надалі грав за СК «Миколаїв», резервний склад «Чорноморця», а найкраще проявив себе в овідіопольському «Дністрі».
Ігор Бєланов
Зірка – Ігор Бєланов
Легенда «Чорноморця» та «Динамо», у складі киян – володар Кубка кубків УЄФА та «Золотого м’яча» від FranceFootball. Після виступів за «Борусію» (Менхенгладбах) і «Айнтрахт» (Брауншвайг), Бєланов повернувся на батьківщину і, навдивовижу, далеко не відразу привернув інтерес професіональних клубів. Спершу, поєднуючи бізнес із виступами, Ігор пограв за команду «Благо», у складі колгоспного колективу забивши в ворота «Дуная» (третій гол у матчі, з пенальті – 3:0), «Кооператору» (3:2, переможний на виїзді), та осокорівському «Колосу» (хет-трик – і домашня перемога 7:0). Навесні 1993-го «прийти на володаря Ballon d’Or» в Україні було винятковим привілеєм любителів аматорського футболу…
Володимир Фінк
Однією з найбільш самобутніх команд сезону виявилася «Благо» із села Благоєве (нинішній Великий Буялик). Завдяки підтримці колгоспу імені Благоєва, головний тренер команди ‒ легендарний Віктор Захарович Зубков ‒ зміг зібрати прекрасний ігровий ансамбль, де знайшлося місце й екс-гравцям «Чорноморця» та СКА (Одеса) ‒ 35-річний Володимир Фінк і 32-річний володар «Золотого м’яча» Ігор Бєланов привертали загальну увагу й зчиняли своєю появою справжній ажіотаж на стадіонах. А серед молодих гравців, скажімо, 25-річний нападник Андрій Андросов може вважати «Благо» своїм свіжим стартом – після цієї аматорської команди він пограв у Фінляндії та помітних клубах СК «Миколаїв» і «Металург» (Маріуполь). 18-річний захисник Олександр Дерик доріс надалі до вінницької «Ниви». Його ровесник Андрій Лісаковський пройшов усіма щаблями вітчизняного суддівства. Сергій Недєлков пізніше став директором «Реал Фарми», а Костянтин Фролов – головним тренером «Чорноморця» з досвідом роботи в кількох зарубіжних чемпіонатах.
Новокаховська «Енергія», майбутній завсідник Другої ліги ПФЛУ, презентувала бомбардирський талант Ігоря Штихара – 16 голів записав на свій рахунок 23-річний форвард. Поруч із ним грало кілька ветеранів, зокрема, особливо авторитетний у футболі півдня України Юрій Смагін. Починали свої виступи майбутній віце-чемпіон всесвітньої Універсіади, 18-річний воротар Вадим Жуков і його ровесник, півзахисник Ігор Хоминець – до останнього він був очільником СК «Каховка», підтримував команду-учасницю змагань ААФУ. Пішов із життя недавно…
21-річний Олександр Краснянський став одним із найкращих гравців іллічівської «Енергії» ‒ надалі чимало пограв за команди Одещини на всеукраїнському рівні. 22-річний Олександр Сухарєв пройшов школу «Чорноморця», грав за «Дніпро» та команди із п’яти різних чемпіонатів. 16 матчів (1 гол) уродженець Одещини провів за національну збірну Молдови, куди потрапив після успішних виступів за тамтешні «Олімпю» та «Зімбру», за які забив декілька десятків м’ячів.
Олександр Голоколосов
«Дністровець» задіяв низку цікавих футболістів, сплав молодості та досвіду під керівництвом Зигмунда Висоцького. 37-річний Олександр Голоколосов ‒ колишній нападник черкаського «Дніпра», миколаївського «Суднобудівника», чернівецької «Буковини» та вінницького «Локомотива» ‒ пізніше став тренером і очолював, зокрема, «Чорноморець» і той самий «Шериф». Багато програв на всеукраїнському рівні Володимир Данильченко. Найкращим бомбардиром, забивши мінімум 12 м’ячів, став у цій команді В’ячеслав Левандовський.
Олександр Лавренцов
У «Кооператорі» починав свою тренерську роботу відомий на Миколаївщині В’ячеслав Мазараті – 30-річний півзахисник був граючим тренером команди з Нового Бугу. А в ізмаїльському «Дунаї» починав 20-річний Олександр Лавренцов – майбутній воротар СК «Одеса», «Кривбасу» та національної збірної України. Осокорівський «Колос» задіяв кількох іменитих ветеранів, як 35-річний Валерій Шек – легенда «Кривбасу». Там же грали воротар і майбутній тренер воротарів Ігор Химанич і Сергій Микула, майбутній головний тренер і директор криворізького «Гірника».
Портрет лауреата – «Сурож» (Судак)
Воротарі: Ахмедов Абжеміль (09.04.1971), Бездєнєжних Герман (21.12.1972), Лутков Олег (15.05.1966); польові гравці: Аблітаров Рішат (19.09.1960), Аппазов Надир (30.11.1970), Белецький Олександр (11.08.1972), Бичков Андрій (24.03.1965), Волжин Василь (26.05.1963), Гафаров Сейран (16.05.1973), Голованов Олександр (02.01.1966), Дуб Сергій (05.06.1975), Зейтулаєв Айдер (23.12.1958), Кондратенко Микола (31.01.1971), Меджитов Рустем (02.04.1964), Михайлус Юрій (17.06.1964), Михайлюк Ігор (26.01.1975), Місь Володимир (28.01.1975), Морочко Олексій (16.12.1972), Мурсекаєв Віталій (12.07.1968), Новіков Олександр (20.09.1957), Османов Ескендер (31.10.1972), Чобанов Бургандін (10.08.1968), Шейхаметов Азім (21.10.1963), Шейхаметов Різван (21.09.1968), Шишкін Анатолій (18.04.1962), Шишкін Олексій (1976), Якубов Шевкет (12.05.1964); головний тренер: Шейхаметов Азім (21.10.1963).
Зона 6
Підсумкове становище команд
#
Команда
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
І
В
Н
П
М
О
1
«Сурож» (Судак)
0:1
4:1
+:-
5:0
1:0
3:0
3:1
3:1
2:0
4:1
2:0
3:0
+:-
26
20
4
2
56-13
44
2
«Таврія» (Новотроїцьке)
0:0
0:1
1:1
5:2
3:1
1:2
2:1
2:0
+:-
7:1
5:1
+:-
9:0
26
20
3
3
59-17
43
3
«Благо» (Великий Буялик, тодішнє Благоєве)
0:0
2:1
1:0
+:-
1:2
2:1
2:0
3:1
1:1
3:0
7:1
2:0
+:-
26
15
7
4
40-25
37
4
«Олімпія» (Південноукраїнськ)
2:1
0:2
3:1
2:1
2:2
1:1
1:0
2:1
6:3
+:-
0:0
4:1
2:0
26
15
6
5
40-24
36
5
«Енергія» (Нова Каховка)
1:3
0:1
1:2
1:3
4:1
1:0
1:0
2:1
6:2
1:0
1:1
6:0
5:1
26
12
4
10
44-37
28
6
«Торпедо» (Одеса)
1:4
0:2
1:1
0:1
0:1
2:1
3:2
+:-
0:2
1:0
4:1
5:0
6:1
26
12
4
10
39-37
28
7
«Енергія» (Чорноморськ, тодішній Іллічівськ)
0:0
2:3
2:2
-:+
0:1
1:2
2:0
+:-
3:0
2:0
0:0
8:0
+:-
26
11
5
10
37-27
27
8
«Дністровець» (Білгород-Дністровський)
-:+
1:3
-:+
3:1
0:0
2:1
3:1
1:3
3:0
3:1
2:0
2:0
+:-
26
11
3
12
34-29
25
9
«Кооператор» (Новий Буг)
1:3
0:1
2:3
1:0
0:0
4:1
1:2
1:2
1:0
2:0
0:1
3:0
1:0
26
10
3
13
28-28
23
10
«Колос» (Новокрасне)
1:4
1:5
2:2
1:1
3:3
1:1
2:1
2:4
0:1
3:0
3:2
+:-
+:-
26
8
6
12
36-52
22
11
«Дунай» (Ізмаїл)
1:1
0:0
0:0
1:1
2:1
1:1
1:1
0:0
0:0
2:2
+:-
3:1
+:-
26
6
9
11
20-37
21
12
«Колос» (Осокорівка)
0:2
1:2
2:1
1:3
3:4
0:1
1:3
1:0
1:1
3:0
1:0
1:1
+:-
26
6
7
13
23-43
19
13
«Будівельник» (Кривий Ріг)
0:5
0:3
1:2
1:4
2:1
1:3
1:4
1:4
1:2
1:4
0:3
0:0
+:-
26
2
3
21
13-73
7
14
«Водник» (Миколаїв)
1:3
-:+
0:0
-:+
-:+
-:+
-:+
0:0
-:+
0:3
2:3
1:1
1:1
26
0
4
22
7-34
4
Найкращий бомбардир: Ігор Штихар («Енергія» Нова Каховка) — 16
Також у сезоні 1992/93:
• «Динамо» (Київ) стало чемпіоном і володарем кубка – це перший «золотий дубль» гранда за часів України
• найкращим футболістом України 1992 та 1993 років визнано динамівця Віктора Леоненка
• свій третій «Золотий м’яч» найкращого футболіста Європи здобув форвард Марко ван Бастен («Мілан» і збірна Нідерландів)
• чемпіоном Англії став «Манчестер Юнайтед» (8-й титул), Іспанії - «Барселона» (13-й), Італії - «Мілан» (13-й), Німеччини - «Вердер» (3-й), Франції - марсельський «Олімпік» (9-й, у підсумку анульований через "справу Тапі")
Надалі:
Переможці зон ‒ «Бескид» (Надвірна), «Хутровик» (Тисмениця), «Гарт» (Бородянка), «Сіріус» (Жовті Води), «Оскіл» (Куп'янськ), «Сурож» (Судак) ‒ у сезоні 1993/94 отримали право поповнити Перехідну лігу.
«Бескид» (Надвірна) ‒ посів 15 місце серед 18 учасників і вилетів із Перехідної ліги, ще двічі (в 1994/95 та 1998/99) грав у чемпіонаті України серед аматорів;
«Хутровик» (Тисмениця) ‒ дебютував у Перехідній лізі, посівши 9 місце, а ще через рік з третього місця вийшов у Другу лігу. У 1996 та 1997 роках команда була третьою в Групі «А», проте наступного сезону, посівши передостаннє місце, втратила професіональний статус.
«Гарт» (Бородянка) ‒ у Перехідній лізі команда була п’ятою, в Третій лізі – шостою. Сім сезонів відіграла в Другій лізі, здобувши спершу «срібло», потім «золото» Групи «Б». Найвище досягнення «Системи-Борекс» (такою стала назва клубу) 15-те місце в Першій лізі 2002/03. От тільки під час наступного сезону клуб припинив своє існування.
«Сіріус» (Жовті Води) ‒ саме цей клуб став переможцем Перехідної ліги 1993/94, от тільки в дебютному ж сезоні Другої ліги об’єднався з криворізьким «Спортінвестом», здійснивши переїзд в інше місто.
«Оскіл» (Куп'янськ) ‒ шосте місце в Перехідній лізі, п’яте – в Третій, а від 1995 року клуб сім сезонів виступав у Другій лізі, тричі здобував бронзові медалі Групи «Б» та «В». Саме в цьому клубі розкрилися такі відомі бомбардири, як Руслан Табачун і Василь Сачко.
«Сурож» (Судак) ‒ у перехідній лізі клуб надовго не затримався (відразу ж вилетів із 16-го місця), а потім ще один сезон провів у чемпіонаті України серед аматорів.
